Наприкінці 2021 року Кабінет міністрів України обмежив ціну на газ для виробників низки соціально значущих продуктів: пшеничного борошна, молока, житньо-пшеничного хліба, яєць, курячих тушок, батонів та соняшникової олії. Це сталося після того, як хлібопекарі заявили про загрозу зупинки виробництва хліба через дорогий газ. Уряд тоді пішов на поступки і дав пільговий тариф. Проте, маємо вже першу декаду лютого 2022 року, але ціни на хліб не зменшилися, а навпаки – суттєво зросли. Чому так сталося і хто на цьому заробив?
КРИЗА НА РИНКУ. ПРОСТЕ РІШЕННЯ
Нагадаємо хронологію подій. 23 грудня 2021 року асоціація “Укркондпром”, до якої входять виробники кондитерських виробів, заявили, що планують повністю або частково згорнути виробництво солодощів через високі ціни на газ. 28 грудня 2021 року до них приєдналися виробники молочної продукції. Тоді ж з’явився і лист хлібопекарень.
Як стверджували лобісти галузі, “собівартість виробництва хліба протягом 2021 року піднялася на 40-50%, а ціни на хліб залишаються незмінними. Через це багато підприємств балансують на межі рентабельності, а у першому кварталі 2022 року багато хлібозаводів можуть закритися. Ситуацію могло б врятувати збільшення вартості кінцевого продукту, але торговельні мережі не дозволяють підвищувати ціну понад 5% на місяць, хоча, за даними профільної асоціації “Укрхлібпром”, вже зараз є гостра потреба підвищити ціну на 30%”. Тому хлібопекарі вимагали дати пільговий газ для виробництва.
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд планує розробити “механізми підтримки”, щоб стримати збільшення цін на хліб, які ростуть у зв’язку зі стрімким подорожчанням газу. Крім того, уряд хоче обмежити націнку на низку соціальних та харчових продуктів, щоб стримати зростання їх ціни.
Спільними зусиллями першого зама міністра економіки Дениса Кудіна та міністра енергетики Германа Галущенка був розроблений документ, який мав вирішити це питання.
Під ялинку, 30 грудня 2021 року Кабінет міністрів України обмежив вартість природного газу для виробників борошна та хліба, молока, курятини, а також соняшникової олії до 30 квітня 2022 року. Відповідне рішення уряду міститься у постанові Кабміну №1435. Фактично було встановлено пільговий тариф на природний газ для підприємств хлібопекарської галузі.
Для придбання цього газу виробники мають бути включеним в перелік, який формує Мінагрополітики, подати заявку на купівлю газу до комітету з нагляду за біржовими торгами, створеного Міністерством енергетики, отримати результат розгляду заявок цим комітетом для здійснення контролю поданої інформації щодо цільового споживання природного газу, після отримання допуску від комітету вийти на українську енергетичну біржу для відповідної закупівлі газу. Мінагрополітики внесло в реєстр для отримання газу за пільговими цінами 6803 виробників борошна, молока, хліба, яєць, птиці та олії соняшникової.
На початку лютого 2022 року стало відомо, що виробники соціально значущих продуктів харчування законтрактували на лютий поточного року сумарно 15,6 млн куб. м природного газу українського видобутку за пільговими цінами, найбільше закупили виробники хліба та хлібобулочних виробів – 6,6 млн куб. м, або 42% від загального обсягу.
Крім хлібопекарських підприємств, виробники м’яса свійської птиці та компанії, що вирощують птицю, закупили 5,7 млн куб. м природного газу – 36,5% від загального обсягу “пільгових” поставок на лютий. За ними йдуть переробники молока – 2,8 млн куб. м (17,9%) та ін.
Ніби все ок. Ціна на хліб має стабілізуватися та піти вниз. Але сталося не так, як гадалося.
У січні житній хліб у супермаркетах коштував 30,6 грн за 0,9 кг. У лютому вартість сягнула 31,5 грн. Подорожчав за місяць також і нарізний хліб(600г). Зараз він коштуватиме 25,50 гривень, а місяцем раніше — 23,40 гривень. Ціна на пшеничний хліб у супермаркетах: Novus – 23,99 грн, Megamarket – 27,90 грн.
За останній місяць відзначається зростання цін на батон. Так, батон Київський нарізний зараз коштує у середньому 24,33 грн/500 г. У січні цінник на батон становив 23,02 грн/500 г. Ціни на батон у супермаркетах: Auchan – 24,70 грн, Novus – 23,96 грн.
За цей період у магазинах подорожчав також кавказький лаваш. У лютому він коштує покупцям 17,80 гривень за 230 грамів. А у січні його вартість становила 17,23 грн/230 г.
Експерти стверджують, що до лютого ціна стала рекордною за останні п’ять років!
Чому не спрацював “пільговий газ”?
САБОТАЖ ГАЗОВИКІВ ЧИ СХЕМАТОЗ МІНЕНЕРГО?
За словами генерального директора організації “Українська аграрна асоціація” Павла Коваля, “нашим виробникам у лютому потрібно близько 30 млн куб. м. Йдеться про перелік компаній з 4 галузей, які відповідно до Меморандуму потрапили у список. Мінагро заявляє про продаж майже 14 млн куб. м – це менше, ніж половина від необхідного об’єму. До того ж виникають проблеми з боку постачальників газу, які ледь не саботують програму, та й велика розбіжність цін на газ існує: від 7 тис. грн і до 16 тис. грн за 1 тис. куб м”.
Мова йде про звичні “гойдалки” на ринку газу внутрішнього споживання. Не всі постачальники газу готові субсидувати з власної кишені пільги для хлібопекарів.
Так, “Полтавська газонафтова компанія” (належить Ігорю Коломойському), заперечила в Окружному адміністративному суді Києва постанову Кабінету Міністрів про зобов’язання приватних газовидобувників продавати 20% ресурсу на біржі за регульованими цінами. За позовом компанії відкрито провадження, підготовче засідання призначене на 25 лютого 2022 року.
Але справа тут не в “саботажі” газовиків, а в міністерському “схематозі” на користь окремих олігархічних груп.
Як стверджують експерти, умови отримання пільгового газу виробникам соціальної продукції не є рівноправними. Газ розподіляють згідно заявлених потреб. Саме крупні агрохолдинги є ключовими гравцями.
Коли уряд, за пропозицією Кудіна та Галущенка, затвердив постанову про “пільговий газ”, у Кабміні не поцікавилися калькуляцією, яка частка “пільгового газу” у собівартості соціального хлібу.
Газ йде перш за все виробникам борошна, які переробляють зерно агрохолдингів. І це борошно, вироблене на пільговому газі, йде на експорт. Лише невелика частина потрапляє хлібопекарям.
Отже виходить, що “пільговий газ” – це схема додаткового субсидування агрохолдингів Косюка, Веревського та ін. за рахунок “газовиків”.
Чому так трапилось? Мабуть це частина більшої домовленості Банкової з аграрним лобі. Потрібно ж за рахунок чогось утримувати лояльність їх нардепів у Верховній раді.
У цьому контексті варто запитати, чому Міненерго дозволило такий несправедливий “перерозподіл” від “газовиків” до “аграріїв”? Може тому, що контролюючи цей процес, можна трохи поповнити власний пенсійний фонд?
Кажуть, що роботу комітету з нагляду за біржовими торгами “пільговим газом”, який створений Міністерством енергетики, майже в ручному режимі контролює міністр енергетики Герман Галущенко…
Автор: Володимир Цибулько
Джерело: Цензор.нет
