Сьогодні буде коротко за кількома актуальними напрямками
1. На Харківському операційному напрямку,очевидно, противник перегруповує свій передовий ешелон, намагаючись домогтися посилення у напрямку на Вовчанськ.
На даний момент, за фактом, темпи наступу противника впали майже до нульової позначки і він змушений шукати якісь «альтернативні» шляхи його продовження. Але, як би там не було, всі вони, вочевидь, вимагатимуть від нього задіяння ДОДАТКОВИХ сил і засобів.
Як варіант, імовірно, його командування зараз готується форсувати р. Вовча у напрямку Гатище – Синельникове і створити умови для подальшого просування передових підрозділів 26-ї та 138-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр) своєї 6-ї загальновійськової армії (ОВА) в самому місті Вовчанськ…
Звертають на себе увагу також дії противника за напрямком Бугруватка – Стариця, де його передові підрозділи намагаються розширити по фронту ділянку прикордонної місцевості, яку їм вдалося зайняти на західному березі Сіверського Дінця.
Найімовірніше, противник може спробувати найближчим часом відновити свій наступ у напрямку Стариця – Ізбицьке, щоб надалі спробувати з’єднати цей плацдарм із плацдармом у напрямку на Липці.
Своєю чергою, підрозділи 18-ї мотострілецької дивізії (МСД) противника, які там оперують, підсилені цілою низкою окремих формувань і штурмових загонів, імовірно, зазнали в попередніх боях відчутних втрат і потребують поповнення і налагодження повноцінного матеріально-технічного забезпечення (МТЗ).
Загалом, наразі, очевидно, командування російських військ (ГВ «Північ») вирішує для себе питання – чи варто починати ще один наступ у напрямку Грайворон – Велика Писарівка, чи краще все-таки сконцентруватися на «Вовчанському питанні»…
Як перший, так і другий варіанти містять свої «+» і «-».
Однак, кінцевий характер цього рішення російського командування, найімовірніше, полягатиме в тому, які смисли в ньому «візьмуть гору» – піарні, чи реальні (тобто військові).
З першого погляду, завдання зі створення такої собі «санітарної зони» з ГВ «Північ» ніхто не відміняв, з іншого – ще одна ділянка активних бойових дій «напружить», і так уже залучені здебільшого в інтенсивні бої, сили і засоби ГВ «Північ» ще більше, і в обсязі, що може виявитися загалом критичною для всієї цієї «харківської витівки»…
2. На Краматорському напрямку командування ГВ «Південь» продовжує свої спроби «увірватися» в міську межу м.Часів Яр.
Наскільки я розумію, противник впритул підійшов до південних кварталів мікрорайону «Канал», водночас намагаючись просунутися по дирекції Богданівка – Калинівка…
Тут діють підрозділи зі складу 98-ї повітряно-десантної дивізії, 11-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр), так званого «добровольчого корпусу» і 102-го мотострілецького полку (мсп) 150-ї мсд, з північного флангу групу забезпечують підрозділи 200-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр), а з півдня (район Кліщіївки) підрозділи 6-ї мсд 3-го армійського корпусу (АК).
Протягом кількох крайніх діб противнику вдалося вийти до місця перетину дороги Костянтинівка-Бахмут і каналу «Сіверський Донець-Донбас» (переважно південніше дороги), а також вийти на східну околицю с. Калинівка.
Однак кілька спроб дрібними штурмовими групами «інфільтруватися» і закріпитися безпосередньо біля міського кордону противнику не вдалося… Але, думаю, це ненадовго. Найімовірніше, противнику таки вдасться незабаром зайняти «Канал» (його передові підрозділи зайняли охоплююче положення цього мікрорайону міста).
Таким чином, на Краматорському напрямку командування противника, вочевидь, вирішило не шукати прості й альтернативні шляхи (наприклад, спробувати обійти «часик» із півдня), а «на всю свою іванівську дурість» втягнутися в вперті ближні піхотні бої в міській забудові… Причому, цього разу з досить примарними шансами щось «охопити або обійти»…
Ну-ну…
3. на Покровському напрямку, після просування і заняття противником с. Нетайлове та с. Уманське підрозділами 239-го танкового і 228-го мотострілецького полків (тп\мсп) 90-ї танкової дивізії (тд) і передовими батальйонами 1-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) 1-го АК, командування ГВ «Центр», схоже, знову «переймається» флангами свого ударного тактичного угруповання, яке діє в напрямку Очеретине – Новоолександрівка…
У рамках цього противник:
– Здійснює наполегливі спроби вийти на рубіж Сокіл – Новопокровське силами зведених штурмових підрозділів 15-ї та 55-ї омсбр… Південніше, намагається тиснути за загальним напрямком Семенівка – Новоселівка Перша 114-а омсбр, підтримана окремими підрозділами 74-а омсбр.
– Крім того, передові підрозділи 35-ї та 132-ї омсбр противника, схоже, дещо «змістили акценти» з дирекції Архангельське – Калинове на напрямок Керамік – Олександропіль, ближче до дороги Костянтинівка – Ясинувата… що в рамках середньострокової перспективи виглядає цілком логічно, хоча атаки за напрямком Архангельське – Калинове також тривають…
Отже, підсумуємо…
З огляду на розвиток ситуації як на Краматорському, так і на Покровському напрямках, вочевидь, командування противника таки «має на увазі» в перспективі якісь дії щодо Торецького району оборони ЗСУ…
Звісно, більш-менш конкретно, з приводу дій противника в цьому районі протягом його літньої кампанії можна буде сказати лише через деякий час. Особливо тоді, коли матиму якусь певну інформацію щодо переміщення його резервів чи перегрупування сил і засобів між його операційними напрямками.
Проте вже зараз стає зрозуміло, що росіянам би «дуже хотілося» створити для своїх військ «охоплююче» становище по відношенню до м. Торецьк… принаймні, дії їхніх військ на суміжному північному (верхньому) фланзі ГВ «Південь» і ГВ «Центр» явно про це свідчить.
Питання – чи зможе противник у реальності (на практиці) створити таке становище?
У цьому контексті, наступного разу… подивимося на південно-східний «кут» ЛБС і тамтешні «перспективи».
Костянтин МАШОВЕЦЬ, військовий оглядач, “ІнфоСпротив”
