Олександр НИКИФОРЧАК
Минуле не минуло. Іноді воно досить таки міцно вкорінилось в наше життя, трішки змінилось, трішки замаскувалось, трішки прикинулось сучасним. Минуле іноді досить таки сильно сучасне. Ми просто звикли до оточуючого і не відрізняємо. Минулого, що й досі живе серед нас.
Перед тим як продовжити нашу розповідь про вузол, який зав’язався багато віків тому (а що він має дуже значний вплив на наше сучасне, то добре видно з ходу наших бесід і буде окомірним ще не раз) Сімейною подією Костянтинів та перейти до ще одного нашого героя-імператора, пропоную поглянути на все це трішки ніби збоку, познайомитись з обстановкою, якою жили тоді, а заразом переконатись, що минуле таки досить таки живе і сучасне, знайоме нам, але – дуже незнайоме. Про янголів та геніїв сьогодні буде.
Про ставлення давніх римлян до релігії я наступного разу торкнусь, не хочу зайве перевантажувати розповідь, торкнусь лише одного аспекту, якоюсь мірою світоглядних аспектів трішки в загальних рисах: і імператорів, і простого люду, і минулого, і нинішнього. Все це типово для всіх їх, тому монети-ілюстрації в чомусь довільно дібрані, в чомусь з метою, відомою мені, а от для поміркувати – вам, шановні читачі: чому саме вони?
Як неодноразово було вже згадано, реверси монет – то не якась довільна картинка, не що хочу, те малюю, а дуже важлива частина державної пропаганди, відбиток життя давніх римлян, їх світогляду. Кожен період давньоримського карбування має свої особливості, монета є по суті відбитком його в металі. І от в певний час набув поширення тип реверсу, який умовно можна назвати “Генієм”, запрошую розглянути ілюстрації, там зображено божество та ще й підписано легендою – промовисто та чітко.
Геній – це і божество, що уособлює найкращі риси характеру та достоїнства особистості, такий собі порадник в тяжку хвилину – що і як чинити – в сукупності згаданих рис, у нас цю роль грає совість та інтуїція, але водночас це і згадані риси взагалі. Таке його амплуа нічого не нагадує? І що ще цікаво – не лише однієї, хай і визначної особистості, були Генії і цезарів, і августів (як на фото № 2), був до того ж Геній римського народу (це фото №1) – захисник і порадник, вмістилище чеснот для всіх – один.
Геній як божество-уособлення чеснот був відомий і шанований давніми римлянами ще в більш ранні часи, іноді і на реверсах монет (того ж Нерона чи Тита) був карбованим. Але серед засилля шанованих богів (Юпітера, Юнони, Марса…), що були частішими гостями на монетах, губився. А тут – в часи тетрархії та Костянтина Великого – Геній став головним героєм.
Чому? А це буде таким ніби домашнім завданням. На це питання я дам відповідь наступного разу – бо як анонсував там про релігію буде, а це саме туди відноситься.
Але я про сучасність щось там натякав… Хоч з тих часів минула прірва віків, Генія вже не карбують на монетах, але ми з ним зустрічаємось щодня. І не раз. Він наш добрий знайомий. Не віриться? Правда-правда, знаємо. Тільки звемо його…
Багато символів та об’єктів вірувань через трансформацію та зміни перейшли до нас з язичництва до християнства, ставши цілком звичними та природніми. Як от Купала та колядки. Геній став янголом-охоронцем, так ми тепер його звемо. Янголом за нашим плечем. То він, минуле в сучасному, давнє, але звичне.
Продовжимо про це. Але – наступного разу, бо зараз час традиційного: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.
