Величезний та деталізований звіт відомого твіттер-аналітика Jomini_of_the_West забрав багато часу на переклад. Проте він залишається цінним не лише фіксацією стану справ на фронті, але, головним чином, прогнозами, які зараз можна перевірити.
Величезний та деталізований звіт відомого твіттер-аналітика Jomini_of_the_West забрав багато часу на переклад. Проте він залишається цінним не лише фіксацією стану справ на фронті, але, головним чином, прогнозами, які зараз можна перевірити.
1/ УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР ВОЄННИХ ДІЙ, 20 лютого – 07 квітня 2023 р.. В останні 7 тижнів ми побачили продовження російського зимового наступу: в районі Кремінної, Бахмута та Авдіївки росіяни суттєво тисли на лінію фронту. Росія мала значні просування, українська оборона тримається.
[Карта 1]
Російські воєнні цілі, переглянуті:
Кінцева мета – роздроблена українська держава, що має політичний та військовий нейтралітет (тобто, залежить від міжнародних економічних та безпекових гарантій, що потребують російської згоди), умовно прозорі кордони, що сприяють спрощеній культурній та економічній інтеграції України з Євразійським економічним співтовариством (ЄврАзЕС).
Стратегічні задачі, що сприятимуть досягнення кінцевої мети:
Україна визнає анексію Криму, а також Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей російською федерацією.
Контроль над сухопутним коридором, що йде до Криму крізь південь України, а також повний контроль над водопостачанням півострова.
Знизити потугу ЗСУ та їхню здатність до проведення масштабних наступальних маневрів (тобто, зафіксувати лінію фронту).
Україна декларує намір не вступати до НАТО у майбутньому.
Українські воєнні цілі:
Кінцева мета – політично незалежна Україна, що здатна захистити свої міжнародно визнані кордони і має безпекові гарантії, підкріплені законодавчими зобов’язаннями з боку США та великих європейських держав; культурна та економічна інтеграція України з Європейським Союзом; арешт російських військових злочинців та передача їх до Міжнародного кримінального суду (МКС).
Припущення щодо щодо стратегічних задач, що сприятимуть досягненню кінцевої мети:
Військова поразка російських збройних сил та їхнє виведення з усієї території України.
Визнання росією міжнародних кордонів України.
Угода щодо безпекових гарантій, укладена за участі США та ЄС, яку визнає росія.
Заявка на вступ до Європейського Союзу приймається Європарламентом, росія цьому не заперечує.
Арешт російських військових злочинців і їхня передача до МКС.
Значні події, що сталися у період з 20 лютого по 7 квітня 2023 р.:
21 лютого – повідомлення про тяжкі бої у Ягідному та Берхівці, що на північ від Бахмута.
28 лютого – за допомогою БПЛА ПСУ здійснюють масштабну серію ударів по території росії.
9 березня – ПКС [РФ] завдають ударів по військовій та критичній інфраструктурі по усій території України.
19 березня – ЗСУ просуваються на південь від Оріхова.
25 березня – група Вагнера та ВДВ просуваються в районі Бахмута.
29 березня – Нацгвардія відбиває атаку 2 армійського корпусу [т.-зв. ДНР] на Білогорівку.
5 квітня – повідомлення про взяття центру Бахмута групою Вагнера.
2/ ПОТОЧНИЙ ПРОГНОЗ ПОГОДИ на українському театрі воєнних дій. Сезон багнюки триватиме надалі та перешкоджатиме маневреним операціям, зокрема на пересіченій місцевості. Погода сприяє діяльності невеликих штурмових підрозділів. Проведення операцій вночі надалі буде ускладненим.
[Далі автор наводить цитований твіт із оглядом прогнозу погоди з 7 по 13 квітня: в районі Мелітополя і Кремінної 5 днів з 7 обіцяють дощ]
3/ ОПЕРАТИВНА ТЕРМІНОЛОГІЯ. Щоб полегшити сприйняття інформації на мапах у цьому треді, пропоную вашій увазі добірку загальновживаних термінів та їхніх значень. (примітка: я все ще оновлюю та вдосконалюю цей список, будь ласка, майте терпіння, дякую).
[До цього твіту автор прикріпив 4 зображення з описом загальних військових термінів, які він використовує. Наші українські читачі доволі добре із ними знайомі, тож переклад не наводимо – перекл.]
4/ ПІВНІЧНИЙ (ОН). Північний оперативний напрямок (ОН) надалі лишається основною допоміжною зоною як для російських, так і для українських сил. Діяльність надалі зосереджено на транскордонних артилерійських ударах по ключових лініях сполучення, із метою створення перешкод для процесу відновлення та тренування підрозділів.
[Карта 2]
Тренувальні табори на території Білорусі: ВСрф надалі значною мірою покладаються на тренувальні табори та бази на території Білорусі і використовують їх як основний засіб формування нових бойових підрозділів у відносній безпеці від ударів ЗСУ, що спрямовані на перешкоджання навчанню та оснащенню російських військ.
Сумщина: 24 березня ВСрф нанесли масований удар по Білопільському району з використанням ударної авіації, РСЗВ “Град” та польової артилерії, що призвів до нанесення шкоди житловим та адміністративним будівлям.
Оцінка: Північний оперативний напрямок (ОН) надалі лишається основною допоміжною зоною як для російських, так і для українських сил. Діяльність надалі зосереджено на транскордонних артилерійських ударах по ключових лініях сполучення, із метою створення перешкод для процесу відновлення та тренування підрозділів. Для ВСрф дії на цій ділянці, схоже, були зосереджені на артилерійських дуелях на північ від Харкова – ймовірно, з метою сковування підрозділів ЗСУ на цій ділянці та перешкоджання їхньої передислокації на інші критичні сектори, зокрема для участі в очікуваній весняній офензиві ЗСУ. Ракетні та артилерійські удари російських ПКС надалі зосереджуються на харківських електростанціях та підстанціях і мають на меті послаблення та знищення української енергомережі. ССО ЗСУ регулярно діяли за лінією російського кордону протягом усієї зими і мали за ціль саботаж, збір розвідувальних даних та наведення артилерії з метою уповільнення зусиль ВСрф щодо навчання нових підрозділів.
Оперативний прогноз: Можна із майже 100-відсотковою певністю сказати, що обидві сторони найближчим часом не змінюватимуть оперативні підходи на Північному ОН, адже і росії, і Україні потрібна надійна допоміжна ділянка фронту, завдяки якій вони зможуть тренувати нові сили, відновлювати підрозділи, що зазнали значних втрат, а також планувати логістику критичних засобів і планувати їхнє постачання до ключових стратегічних ділянок фронту.
5/ ЛУГАНСЬКИЙ ТЕАТР БОЙОВИХ ДІЙ. Активність бойових дій на цьому ТБД знизилася і з боку українських, і з боку російських сил. Бої зосередилися навколо Гряниківки на річці Оскіл, Новоселівського (Північний схід від Сватового), а також у районі між Червонопопівкою та Невським.
[Карта 3]
Луганський операційний напрям (ОН): 20 лютого – 7 квітня 2023
Диспозиція, склад, назви підрозділів подано на основі даних із публічного доступу
Операційний прогноз: ВСрф будуть і далі посилювати райони Дворічної та Сватового, щоб 1) утримувати стабільну передову лінію зіткнення; 2) розбудовувати польові укріплення уздовж шосе Р-66; 3) забезпечувати можливості для подальшого наступу на Куп’янськ/річку Оскіл. ВСрф і далі активно захищатимуть район Новоселівського, щоб не допустити просування 92-гої механізованої бригади та допоміжних підрозділів уздовж дороги Н-26 до Сватового. У районі Кремінної російські війська майже напевно атакуватимуть на південний захід і на захід у напрямку до Ямполівки, Торського і Серебрянки – у межах наступальних операцій у Донецькій області. Сили ЗСУ оборонятимуться і перейдуть до наступу, коли настане слушний момент.
Оцінка: на Луганському операційному напрямі (ОН) активність операцій знизилася з обох сторін: і з боку сухопутних військ ВСрф, і з боку ЗСУ. Тим часом цей район далі є найвразливішим на Донбаському фронті для росіян – із кількох причин: через погодні умови (через сезонну м’якість українських ґрунтів техніці складно переміщуватися поза межами доріг), а також через те, що інші райони Донеччини (Бахмутський та Авдіївський) пріоритетніші в плані розміщення підкріплень і техніки. Бої зосереджуються навколо Гряниківки на річці Оскіл, Новоселівського (16км на північний схід від Сватового), а також території між Червонопопівкою та Невським (приблизно 15км на північний схід від Кремінної). У районі Гряниківки 138-ма мотострілецька бригада зачистила східний берег р. Оскіл від сил ЗСУ, натомість атаки на Сеньківку для ВСрф успіху не мали.
25-тій мотострілецькій бригаді та 12-му танковому полку ВСрф бракує ресурсів та операційної підтримки, щоб прорвати оборону ЗСУ на північний захід від Куп’янська. Ймовірно, ВСрф намагатимуться встановити вогневий контроль над висотами в районі Куп’янська, щоб не допустити просування українців до Сватового. Підрозділи 1-шої танкової армії намагаються через Новоселівське прорвати центральну лінію оборони ЗСУ вздовж річки Жеребець. Локальні контратаки ЗСУ в березні не дали росіянам захопити значні території, а українські маневрені збройні формування – навіть невеликі – активністю в болотистих низинах змусили росіян уповільнити темпи наступу під Новоселівським.
Проте 92-га механізована бригада ЗСУ зазнала важких втрат убитими та полоненими під час боїв у березні, їй доводилося покладатися на артилерійський вогонь, щоб стримувати атаки росіян. Далі на південь у районі Червонопопівки та Невського росіянам вдалося повернути території, що їх у кінці лютого відвоювали ЗСУ, і тепер ВСрф перебувають на позиціях, із яких краще можна підтримувати російські наступальні операції на Торське та Ямполівку. ВСрф, найімовірніше, далі будуть поступово просуватися на кожному з цих трьох напрямків, відтясняючи ЗСУ до річки Оскіл і встановлюючи контроль над територією аж до адміністративних кордонів Луганської області – з невеликою буферною зоною між річками Оскіл та Жеребець.
Луганський ОН – найсприятливіший для ЗСУ для здобуття переконливої перемоги над ВСрф. Оскільки зимовий наступ росіян рухається до кульмінаційної фази, ЗСУ відновлює здатність поставити на наступ на Луганському ОН, щоб прорвати російський фронт між Сватовим і Кремінною, щоб зайти в тил Операційної групи “Запад” ВСрф і створити серйозну загрозу Донбаському фронту. ВСрф і далі укріплюватимуть польові фортифікаційні споруди уздовж північного та південного країв траси Р-66, що пролягає від Троїцького до Кремінної.
Дворічна: у середині березня атаки 138-мої мотострілецької бригади ВСрф через Гряниківку в напрямку Дворічної застопорилися, але до кінця місяця росіяни змогли зачистити східний берег річки Оскіл у Гряниківці. Схоже, 138-му відвели з лінії зіткнення і замінили 25-тою мотострілецькою бригадою (6-та загальновійськова армія) та 1-шим мотострілецьким полком (2-га мотострілецька дивізія). Тут тривають позиційні бої й артилерійські дуелі.
Північний захід від Сватового: підрозділи ЗСУ атакували в напрямку на схід у районі Новоселівки-Куземівки (на північний захід від Сватового). У районі Стельмахівки тривають сильні обстріли, це вказує на те, що ВСрф далі вважають, що захоплення мостів через Жеребець – важлива ціль, яку необхідно захопити, або принаймні не дати нею скористатися українцям. 17 березня 27-ма мотострілецька бригада відновила атаки в напрямку Новоселівського на позиції 92-гої механізованої бригади ЗСУ.
Лінія зіткнення вздовж річки Жеребець: ЗСУ обороняються, а росіяни продовжують атакувати з району Кремінної. Атаки ВСрф тривають в районі Макіївки-Невського, рухаються на Ямполівку і на південний захід від Діброви до Серебрянки. У контратаках ЗСУ відбили деякі втрачені раніше території. Проте ВСрф і далі поступово просуваються до Площанки. Найтяжчі бої тривають у Серебрянському лісі, ЗСУ здійснюють локальні контратаки, щоб уповільнити просування росіян. Атаки ВСрф не досягають мети.
6/ ДОНЕЦЬКИЙ ТЕАТР БОЙОВИХ ДІЙ. Донецька область залишається вирішальним ТБД для російських сухопутних військ. Бої під Авдіївкою поступаються за важливістю розвитку подій у Бахмуті. Просування росіян загрожують цілісності української оборони Донбаського стратегічного фронту.
[Карта 4]
Лінія Сіверськ–Бахмут: Ця лінія оперативних дій лишається осередком головних зусиль Зимового наступу ВСрф. Падіння Красної Гори у середині лютого стало поворотним моментом для російських сил, адже воно сформувало тактичні умови для групи «вагнера» та ВДВ і дало їм можливість скористатися з густої рослинності та ламаного ландшафту, що оточує Бахмут: вони змогли більш ефективно використовувати штурмові загони для прориву порядків ЗСУ на півночі та північному заході Бахмута. Також, підрозділи 2 армійського корпусу [т.-зв. “ДНР”], за підтримки ГРУ та ВДВ, отримали можливість атакувати з півночі вздовж траси Т0513.
Сили ЗСУ змогли стримати наступ 2-го АК, однак не змогли встояти перед постійним напливом російських штурмів на північний захід від Бахмута та у північній частині самого міста. Контратака ЗСУ наприкінці лютого/на початку березня дала їм можливість лише ненадовго втримати російське просування в районі Благодатного–Красної Гори. Проте, ефективне використання тактичних маневрів у стилі штурмтруперів [німецьких штурмових загонів часів І Світової війни – перекл.] проти українських оборонних позицій дало військам групи «вагнера», ВДВ та ГРУ змогу отримати в останні 7 тижнів значні здобутки.
Попри те, що аналітика вказує на протилежне, оборона ЗСУ в районі Бахмута надалі тримається, і не схоже, що загальний відступ станеться скоро. На південь від міста атака 106-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії (ГПДД) з метою перерізання траси Т0504/Н32 та захоплення Іванівського зіштовхнулася з жорсткою відсіччю. Бої всередині Бахмута перебігають рівносильно складно для обох сторін, а російські просування зазвичай відкочуються назад після українських контратак. Все ж аналіз зводиться до того, що загальний ефект від щоденних російських здобутків ставить сили ЗСУ у невигідне становище, і схоже призведе до ймовірного відступу на нову лінію оборони у центральній Донеччині.
Не схоже, що ОК Схід збирається здійснити значну контратаку, спрямовану на відбиття російських надбань. Українці страждають через брак боєприпасів та важкого піхотного озброєння, що було б ефективнішим для протистоянні російській “тактиці штурмтруперів” на пересіченій місцевості в районі Бахмута, аніж застосування західних танків, БТР чи інших збройних систем, про що переважно йдеться у західній військовій аналітиці.
Лінія Сватове–Кремінна: Наступальні дії ВСрф вздовж цієї оперативної тривають. Серія позиційних зіткнень на захід та північний захід від Кремінної впродовж березня призвела до того, що ділянки, які росія захопила в цьому районі у січні–лютому, були відвойовані українськими силами у березні. Однак, додаткові сили ВДВ зі складу 98-ї ГПДД посилили оборону 76-ї ГПДД та 144-ї ГМСД в районі Ямполівки–Торського. Завдяки цьому 144-та ГМСД та елементи ГРУ, 2-го АК, за підтримки 3-ї ГМСД, змогли продовжити атаки на південь від Кремінної. Однак, ці атаки надалі мають малий масштаб і погано оснащені.
Прорив лінії річки Жеребець все ще, схоже, є пріоритетом для ВСрф, як видається за їхніми зусиллями щодо стабілізації лінії зіткнення західніше Червонопопівки, вбік Невського. Допоміжні атаки продовжуються в районі Білогорівки, а наступ 2-го АК посилює тиск на оборонне угруповання підрозділів НГУ, що розташовані на цій ділянці; тим часом, група артилерійських угруповань центрального воєнного округу рф також посилила наступальні дії північніше Сіверська в напрямку Миколаївки, через долину Сухої Полтви. 7-ма ГДШД, схоже, було задіяно в секторі Бахмута, принаймні частково, разом із підрозділами ГРУ. Наступальні дії на лінії Сватове–Кремінна, схоже, триватимуть далі, однак здатність належним чином підтримати наступальні дії – під питанням.
Лінія Горлівка–Донецьк: ВСрф вдалося здійснити важливі просування в районі Авдіївки і захопити за останні 7 тижнів більше територій, ніж від моменту відновлення боїв у лютому 2022 р. Російські сили підтримували стабільний оперативний темп, що дало їм змогу досягнути порівняно успішних результатів під час маневрів на північ і захід від сильних фортифікацій довкола Авдіївки з метою створення загрози тривалій обороні ЗСУ. Однак, майже напевне можна сказати, що ЗСУ продовжуватимуть обороняти Авдіївку в осяжному майбутньому. Українські контратаки у середині/наприкінці березня суттєво притупили російський наступ на північ від Авдіївки від Красногорівки в бік Степового та Орлівки, а також від Водяного вбік Тоненького. Попри те, що успіхи далися російським військам і техніці великою ціною, не можна применшувати ціну, яку сили ЗСУ заплатили за стримання російського наступу.
Оцінка: Донецька область – оборонний ОН для сухопутних військ російської федерації (ВСрф). Бахмут лишається ключовою метою наступу українського угруповання рф на донецькій стратегічній ділянці фронту. Група «вагнера» та ВДВ все ще на вістрі атаки, за підтримки елементів 20-ї ГМСД, спецназом ГРУ та оперативної групи 2-го АК центрального воєнного округу. Масштаб донецького наступу надалі зводиться до 2 дивізій, що тримають глибинну оборону у районі Сватова (127-ма ГМСД та 98-ма ГПДД); 4 дивізій, що ведуть наступ в бік річки Жеребець, Лимана та Серебрянки (3-тя ГМСД, 76-та ГДШД, 90-та ГТД, 144-та ГМСД); 2 дивізій та 1 армійського корпусу, ГРУ та групи Вагнера, що штурмують Бахмут (20-та ГМСД, 106-та ГДШД, 2-й АК); а також 1 дивізії та 1 АК, що атакують в районі Донецька в напрямку Авдіївки та Мар’їнки (150-та ГМСД та 1-й АК). Ці формування підтримуються бойовим армійським резервом (БАРС) та наступальною авіацією ПКС.
Ці сили надалі лишаються основою російського сухопутного наступального потенціалу. ЗСУ в районі Бахмута чинять дужчий супротив, ніж оцінювалося раніше (за останніми прогнозами передбачалося, що ЗСУ відійдуть з Бахмута у середині березня). Останні прогнози щодо того, що допоміжна атака угруповання центрального воєнного округу десь 50/50 може дійти до Сіверського Дінця десь у середині березня, також не справдилися. Також неправильною виявилася оцінка нездатності 150-ї ГМСД та 1-го АК здобути якісь успіхи в районі Авдіївки та Мар’їнки. ЗСУ не можуть собі дозволити добровільно здати території росіянам, які, схоже, також не хочуть припиняти бої на тих ділянках стратегічного фронту, де вони не мали успіху.
Політичні міркування, а також вплив на бойовий дух та жагу до просування є мають більше вирішальне значення, ніж суто воєнні міркування. Обидві сторони мають намір битися, що, схоже, дедалі більше впливатиме на пріоритетність залучення нових та відновлених підрозділів до оборони територій у північній та центральній Донеччині ціною оперативних можливостей на інших ОН. Якщо це станеться, то більш правдоподібним видається розгортання великого контрнаступу ЗСУ влітку, ніж навесні. Однак, ЗСУ можуть оцінити оперативні ризики на Донбасі та схиляться вбік перехоплення стратегічної ініціативи в росіян на інших ділянках фронту, поки ЗСрф продовжуватиме повільне просування біля Бахмута та Авдіївки.
Оперативний прогноз: Російські сили продовжуватимуть свій наступ у районі Бахмута. Штурми будуть зосереджені в районі Іванівського та Часового Яра, що на захід від Бахмута, водночас із наступальними діями, спрямованими вздовж траси Т 0513 в бік Роздолівки та у північні та східній частині Бахмута.В районі Авдіївки 1-й АК (посилений) продовжуватиме наступ на Первомайське та північно-східну Авдіївку, попри втрати у військових та техніці: вони намагатимуться виявити та скористатися найкращими обхідними маршрутами довкола фортифікацій ЗСУ. Артилерія ЗСУ та авіаудари ПСУ надалі битимуть глибоко по тилах на окупованій росіянами території, щоб руйнувати склади БК та палива і знизити темп російського наступу.
7/ ОПЕРАТИВНИЙ НАПРЯМ: КРЕМІННА. Наступ ВСрф на цьому напрямку продовжується, проте сповільнився і в часі, і в масштабі. Атаки росіян тривають через Серебрянський ліс на Серебрянку та Сіверський Донець [це на південний захід від Кремінної – перекл.]. 2-й армійський корпус (АК) продовжує атакувати Шпилівку та Білогорівку.
[Карта_5]
На північ від Кремінної: Головні атаки ВСрф спрямовані на південь від
Кремінної. Проте 3-тя мотострілецька дивізія продовжує повільно, але невпинно просуватися в напрямку Площанки та Макіївки [селища на Північний захід від Кремінної – перекл.]. Найбільші сутички відбуваються між Червонопопівкою та Невським і росіянам вдалося притиснути українські сили до річки Жеребець, відкриваючи собі коридор для маневру й атаки на південний захід в напрямку Торського та Ямполівки. Втім, схоже, ближчим часом вони не зможуть ним скористатися через те, що оперативні резерви перекинуті на інші ділянки фронту, а також через маси болота, що заважають маневру.
На захід та південь від Кремінної. Частини ВСрф продовжують просуватися через Серебрянський ліс на Серебрянку та до Сіверського Дінця. Щоправда ефективність цього наступу суттєво знизилася впродовж березня, погіршилася в координації та скоротилася в масштабі (часом атаку ведуть силами одного відділення). Артпідготовку росіяни ведуть найактивніше також на цьому напрямку. Контратаки ЗСУ поступово відкинули росіян із більшості територій, які вони захопили в січні-лютому, особливо в напрямку Тамполівки. Проте ВСрф зберігають тут свою присутність, висунувши наприкінці березня 331-й полк ВДВ на 3 км. східніше Торського. Важкі бої йдуть в Серебрянському лісі на південь у напрямку Діброви. 2-й армійський корпус продовжує атакувати зі Шпилівки на Білогорівку та Григорівку, тиснучи на частини Української нацгвардії, що обороняють цей напрямок.
8/ ОПЕРАТИВНА ЗОНА: БАХМУТ. Бахмут залишається критичним Об’єктивним пунктом маневру [ОПМ: вирішальний пункт атак ворога – перекл.] для всього Донбасу. Падіння Красної Гори в середині лютого стало стрижневою подією для російських військ, оскільки дало змогу вагнерівцям та ВДВ зайти глибоко на північ від Бахмута.
[Карта 6]
Бахмутська зона бойових дій. Розташування, склад та ідентифікація підрозділів — припущення, засновані на публічній інформації (підрозділи угрупування оборони Бахмута постійно проводять ротації; вказано відповідні частини, а не повні формування бригад).
Оріхово-Васильківське оборонне угрупування — ділянка фронту Сіверськ-Бахмут.
Батальйони {BNs} (на ротації) = 6 аеромобільних / 3 механізованих / 1 мотострілецький / 1 танковий
Артилерійських підрозділів = 0
Важка бронетехніка = Т-64БВ, Т-64БМ, Т-72Б1, Т-72М1
Легка бронетехніка = БМП-1, БМП-2, МТ-ЛБ, БТР-70, БТР-80, БТР-3
Підрозділи (на ротації) = 5-та танкова бр., 24-та механізована бр., 61-ша єгерська бр., 77-ма аеромобільна бр., 116-та бр. тероборони, бат. «Легіон» (54-та механізована бр.), 8-ий полк спецпризначення (ССО), підрозділ аеророзвідки «Сенека».
Бахмутське оборонне угрупування — ділянка фронту Сіверськ-Бахмут
Батальйони {BNs} (на ротації) = 12 тероборони / 3 аеромобільних / 6 механізованих / 3 морської піхоти / 2 мотострілецьких / 4 танкових / 3 полки ССО / 2 Іноземного легіону / 1 підрозділ аеророзвідки
Артилерійських підрозділів = 3
Важка бронетехніка = Т-64БВ, Т-64БМ, Т-72Б1, Т-72М1
Легка бронетехніка = БМП-1, БМП-2, МТ-ЛБ, БТР-70, БТР-80, БТР-3
Підрозділи (на ротації) = 118-та і 120-та бр. тероборони, 115-та і 63-тя механізовані бр., 81ша аеромобільна бр., 36-та бр. морської піхоти, 26-та артилерійська бр., 204-та окремий бат. тероборони, 214-ий бат. тероборони 8-го полку спецпризначення, полк спецпризначення «Азов», «Грузинський легіон», «Легіон “Свобода России”», підрозділ аеророзвідки «Terra»
На північ від Бахмута: Після захоплення Красної Гори 11 лютого російські підрозділи ВДВ та «вегнерівці» активно просувалися до північних передмість Бахмута і на північний захід уздовж траси М-03 в бік Привілля, Оріхово-Василівки та Богданівки. За минулі сім тижнів «вагнерівці» за підтримки ВДВ ефективно скористалися густо пересіченим рельєфом довкола Бахмута для маневрів довкола оборонних позиції ЗСУ, зокрема на ділянці між Дубово-Василівкою та Ягідним, щоб просунутися вглиб північних передмість Бахмута, в напрямку Хромового та каналу. Далі на північ оборона ЗСУ втримала Оріхово-Василівку та Залізнянське, бойові дії тут перейшли до позиційних боїв та артилерійських дуелей у боротьбі за перевагу в маневрах на місцевості.
На північ від Соледара: 2-ий армійський корпус намагається просуватися на північ уздовж траси Т-05-13 у напрямку Сіверська через Федорівку. Твердий спротив ЗСУ стримує просування росіян орієнтовно на лінії Васюківка-Роздолівка-Веселе. Атаки 2-го корпусу підтримують «вагнерівці», зокрема в районі Васюківки: вони намагаються захопити це село під час нічних операцій.
На південний схід від Бахмута: На схід від Бахмута частини 98-ої дивізії ВДВ за підтримки 57-ої мотострілецької бригади та спецназу ГРУ продовжують атаки, намагаючись прорвати оборону ЗСУ вздовж річки Бахмутки. На південь від Бахмута 106-та дивізія ВДВ доклала значних зусиль, щоб пройти старе летовище і Маріупольський цвинтар та перерізати трасу Т-05-04 між Бахмутом та Іванівським. Після позиційних боїв проти 93-ої механізованої бригади ЗСУ, росіяни не мали помітних здобутків і не могли перешкодити пересуванню забезпечення чи підрозділів ЗСУ по трасі Т0504.
На захід від Бахмута: 106-та дивізія ВДВ та 57-ма мотострілецька бригада склали основу сил росіян, які продовжували наступ на північний захід вздовж каналу Сіверський Донець – Донбас у напрямку Часового Яру та східного боку Іванівського. Протягом березня відбулася низка позиційних боїв, під час яких локальні контратаки ЗСУ стримували просування росіян, зберігали контроль над ключовими точками рельєфу і перешкодили захопленню росіянами траси Н32. Артилерії ЗСУ та СВрф зберігають паритет, оскільки обидві сторони мають проблеми з постачанням боєприпасів на передову.
09/ ОПЕРАТИВНИЙ НАПРЯМОК: АВДІЇВКА. Підрозділи ВСрф мають значні здобутки під Авдіївкою, захопивши тут впродовж останніх 7 тижнів територію більшу, ніж все, що їм тут вдалося захопити від лютого 2022 р. Успіх росіян вартував їм значних втрат, проте це просування загрожує відрізати відділки ЗСУ від підготованих рубежів оборони.
[Карта 7]
Бахмутська зона бойових дій: Розташування, склад та ідентифікація підрозділів — припущення, засновані на публічній інформації
На північний захід від Авдіївки: Орієнтовно 24 лютого СВрф захопили Красногорівку. Частини ЗСУ контратакували біля Камʼянки та звільнили частину території на захід від Крутої Балки. Протягом березня сили СВрф (114-та і 136-та мотострілецькі бригади) провели низку невдалих атак на північний захід від Авдіївки в напрямку Степового і Камʼянки. Внаслідок цих атак росіянам не вдалося обійти потужну оборону ЗСУ довкола Авдіївки з флангів. І хоч росіяни намагалися посилити атаки, їм не вдалося просунутися на цьому напрямку.
Центр Авдіївки: Підрозділи ЗСУ контратакували біля Камʼянки та змогли просунутися на сході від Крутої Балки.
На південь від Авдіївки: 1-ий армійський корпус за підтримки частин 3-го армійського корпусу росіян постійно намагаються прорвати оборону на сході Авдіївки. 10-ий танковий полк очолив нещодавні наступи росіян на північ від Спартака, які не мали успіху і призвели до значних втрат. Підрозділи ЗСУ (можливо, частини 53-ої механізованої бригади) контратакували в напрямку Спартака й відвоювали вузьку ділянку завширшки 900 метрів на південь від передових позицій піхоти.
На захід від Авдіївки: 1-ий армійський корпус вдався до рішучої, але загалом неефективної спроби просунутися на захід від Авдіївки, вочевидь намагаючись відрізати (чи принаймні поставити під загрозу) наземне сполучення, що забезпечувало оборону міста. Бої зосередилися в районі Водяного та Опитного, окремі ділянки тут постійно переходили з рук у руки під час російських наступів та українських контрнаступів. Схоже, росіяни вважають долину біля Водяного ключовою точкою рельєфу, яку необхідно контролювати, щоб захопити Первомайське та продовжити просування далі на захід.
10/ ЗАПОРІЗЬКИЙ ОПЕРАТИВНИЙ НАПРЯМОК. Найпомітніший розвиток подій на цьому напрямку за минулі сім тижнів — локальна контратака ЗСУ на південь від Оріхова, яку їм вдалося розвинути та звільнити Новоданилівку.
[Карта 8]
Оцінка ситуації: Вугледар зостається визначальною географічною точкою для сухопутних військ рф (СВрф), захоплення якої дозволило б росіянам ефективніше використовувати лінію наземних комунікацій (передусім залізничні колії) з Донецька до Криму вздовж залізничного шляху, що веде паралельно з трасою H-20 на південь від Донецька до Маріуполя та Мелітополя. Дії СВрф на цьому оперативному напрямку мають переважно оборонний характер, командування. України майже напевно нарощуватиме оборону та посилюватиме угрупування військ насамперед на Запорізькому оперативному напрямку.
Загалом, спроби росіян захопити Вугледар поступово припинилися через великі втрати особового складу та критично важливого обладнання. Це дозволило силам українців довкола Вугледара провести низку невеликих контратак і відкинути росіян назад на всіх ділянках, де вони хоч трохи просунулися в січні 2023 року. Однак росіяни все ще намагаються просунутися в напрямку Південнодонбаської вугільної шахти.
Далі на північ 150-та гвардійська мотострілецька дивізія росіян спробувала обійти сили оборони ЗСУ в Марʼїнці з південного флангу, розпочавши атаку на Новомихайлівку, але ця спроба провалилася.
Найпомітніший розвиток подій на цьому напрямку за минулі сім тижнів — локальна контратака ЗСУ на південь від Оріхова, яку їм вдалося розвинути та звільнити Новоданилівку. Поки зарано говорити, чи стане цей удар українців прелюдією до довгоочікуваного контрнаступу на Запорізькому оперативному напрямку, який матиме на меті звільнення Мелітополя, чи виявиться спробою відвернути увагу росіян і змусити їх готуватися до оборони на цій ділянці фронту, коли справжній наступ заплановано деінде. Хай там як, ця контратака послабила бойовий дух мобіків, задіяних на лініях оборони між Оріховом та Мелітополем.
Оперативний прогноз: СВрф і надалі докладатимуть зусиль для підготовки до українського контрнаступу, що посилить загальну оборону на цьому ОН. Сили росіян вдаватимуться до активного захисту, щоб зірвати будь-які плани наступу ЗСУ на цьому напрямку, та намагатимуться перехопити тактичну ініціативу. ЗСУ продовжать готувати глибокий удар, проводитимуть тилові рейди Сил спеціальних операцій, скоординовані з діями партизан, щоб завдавати втрат і послаблювати спроможність СВрф до ефективної оборони наземного коридору між Запоріжжям і Кримом.
Камʼянське: Триває позиційне протистояння з боку Лобкового, де підрозділи СВрф намагаються обійти укріплення, що захищають підходи до Камʼянського. Посилюються удари росіян в напрямку Запоріжжя.
Оріхів: Протягом березня підрозділи ЗСУ проводили локальні наступальні дії на південь від Оріхова. 24 березня СВрф повідомили, що українські війська встановили контроль над Новоданилівкою і одразу розпочали будувати тимчасові укріплення. Українські соцмережі повідомляють про зростання тривожних настроїв серед російських військових, які обороняють підходи до Токмака, оскільки посилюється очікування українського весняного наступу.
Гуляйполе: СВрф ведуть невеликі позиційні протистояння в районі Гуляйполя, переважно під Дорожнянкою. Тривають артилерійські дуелі.
Вугледар: СВрф довго намагалися проводити наступальні дії, щоб захопити Вугледар. Однак великі втрати особового складу та критично важливого обладнання припинили ці спроби. Контратаки ЗСУ відкинули росіян на всіх ділянках, де раніше їм вдалося просунутися.
Маріуполь: Удари ЗСУ далекобійними снарядами (вочевидь, HIMARS) постійно перешкоджають СВрф отримувати, розміщувати та переправляти новоприбулі сили на Запорізький оперативний напрямок. ЗСУ завдає ударів по російській мережі.
11/ ВУГЛЕДАР. Спроби росіян захопити Вугледар поступово припинилися. Це дозволило силам українців довкола Вугледара провести низку невеликих контратак і відкинути росіян назад на всіх ділянках, де вони хоч трохи просунулися в січні 2023 року.
[Карта 9]
Вугледар: В цьому секторі оборону тримає 72-га механізована бригада за підтримки 55-ої артилерійської та 68-ої єгерської бригад. Артилерія росіян продовжує масовані обстріли позицій ЗСУ у Вугледарі (схоже, включно з бомбардуванням термобаричними боєприпасами ТОС-1). Наприкінці лютого і протягом березня 72-га механізована бригада провела низку локальних контратак, які не тільки стримували сили росіян у Микільському, але й допомогли звільнити північну частину Павлівки. Спроби росіян повернути ці території було відбито.
Микільське: Підрозділи росіян постійно намагаються наступати з Микільського в напрямку Південнодонбаської вугільної шахти. Але ці атаки не мають успіху, українці легко відбивають їх за допомогою артилерії та далекобійних засобів ураження, коли росіяни намагаються здійснювати маневри на відкритій місцевості.
Павлівка: 155-та окрема гвардійська бригада морської піхоти росіян зостається у Павлівці і, схоже, відновлює свої розбиті підрозділи, водночас підтримуючи тиск СВрф на схід від Вугледара, проводячи розвідку боєм та розмінування на південь від Вугледара. Бригада продовжуватиме невеликі позиційні бої на рівні роти або нижче (тобто задіюючи не більше 140 одиниць особового складу), доки не отримає значного підкріплення та/чи ротації, щоб знову перейти до наступальних дій.
12/ ХЕРСОН. Сили росіян продовжать активно обороняти позиції вздовж Дніпра і намагатимуться захопити контроль над гирлом річки. Українські сили шукатимуть слабкі місця в обороні росіян і завдаватимуть ракетних та артилерійських ударів по логістичних вузлах на Херсонщині та в Криму.
[Карта 10]
Оцінка ситуації: Бойові дії на Херсонському оперативному напрямку переважно статичні, оскільки сили СВрф та ЗСУ продовжують підготовку до великих операцій. Сили росіян продовжать активно обороняти позиції вздовж Дніпра і намагатимуться захопити контроль над гирлом річки. Контроль над гирлом Дніпра необхідний росіянам, щоб перешкодити використанню порту Херсона для постачання життєво необхідної гуманітарної та військової допомоги на південь України.
І російська, і українська артилерії постійно задіяні у змаганні з високими ставками, намагаючись завдати максимального ураження командним постам, критичній інфраструктурі, складам забезпечення та боєприпасів, ключовим комунікаціям та засобам протиповітряної оборони.
Зведення росіянами польових укріплень на Херсонському напрямку просувається дуже повільно, можливо, вони досі сподіваються, що першої лінії оборони вздовж берега Дніпра вистачить для оборони окупованої території та Криму, що перебуває під адміністративним контролем рф. І хоча СВрф на Херсонщині зосередилися передусім на підготовці до оборони під час великого українського наступу та/чи стримуванні українських сил на північній Херсонщині, цілком можливі також напади сил ГРУ чи ВДВ, що змусять ЗСУ перекинути на цей напрямок підрозділи та ресурси із Запоріжжя.
Схоже, ЗСУ продовжать шукати слабкі місця російської оборони на потенційних шляхах перетину Дніпра та намагатимуться убезпечити гирло Дніпра, щоб розблокувати порт Херсона, перш ніж буде розпочато будь-який великий наступ через Дніпро.
Оперативний прогноз: Сили росіян продовжуватимуть активну оборону вздовж берега Дніпра, зосередяться на спробах повернути під свій контроль Великий Потьомкінський острів та забезпечуватимуть підкріпленням свої укріплені позиції вздовж трас М17 та Р47.
Українські сили продовжать утримувати Великий Потьомкінський острів та посилюватимуть тиск углиб гирла Дніпра. Ракетні та артилерійські удари українців по логістичних вузлах СВрф на Херсонщині та в Криму триватимуть.
Херсон і Миколаїв: Тривають важкі бомбардування з боку СВрф. Артилерія росіян зосереджено обстрілює критичну інфраструктуру та мережу електропостачання. Зростає кількість супутніх руйнувань у житловій забудові міста.
Північний схід Херсонщини: СВрф обстрілюють передові оборонні позиції ЗСУ та місця можливого перетину річки між Херсоном та Новою Каховкою, щоб ускладнити швидкий та успішний наступ із форсуванням Дніпра для підрозділів ЗСУ.
Нова Каховка: Артилерія ЗСУ завдає зосереджених ударів по вузлах управління росіян у районі Нової Каховки, а також перевіряє на міцність російську оборону в місцях можливого перетину Дніпра.
Південний схід Херсонщини: Артилерія ЗСУ постійно обстрілює місця можливого зосередження особового складу СВрф, місця будівництва польових укріплень та логістичні вузли.
Гирло Дніпра: В гирлі Дніпра ЗСУ в основному перейшли до далекосяжних ударів по складах боєприпасів СВрф, місцях розташування ППО та аеродромах, з яких росіяни запускають розвідувальні безпілотники.
13/ УКРАЇНА ПОДІЇ НА МОРІ. Чорноморський флот зосередився на силовому захисті суден, об’єктів і персоналу, а не на наступальних операціях чи активному патрулюванні морських шляхів та північного узбережжя Чорного моря.
14/ УКРАЇНА ПОВІТРЯНА ВІЙНА. Російські повітряно-космічні сили переважно завдають ударів по українській критичній інфраструктурі та зосередженню військ, оминаючи українську ППО. Українські HIMARS і БПЛА продовжуватимуть завдавати ударів по російських вузлах постачання та управління.
15/ Це було ще одне коротке оновлення, щодо подій, що стались у зоні військових дій за останні сім тижнів. Дякую за ваше терпіння, пропозиції та постійну підтримку. Найближчими тижнями я почну писати розлогіше.
16/ Це оперативне зведення військових подій в України з відкритих джерел, що базується на інформації зі щоденних оперативних зведень ЗСУ та ВСрф, різноманітних українських та російських телеграм-каналів, публічних заявах західних розвідувальних агентств, військових аналітиків та моєму власному професійному досвіді.
17/ Будь-які помилки, виявлені у моїх матеріалах, є винятково моїми і будуть виправлені, як тільки вони їх буде виявлено.
Jomini of the West – чи не найбільш цитований OSINT-аналітик із Твітер-акаунтом на понад 130 тис. підписників. Автор пов’язаний із Джорджтаунським університетом, однак його особистість достеменно невідома. Аналітика публікується у форматі твітер-тредів, тож переклади подаємо у відповідному форматі, із нумерацією.
Переклад: Микола Ковальчук, Тетяна Саніна, Ростислав Семків, Антон Шигімага, Антоніна Ящук
Редакція: Ростислав Семків
Джерело тут
