Зараз такий мем ходить, що совєтські люди вже жили у ваших колівінгах і працювали в коворкінгах і все в них було зіровейст і кругова економіка, краудфандинг і цифровий детокс. І от того були всі злі та нещасні.
То, є одна деталь між примусом і свідомим вибором, яку чомусь у нас ніхто не хоче помічати, пригадуючи ті комуналки.
Знаєте, як жартують про нас європейці. Що ми перетворили наші квартири у таке собі «святе місце», де повинно бути все охайно, а за ним сміття, безлад і трава не рости. От це те, до чого привело насильницьке тоталітарне розквартировування в комуналках, жодної причетності до простору у якому ти живеш, за обшивкою дверей «святого місця», де сховатись від світу і напихати долари в матраси.
Я, наприклад, уяви не мав до знайомства з екопоселеннями і колівінгами, що ж це за щастя насправді – співпроживання разом у відкритій спільноті. Де ти зранку у колах ділишся своїми інсайтами, настроями і відчуттями. Я би багато про це писав та традиційне суспільство і за це мабуть закидає шапками.
Єдине, що скажу, так це приказку про насильно милим не будеш. І досвід такого примусового совєтського буття в комуналках зі «стукачами куда надо» і соціальним тиском правильності і неправильності, ще довго нам буде відгукуватись. Відкидаючи від добросусідства, довіри і відкритості.
Фото з одного інклюзивного кафе із хостелом, озером і живою спільнотою, в якому я провів просто неймовірні кілька днів минулого тижня. Подорожі, що варта цілої окремої книги.
Мем про совок кидаю в коменти
А ви жили в колівінгах на природі? Як вам?
#колівінги #комуни #примусовесвідоме #спільнота #відкритість #шерінг #довіра #простежиття
Автор: Максим Залевський
Джерело: Facebook