Коронавірус на Чорному континенті, можливо, й не дуже виділяється на фоні Азії та Європи, але це оманливий спокій. Через поганий стан економіки та відсутність тестування реальні масштаби епідемії можуть бути набагато більшими.
Коронавірус в Африці: загальний огляд
В Африці наразі понад 10 тисяч випадків, але кількість смертей відносно мала – всього 487 і це дивно, знаючи загальний поганий стан медицини. Частково це пояснюється тим, що Африка – наймолодший континент із середнім віком… 18 років, частково тим, що зараз в Південній півкулі – літо. Тож можливий пік слід чекати на два-три місяці пізніше, коли наступить місцева “зима”.
І тоді широке розповсюдження коронавірусу може виявитися згубним для систем охорони здоров’я. Потенційно, COVID-19 може виявитись гіршим за Еболу, від якої Західна Африка та ДР Конго нещодавно оговтались. Спалахи грипу присутні на сході Африки, як і інші інфекційні та вірусні хвороби. Втім, Африка винесла уроки після Еболи та покращує інфраструктуру, де це можливо і доцільно.
Як відомо, у молодих людей коронавірус протікає легше, ніж у старих. З іншого боку, тестів точно робиться замало, реальних випадків (та загиблих) може бути точно більше. В лютому тести мали змогу робити лише Сенегал та Південна Африка на південь від пустелі Сахара.
Ще 43-ом країнам знадобилася допомога ВООЗ по створенню з нуля чи розширення лабораторій. Їх потужність мала, вони розташовані лише у столицях (куди може бути складно доїхати). Додайте сюди часто неможливість дотримуватись соціального дистанціювання та миття рук з милом. Часто-густо в будинках немає навіть водопроводу.
Не дивно, що більша частина припадає на урбанізовані та розвинуті Південно-Африканську Республіку (ПАР) , Алжир, Єгипет та Марокко. На південь від Сахари також багато хворих в Камеруні.
Втім, загалом Африка дуже уважно віднеслася до рекомендацій, бракує лише грошей, людей та спроможності. Всього лише 1 випадок зафіксований в розваленому війною Південному Судані (але далеко не факт, що там він дійсно один). Не виявлено коронавірусу поки лише на Коморських островах та в маленькій державі Лесото.
В рамках боротьби з вірусом у найбільшому місті Нігерії Лагосі та Йоганнезбурзі в ПАР закрили школи, а також і в Кенії. Це може бути загрозою для дівчат, щодо яких може чинитися насильство, або їх можуть видати заміж ще дітьми. Звичайно що онлайн-класів у нашому розумінні в Африці може не бути. Карантин ввели в Зімбабве ( тут люди вже публічно обурюються), Руанді. Комендантську годину – в Сенегалі, Кот-д’Івуарі, Кенії, Уганді.
Нігерія облаштувала для хворих коронавірусом окремі лікарні, які не пов’язані з іншими. Таким чином, зменшується можливість передати вірус іншим хворим та погіршити їх стан. Також уряд розповсюджує мило, продукти, миючі засоби серед спільнот з низьким рівнем прибутку.
Є проблема на Чорному континенті з ВІЛ-позитивними людьми. Точніше з тими з них, які не проходять терапію (а з 7,7 млн це приблизно третина) і чий слабкий імунітет стане легкою здобиччю для коронавірусу. В ПАР також серйозною проблемою є туберкульоз, який вражає легені.
Влаштувати загальний локдаун в Африці майже неможливоБанально через те, що люди можуть жити на вулиці, бути без документів і все одно виходити, щоб прогодувати себе в неформальній, тіньовій економіці. А втраченими можуть бути мільйони робочих місць по всьому континенту. Тому, в Кіншасі (ДР Конго), Беніні карантин і не вводили. Президент Беніну Патріс Талон сказав за всіх – у них просто немає грошей сидіти вдома. Це, одначе, викликало протести.
Багато бідних мають важливу, хоч і мало оплачувану роботу. Вони працюють прибиральниками, продавцями їжі, водіями громадського транспорту або працюють у когось вдома. Уряд має подбати про їх захист теж. В трущобах неможливість працювати кілька днів часто означає голодну смерть.
Доктор Матшисидо Моеті, яка відповідає в ВООЗ за Африку, зазначила, що більшість випадків – імпортовані з Європи, а поширення вірусу всередині континенту – значно уповільнено.
Але цим словам є мало віри без широкомасштабного тестування. Особливо враховуючи ну дуже тісні зв’язки Африки з Китаєм. Інформаційні системи треба швидко покращувати, бо коронавірус рухається по світу дуже хутко і є потреба постійно інформувати населення.
Особливий ризик є для країн, які приймають біженців. Це Ефіопія, Судан, Південний Судан, Кенія. Їх системи захисту та соцдопомоги розрослися та ослабли. Велика частина біженців – внутрішньо переміщені особи, що створює загрозу масового поширення вірусу в таборах біженців.
Деякі з держав Африки знаходяться у стані перманентного конфлікту: Буркіна-Фасо, Демократична Республіку Конго, частина Нігерії під контролем “Боко Харам”, Малі та регіон Сахель, Центральноафриканська Республіку, Південний Судан, Лівія, Сомалі. Лише в Буркіна-Фасо біженцями стали 765 тисяч людей.
Пандемія в Африці: ризики для прав людини, падіння економіки
Багато лідерів країн Африки або не спішать реагувати, або думають, що ця хвороба зустрічається лише серед іноземців, розповіла в розмові директор Human Rights Watch в Африці Маусі Сегун. Так, наприклад, сталося у взагалі-то розвинутій Кенії. Але втомившись перекладати всю відповідальність на уряд, деякі кенійці знайшли нову жертву.
Азіатський район столиці Найробі зібрав величезний натовп, який знущався з місцевої пари, викрикуючи “ви – коронавірус”. Чоловік у відповідь кричить, що у них немає хвороби. Навіть парламентарі Кенії писали на своїх сторінках, щоб люди уникали спілкування з громадянами Китаю, які повернулися після святкування Нового Року.
У повідомленні депутата навіть було таке: якщо уряд негайно не відправить їх на карантин, то в людей є дозвіл від цього депутата забити їх камінням! Також в Кенії відзначали використання поліцією надмірної сили. Посольство Китаю назвало такі дії “расизмом”. Цікаво, що немає анти-європейських настроїв, хоча перші випадки в Африці пов’язані якраз з європейськими поїздками, а не китайськими.
Місцевий журналіст пише, що головна проблема не сам вірус, а “страхи, стигма та чутки” щодо китайських громадян. Утриматись від них закликав і голова ВООЗ Тедрос Аданом Гебрейесус, сам ефіоп. В Бурунді до появи перших випадків 31 березня, думали, що захищені, бо ставили “Бога на перше місце”. Тим часом, місця для карантину були антисанітарними та заповненими.
А гроші на охорону здоров’я потрібні багатьом африканським країнам. До того ж, не вистачає персоналу, щоб лікувати хворих. Кенія, наприклад, отримала багато грошей від КНР на інфраструктурні проєкти. На цьому фоні порушуються закони та права людей.
Уганда всіх, хто прибуває в країну, затримує і силоміць відправляє в окремий готель, вимагаючи оплатити проживання з власних кишень. Рахунки можуть доходити до 1000 доларів США. А Ефіопія на три місяці відімкнула інтернет та мобільний зв’язок в регіоні Західна Оромія до 31 березня, побоюючись активізації повстанців. Відновлення сталося лише після того, як ініціативні групи учинили тиск на уряд, доводячи, що інтернет та можливість дзвонити – вкрай потрібні для поширення новин щодо коронавірусу.
В Південній Африці поліція взагалі використала гумові кулі та водомети проти людей, які вишикувались в чергу за їжею і кричала на них “йдіть додому!”. Але проблема в тому, що самим їм жити немає де. Уряд виділив для цього церкви, школи, автостоянки та стадіони. Це залишає мало місця для соціального дистанціювання.
Африка лише розпочинає свою боротьбу з коронавірусом, але головний шторм ще попереду.
Наслідки пандемії для економіки Африки Втраченими можуть бути до 20 млн робочих місць, заявив Африканський Союз. А в неформальній економіці, скоріш за все, ще більше. ВВП буде скорочуватись на 0,8-1,1%, хоча до цього очікувалось зростання до 3,4%. Низькі ціни на нафту та промислові товари і зупинка туризму можуть серйозно вдарити по кишеням африканців. Через нафтову кризу Нігерія та Ангола можуть втратити 65 млрд доларів США. До 15% прямих інвестицій можуть зникнути, уряди можуть недорахуватися 20-30% своїх бюджетних надходжень, експорт та імпорт також скоротяться. Це призведе до неотримання 270 млрд доларів США, а додайте сюди ще 130 млрд на власне боротьбу з вірусом COVID-19.
Автор: Анатолій Максимов
Джерело: 24tv.ua
