Київ, 16 грудня 2015 року (ПолітКом). Баченням політичної кризи в Україні та можливими сценаріями її розгортання поділився на своїй сторінці у мережі Facebook політолог Михайло БАСАРАБ.
Для того, щоб зрозуміти як саме розгортатиметься наш внутрішній балаган, треба враховувати головну причину нинішнього роздраю. Порошенко прагне отримати повний контроль над урядом й поставити ручного прем’єра. Це головний чинник, який рухає і спрямовує фактичну політичну кризу в Україні. Кого саме він бачить ручним прем’єром – Гройсмана чи когось іншого – не так важливо зараз. Роль молота відіграє Саакашвілі. Ним планують зруйнувати діючий Кабмін й повністю змінити конфігурацію влади. Чи розуміє грузин, що його використовують у якості інструмента, також не суть важливо.
«Заява єдності», яку оприлюднила АП, дає надію, що Порошенко вирішив пригасити контрольований конфлікт. Чому? Відповідь проста: президентові дуже важливо ухвалити зміни до Конституції в частині децентралізації у другому читанні й запустити конституційну судову реформу. Для цього йому потрібна максимальна кількість голосів у сесійній залі. Заради цього на певний час ситуацію треба заспокоїти. Трохи заспокоїти, але процес не зупиняти. Не зупиняти для того, аби по Різдві все відновити.
Зупинити Порошенка зможе лише загроза його президентству. Поки такої небезпеки він не бачить. Впевненості йому додає потужний консорціум з іншими зацікавленими суб’єктами. Юля хоче знову стати прем’єром. Коломойський, Кривецький і Льовочкін планують збільшити пакет своїх акцій у наступному скликанні парламенту. На цей момент інтереси їх усіх збігаються. Найкоротший шлях досягти кожному з них своєї мети – відправити у відставку нинішній уряд. Порошенко упевнений, що контролює процес. Його тимчасові союзники переконані, що переможуть вони. Чим закінчиться усе, що почалось – складно передбачити. Життя у воюючій державі мінливе. Здавалося б керований експеримент може дати неочікуваний результат.
