Домой Стратегия Підводні рифи першоквітневих ініціатив Ющенка: не двома палатами єдиними.

Підводні рифи першоквітневих ініціатив Ющенка: не двома палатами єдиними.

171

Петро Охотін
Пам‘ятаєте, як у новорічну ніч Арсеній Яценюк сказав представникам “95-го кварталу”, що вони його основні конкуренти на ринку гумору? Це, схоже, сильно зачепило Леоніда Черновецького, який увесь рік доводить: “Я ше прікольніший!” Потрібно було чекати нових гумористів. І от, незадовго до першого квітня, відомого як День дурня, Віктор Андрійович Ющенко “прикольнувся”, виступивши перед депутатами Верховної Ради із проектом нової Конституції України.

Центр уваги після щорічного посилання Президента України одразу було спрямовано у річище критики положення про поділ парламенту на дві палати. Проаналізуймо, про що мовиться у тексті Конституції. Приведемо текст статті 86 : “Національні Збори України складаються з двох палат — Палати депутатів і Сенату.


Загальний склад Палати депутатів — триста народних депутатів, які обираються строком на чотири роки.

До загального складу Сенату входять по три сенатори, які обираються строком на шість років в Автономній Республіці Крим, кожній області, місті Києві, в містах, що за статусом прирівняні до області. Кожні два роки відбувається оновлення третини складу обраних сенаторів — обираються по одному сенатору, обраному в Автономній Республіці Крим, кожній області, місті Києві, у містах, прирівняних за статусом до області. До загального складу Сенату входять також сенатори, якими довічно стають після закінчення повноважень Президенти України за їх згодою, крім тих, яких було усунено з поста в порядку імпічменту. “
Для депутата Сенату передбачено віковий ценз у віці 35 років, а функції спрямовані до силових і зовнішньополітичних рішень, вплив на НБУ та Рахункову палату, тощо. Цікаво є те, що, на відміну від Палати депутатів, Сенат не розпускається Президентом.

Варто сказати, що ідея зробити український парламент не є новою і обговорювалася ще в 1996 році. Тоді як логічний аргумент зіграло пояснення, що двопалатний парламент є властивим для федерацій, а не для унітарних держав. Хоча вже зовсім незабаром почала ставитися і унітарність України, враховуючи АР Крим у її складі. Український політолог Сергій Рябов мав своє бачення бікамерального парламенту: обрана за пропорційною системою нижча палата, яка би займалася законодавчою діяльністю на рівні держави. Верхня палата ж мала би обиратися за мажоритарною системою та представляти інтереси регіонів.

З точки зору не абстрактних ідеалів прямої демократії та громадянського суспільства, а як воно буде, Сенат слід розглядати як ще одну “точку”, де можна купити місце. Очевидно, місце у Сенаті буде вигідним для “князьків”. До того ж, поява Сенату означає вихід на арену ще одного політичного гравця зі своїми сварками. Наскільки це не суперечить словам Ющенка про необхідність політичної стабільності в Україні, невідомо.

Втім, ми пішли за модою і почали розжовувати апетитну сферу нового проекту, яку коментують усі. Можливо, це передбачене технологією з метою вивести всі зміни в поле двопалатності. Це би дало можливість розкрутити дві точки зору: “позитивно, що двопалатний” і більш “злісної”, але не менш вигідної для верхівки: “ну і шо? Хай там собі розбираються і крадуть, аби нас не чіпало”.

У своїй структурі нова Конституція замовчує багато моментів, які все ж “чіпають” не лише “тих, хто на горі”.

Зокрема, у статті 48, яка регулює трудові відносини, не звучить ані слова про максимальну тривалість робочого часу. Перепрацювання, очевидно, має компенсувати збільшення мінімального терміну відпустки до 30 днів.

Втім, поропоную з прикладами. Оцініть відмінності між статтею 13 чинної Конституції та статтею 15 “проектної (текст чинної брався із сайту Верховної Ради, а проект — “Української правди”):

СТАРА “ Стаття 13.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

НОВА “ Стаття 15

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право приватної власності на землю гарантується відповідно до закону. Надра, які знаходяться в межах території України, природні ресурси континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України є державною власністю. Правовий режим державної та комунальної власності на відповідні природні ресурси визначається законом. Кожен має право користуватися природними ресурсами, що є об’єктами права державної та комунальної власності, у порядку, встановленому законом.

Законодавчо прописано приватну власність на землю. А ще власником землі стають державні органи. За ухвалення приватної власності на землю, фактично, села юридично стануть вотчинами місцевих “голів” (що уже є де-факто), а простір для фантазії, визначений фразою “у порядку, встановленому законом.“ є, м‘яко кажучи, дуже широким.

Порівняймо і інші місця
СТАРЕ Стаття 49.
Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням
відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно;
існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

НОВЕ: Стаття 54

Кожен має право на охорону здоров’я та медичну допомогу. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.
Медична допомога у державних і комунальних закладах охорони здоров’я надається безоплатно в установленому законом порядку.
Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм, а також медичним страхуванням.
Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Втім, дискусія щодо приватного та державного лікування — інша річ, якої я не торкатимусь. Констатую лише перекіс у сферу тих же “усіх форм власності”.

Утримування під вартою без рішення суду має скоротитися від 72 годин до 24. Але у сфері особистого простору закладено інший “троян”:

Із чинної статті 34:
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і
поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій
вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського
порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей,
для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно,
або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Із проектної статті 39:

Кожен має право на свободу слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я і моральності населення, захисту репутації чи прав і свобод інших людей, запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і неупередженості суду.

Питання моральності часто підіймається останнім часом. Критерії моральності та їх відповідність до права на свободу світогляду і віросповідання не уточнюються.

Чесно кажучи, прийняття такої Конституції було би гарним із точки зору того, що народу довелося би знову боротися за свої права на гідне життя. Нині ж, як показує досвід, доки є можливість “жевріти” та біологічно “виживати” то про те, що потрібно “жити” мало хто і задумається. Я розмірковують то на рівні кухонь і п”яних розмов. Верства власників створює рамки, проти яких є можливість бунтувати: це уже не розмиті лінії, де “так добре, аж погано”. У Британії двопалатним парламент став тоді, коли громади вибороли право законно представляти свої інтереси. І у такому розділі бікамералізм є хорошим: “Розтаскуєте державне майно? Діліться з народом!”

Обговорення Конституції переводиться в напрямі суперечок про кількість палат в парламенті України. Ми ж закликаємо дивитися у ті статті, де йде наступ на особисті свободи. І розуміти, спостерігаючи жарти наших посадовців, що в кожному жарті є частина правди.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь