Домой Топ Новости МУТНІ “ГЕРОЇ” ТА ХИБНІ ЦІЛІ

МУТНІ “ГЕРОЇ” ТА ХИБНІ ЦІЛІ

403

Відразу зазначу, що я не підтримую Стерненка як ікону спротиву. Звичайно мене обурює “судилище” над ним, яке не має жодної правової вартості. Але, як вірно сказав Геннадій Друзенко, “Стерненко – це не невинний агнєць, якого закатовує система. Він як мінімум — контраверсійна особистість. Я б не підписався за Стерненка, як за Антоненка”. І тут я на 100% погоджуюся. 

Тому майже місяць тому, під час першої акції на підтримку Стерненка, я вказував на дві речі: а) радикали будуть розкачувати ситуацію (чомусь тоді видання використало термін “націоналісти”) і цим скористається Порошенко; б) вигодонабувачем того двіжа, як і самої посадки Стерненка, є Аваков.

Тоді дехто з діячів навіть обурювався. Мені закидали, що “жодна націоналістична організація не “вписалася” за Стерненка”. Я ж “тикав носом” в персоналії людей з колишнього активу київської “Свободи”, екс-нацкорпусу та різних маргінальних ультраправих груп, які вже  23.02 були присутні на Банковій. І казав, що ви (палкі прихільники Стерненка) ще матиме з ними проблеми.

Нагадаю, що тоді обійшлося без “наскальних картин” на стінах ОП. Поліція застосувала силу, але уцілому акція була пристойна. Цього разу все пішло не так.

-ads-

Тепер деякі організатори двіжа 20.03 стверджують, що вікнабили “поліцейські провокатори”. Інші намагаються виправдати погром під ОП: “брудні стіни — це лише наслідок… Це звичайна історія абсолютно для всіх корумпованих держав”, “поки Стерненка не випустят — кожного разу буде так” тощо. Такі сором’язливі відмазки вандалізму. 

Вчора кількість автозаків, поліції та нацгвардії була в 2 рази більше ніж 23.02, але поліція не заважала “творчості” на стінах ОП та підпалу дверей. Чому? — Арсен Аваков черговий раз показав що вулиця – стихія, від якої Зеленського може захистити лише він. — “Розписами” на стінах ОП двіж на захист Стерненка втратив частину лояльних активістів. — Показали, що протест по своїй суті деструктивний. Не лише цей конкретний двіж під ОП, а ВЗАГАЛІ будь-який протест проти влади. 

Наслідком останнього пункту може стати включення режиму “надзвичайної держави”.

Українська «надзвичайна держава» — це гібрид недодиктатури і недодемократії.

Боб Джессоп говорить, що «надзвичайні режими» можуть виникати в результаті поступового ослаблення звичних конституційних правил. Наприклад, концентрації влади поза конституційно визначених інституцій, тінізації прийняття управлінських рішень. Це вже відбувається в Україні.

Система намагається прибрати основні подразники у вигляді громадянського суспільства, протестів, політичної опозиції, свободи слова і преси, пр. Для цього потрібно герметизувати управління, зробити його непрозорим. А оскільки в епоху інсайдерських телеграм-каналів і соціальних мереж секретність стає умовною — потрібен режим постійного хайпа і конвеєр симулякрів, для відволікання уваги громадян.

І ще одне. Як вірно вказує Алексанр Качетков, “двадцять років тому адміністрацію президента Кучми теж штурмували. Мета була захопити (а не обгадити!) будівлю, щоб не допускати Кучму на робоче місце і таким чином змусити провести об’єктивне розслідування вбивства Георгія Гонгадзе”.  

Сьогодні маємо мутних “героїв” і хибні цілі. 

Віталій КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства
Предыдущая статьяКозак растягивает Ермака
Следующая статьяПочему локдаун не эффективен

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь