додому ПОЛІТИКА “ПЕРЕМОВИНИ” ПРО ВІДКЛАДЕНУ ВІЙНУ, – ДМИТРО ЛЕВУСЬ

“ПЕРЕМОВИНИ” ПРО ВІДКЛАДЕНУ ВІЙНУ, – ДМИТРО ЛЕВУСЬ

160

«Корейський варіант» для України є ще однією спробою реанімувати у світі ідею про те, що буцімто росіяни та українці є «одним народом». Про це пише Дмитро Левусь, експерт Аналітичного центру «Об’єднана Україна», у своїй статті для The Gaze. З текстом статті можна ознайомитися нижче.

Слова колишнього Генерального секретаря НАТО Андерса Фоґ Расмуссена про те, що Україна нібито може приєднатися до НАТО до закінчення війни з Росією й без тимчасово окупованих територій, учергове спричинили дискусію щодо можливості встановлення миру чи, принаймні «заморожування» війни, яку РФ веде проти України, початку переговорного процесу та «діалогу» світу з Росією. Расмуссена важко назвати симпатиком Росії. Ба більше, з липня минулого року він є співголовою групи міжнародних радників з безпекових питань (другий співголова групи, керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак).

Ця група (спеціальна група з питань міжнародних безпекових гарантій для України) розробляла проект Договору про безпекові гарантії Україні, відомий як «Kyiv Security Compact» влітку 2022 року. Расмуссен вважає, що НАТО має запропонувати Україні вступити до Альянсу на Саміті у Вашингтоні у липні 2024 року. Однак ця думка колишнього Генсека, що очолював НАТО з 2009 по 2014 рік, тобто після закінчення російської агресії у Грузії та на початку агресії РФ в Україні, не є ані реалістичною, ані взагалі вдалою.

Припинення війни в Україні, встановлення миру з Росією та повернення її у повноцінне коло спілкування є ідеєю фікс для багатьох політиків різної ваги у світі. Дехто готовий будь-що повернути Росію, «зробити все як було» навіть коштом України та поступками з боку Заходу. Мотивацією тут є втрачена економічна вигода, завчений переляк перед Росією як перед світовою мілітарною потугою (у першу чергу ядерною), іноді корупційні звʼязки з Москвою. 

Наприклад, колишній канцлер ФРН Герхард Шрьодер стверджує,  що Україна могла б домовитися з Росією та піти на поступки, і війна припинилася б, але це, нібито заборонили США. Щоправда, Шрьодер стверджуючи це відверто бреше, оскільки стверджує, що немає ніякої загрози від РФ країнам Заходу, але слова заступника міністра закордонних справ РФ Сергея Рябкова у січні 2022 року, трохи більше як за місяць до повномасштабного російського вторгнення про те, що «НАТО треба збирати манатки та забиратися до кордонів 1997 року», однозначно заперечують твердження цього любителя грошей Газпрому. 

Присутня думка, що проблема, мовляв, є не такою вже і складною і її можна вирішити дуже швидко. Так про це заявив 45-й Президент США Дональд Трамп, який наразі пасаж про те, що «ще до інавгурації» врегулює війну між Росією та Україною зробив частиною своєї передвиборчої риторики, адже він готується до президентських перегонів наступного року. Щоправда, не йдеться про способи, у які можна було б цього досягнути.

Тож Расмуссен, який стверджує, що запропонований ним прийом України до НАТО без окупованих територій нібито може утримати  Росію від посилення атак на території України всередині НАТО і таким чином звільнила б українські сили для виходу на лінію фронту, суто формально виступає нібито на підтримку України. Але, насправді, ця позиція є відірваною від реальності.

Росія не захоче?

В Україні слова Расмуссена помітили. Але варто зазначити, що в Україні є чудове розуміння того, що укладання угод з Росією не означає того, що росіяни виконуватимуть їх. Уся історія Мінських домовленостей саме про це. Тож, навіть якщо припустити, що Росія погодиться на припинення вогню і заморожування конфлікту, це не гарантує, що саме так і буде. 

Вступ України до НАТО у таких умовах, коли частина її території перебуває під окупацією агресора виглядає не лише проблематичним, але і достатньо фантастичним. З одного боку це явна загроза Альянсу і тому, навряд чи знайдеться консенсус серед його членів, щодо прийняття такого члена. 

Водночас, теза Расмуссена про те, що членство України у НАТО утримує Росію від атак по лінії фронту теж є дискусійною. Скоріше навпаки, членство України у таких умовах перетвориться на постійний стрес для НАТО. Для РФ це можливість постійних провокацій у вигляді обстрілів різної інтенсивності, які, зрештою, призведуть до питання щодо функціональності Альянсу і можливості його захистити своїх членів. Падіння російської ракети у Польщі та дронів «Шахед» у Румунії не призвели до застосування 5-ї статті, що викликало певне розчарування у низки східних членів Альянсу.

Сама ж по собі фіксація Росією лінії фронту як демаркаційної виглядає як малоймовірна. РФ у порушення принципу непорушності кордонів, міждержавних угод, Статуту ООН, проголосила чотири області України (Луганську, Донецьку, Запорізьку, Херсонську) по яким вона проходить, своєю територією, тож фіксація її в угоді не є виграшною для російського диктатора Владіміра Путіна.

Заморожування для продовження агресії

Якщо навіть припустити, що можна буде «заморозити війну», не має значення зі вступом України до НАТО чи без нього, це аж ніяк не означає, що війна припиниться. І вже тим більше це не означає, що інші країни у подальшому будуть захищені від російської агресії. 

Президент України Володимир Зеленський під час інавгураційній сесії 3-го саміту Європейської політичної спільноти у Гранаді в Іспанії, на початку жовтня цього року, заявив про те, що Росія розглядає, в тому числі і сценарій заморожування війни. Але лише для відновлення потенціалу та підготовки для відновлення війни проти України та розширення агресії. Зокрема проти країн Балтії. У такому сценарії йдеться про пʼять років необхідної для росіян перерви.

20 жовтня Президент США Джо Байден у виступі з Овального кабінету зазначив, що важливо зупинити Путіна, оскільки його амбіції не обмежуються лише захопленням України. Він нагадав і про натяки кремлівського очільника про те, що території на Заході Польщі нібито є «подарунками Росії». Та про те, що колишній президент РФ Дмітрій Мєдвєдєв, який залишається у системі влади, називав країни Балтії, які є наразі повноправними членами НАТО – балтійськими провінціями Росії. 

Про те, що Росії вистачить 6 років, щоб підготуватися до війни з НАТО, якщо бойові дії в Україні заморозять йдеться у дослідженні аналітичного центру «Німецьке товариство зовнішньої політики».

Росія спрямовує свої дії на знищення України та української ідентичності шляхом геноцидальних дій, Москва продемонструвала, що переговори їй потрібні лише для підготовки для подальшої агресії. З огляду на це, в Україні на законодавчому рівні констатується неможливість проведення переговорів з президентом Росії Путіним. Відповідне рішення було прийнято Радою національної безпеки і оборони України 30 вересня 2022 року у день, коли РФ оголосила про незаконне «приєднання» чотирьох окупованих областей до РФ. 

Воно введено у дію Указом Президента України у той самий день. Формула миру, оприлюднена Президентом України Зеленським 15 листопада 2022 року на Саміті G-20 на Балі містить пункт про повернення справедливості, який передбачає створення спеціального трибуналу по злочину агресії Росії проти України. «Заморожування» віддаляє встановлення справедливості. 

Ані «фінляндські», ані «корейські» варіанти

А справедливість необхідна. Бо інакше виходить суцільне лукавство. Коли аргументом про необхідність прийняття Україною окупації частини її території  росіянами наводять приклад Фінляндії у 1940 – це не так. Фінляндія втратила території, але вони залишилися безлюдними. Нею було евакуйовано 422 тисячі людей,що тоді складало 12 відсотків населення країни. Україні ж пропонують забути про мільйони людей, які залишаються на поталу загарбникам.

Росія здійснює жорстку окупаційну політику. Усі хто перебуває на окупованих теренах у разі, якщо вони не отримують російський паспорт, позбавляються можливості навіть отримати медичне обслуговування. Росіяни мобілізують громадян України для війни проти неї. Так само вони використовуватимуть їх і для розширення агресії згодом. Там панує суцільне свавілля загарбників, не йдеться ні про яке правосуддя. Самі російські чиновники заявляли про 700 тисяч депортованих до РФ українських дітей, є офіційне підтвердження про вивезення близько 19 тисяч. Діти на окупованих територіях і вивезені до РФ, виховуються поза українською ідентичністю, що є однією із форм геноциду. 

Так само недоцільно говорити про «корейський варіант». Це суцільна маячня. У Кореї війну вели корейці, з двома різними протодержавами, хай за одними і стояли та брали участь у війні США з коаліцією (формально, війська ООН), за іншими СРСР та КНР. В Україні ж територія окупована іншою країною, це є агресією у чистому вигляді. І, головне, «корейський варіант» був про дві Кореї за результатом. У планах російських окупантів не йдеться про створення, навіть формальне, «другої України» на окупованих землях. Вони декларують «приєднання до росії». Вони знищують українську ідентичність всюди, де встановлюють свій контроль. «Корейський варіант» для України є ще однією спробою реанімувати у світі ідею про те, що буцімто росіяни та українці є «одним народом». Півтисячолітнє протистояння доводить, що це не так.

ДМИТРО ЛЕВУСЬ, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”

Джерело тут

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я