Політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик розповів, що може перезапустити систему влади
Про це він сказав у етері телеканалу “Еспресо”.
“Ми ж розуміємо, що вічно не проводити вибори не можна. Ми не знаємо коли закінчиться війна, але у всьому є якийсь вимір часу, коли суспільство може приймати і визнавати ризики можливості проведення виборів. Але це ж вічно тривати не може. Має бути якийсь розумний часовий проміжок, який буде дозволяти рухатися за інерцією політичного процесу, а потім так чи інакше питання виборів постане, навіть під час воєнного стану”, – зазначив Кулик.
За його слова, переформатування і набуття парламентом своєї суб’єктності, а також перерозподіл влади на користь уряду та парламенту від Банкової, можливо зробити лише шляхом утворення Уряду національної стійкості: “Йдеться не про Уряд національної єдності, бо це питання участі інших політичних сил в коаліційному уряді, квотуванні. А ми ж говоримо про можливість технократичного уряду національної стійкості з технократією і можливістю залучення з різних політичних середовищ людей, яких не делегує політична партія, а які є фахівцями, користуються довірою в експертній спільноті або фаховому співтоваристві. Ці люди дійсно можуть увійти в уряд. Тоді уряд має бути колегіальним, який бере на себе відповідальність за здійснення і реалізацію політики”.
Тоді це команда прем’єра і відповідно уряд перестає бути “машиною” легалізації рішень Банкової, каже політолог.
“У такому випадку уряд не просто бере на себе відповідальність, а перестає бути “машиною” легалізації рішень, які надаються Банковою. Тоді дійсно, це може перезапустити систему влади і дати певний додаткових імпульс для стійкості самої системи влади в Україні”, – резюмував він.
Вибори під час війни: що відомо
У травні 2023 року очільник Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявляв про необхідність провести в Україні вільні та чесні вибори, попри війну. На це секретар Ради нацбезпеки й оборони України Данілов категорично відповів: “Жодних виборів, включно з президентськими й парламентськими, в Україні під час дії воєнного стану бути не може”.
У серпні віцеспікер Ради Корнієнко сказав, що є щонайменше три категорії людей, які не зможуть узяти участь у виборах. Перша категорія — біженці. За словами Корнієнка, такої кількості інфраструктури, яка дасть змогу проголосувати всім охочим, за кордоном просто немає. Друга категорія — внутрішньо переміщені особи. Тут можуть виникнути проблеми з обліком і формуванням списків. Третя категорія — військові.
7 вересня екссекретар РНБО Данілов сказав, що Україна програє війну, якщо проведе вибори. “Я можу сказати: щойно агітатори зайдуть в окопи — ми програємо. Не може агітація бути в окопах, а наші люди перебувають в окопах. А завдання держави досить просте — забезпечити голосування кожного”, — сказав він.
Водночас низка громадських організацій виступили проти виборів в Україні під час війни, зазначивши, що формальний акт голосування не дорівнює демократії. Також 81% опитаних КМІС виступили проти виборів під час дії правового режиму воєнного стану.
3 листопада нардепка Аліна Загоруйко заявила, що в Раді готуються до виборів після війни. Своєю чергою нардеп Федір Веніславський заявив, що в разі проведення виборів президента під час війни будуть підстави сумніватися в його легітимності.
7 листопада у ЦВК заявили, що вибори під час воєнного стану проводити не можна, тож президент Володимир Зеленський виконуватиме свої обов’язки до закінчення дії цього правового режиму.
17 січня цього року спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що у питанні проведення виборів під час дії правового режиму воєнного стану ухвалено остаточне рішення.
Джерело тут
