Київ. 01 грудня 2016 року (Хвиля, Євген ПЕРЕПІЧКА, директор ТзОВ «Інститут Нової економічної стратегії»). Відомо, що для реформування економіки, підняття добробуту народу і перемоги над московським окупантом потрібно мати сильне фінансове забезпечення. Чинна податкова система України не здатна мобілізувати достатньо коштів для науки, ВПК і економіки вцілому.
Податкові системи світу вичерпали свої потенційні можливості і не забезпечують зростаючі потреби для функціонування державного організму. Через те урядові чинники вдаються до запозичень, які стрімко зростають і сягнули величезних розмірів [1]. У 2015 році співвідношення боргу держави до її ВВП в (%) були наступні: у Японії – 400,
Ірландії – 390, Сінгапурі – 390, Португалії – 352, Бельгії – 327, Нідерландах – 325, Іспанії – 313, Данії – 302, Греції – 317, Швеції – 290, Франції – 280, Італії – 259, Англії – 252, США – 233, Південні Кореї – 231, Китаї – 217, Україні – 191, ФРН – 188, Ізраїлю – 187, Словенії – 151, Польщі – 134, Чехії – 128, Туреччині – 104…
Україна, яка прийняла Європейську модель розвитку економіки, виняток. Державний та гарантований державою борг України станом на 31.08.2016 становить – 66,59 млрд дол. або 1 708,18 млрд грн з них: Державний борг – 57,19 млрд дол. або 1 467,14 млрд грн і внутрішній борг – 21,58 млрд дол. або 553,62 млрд грн [2].
На час розпаду СРСР Україна як одна з незалежних держав мала найкращі стартові умови, однак, недолуга політика провладних структур за 25 років незалежності привели економіку до дефолту і повного занепаду в усіх напрямках. Ми катастрофічно відстали від усіх європейських і більшості країн світу.
Щоб зрівнятися з країнами ЄС, Україні треба збільшити національне виробництво не на відсотки, а в 5–7 разів. При 4 відсотках річного економічного зростання теперішнього рівня Польщі можна досягнути не раніше середини нашого, а Швейцарії – наприкінці наступного століття. Оскільки кожен відсоток зростання у багатих країнах вагоміший, то за цей час усі вони опиняться від України на значній відстані. Відомо, що США знадобилося 47 років, щоб подвоїти ВВП на душу населення, Японії – 33, Індонезії – 17, Південній Кореї – 10 років [3].
Трагедія України полягає в тому, що:
1. Розвинуті держави беруть гроші в борг на тривалий термін і під низькі відсотки при стабільні національні валюті. Відтак, обслуговувати ці борги вони здатні за рахунок економічного зростання. В Україні спостерігається полярна ситуація: національна валюта нестійка, її різкий обвал і руйнація економічних засад призводять до значного збільшення виплат за борговими зобов’язаннями, а через це кредитори дають позику під високі відсотки і на короткий термін.
2. У більшості країни мають борги тобто вони винні і їм винні. Україна винна величезну суму, але її ніхто не винен. Міжнародні банки дають кредити бо знають, що Україна може повернути борги землею за прикладом Аргентини.
3. Ці кредити йдуть на погашення боргів, а більшу частину розкрадають, не створюються джерела прибутків для погашення наступного основного тіла кредитів та їхніх відсотків.
***
Голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів, професор Олександр Кендюхов
24 листопада 2011г. в Києві на науково-практичні конференції «Международный опыт и внедрение лучшей практики налогообложения в контексте имплементации Налогового кодекса Украины». стверджує, що Податковий кодекс практично хороший для забезпечення економічного зростання в 2–5%, в той час, коли Україна потребує 20% економічного зростання в рік.
Кендюхов О. пропонує скасування ПДВ, податку на прибуток суб’єктів господарювання і єдиного податку на малий бізнес, а натомість ввести 3%-ий податок на купівлю, який сплачує споживач. Напевно треба розуміти, 3%-ий податок на купівлю вводиться на кожний етап виробництва товару (це приблизно 5–7 етапів). Тоді сумарний податок на виробництво одиниці товару становить 3% х 6 = 18% це надто мало для наповнення бюджету. Крім цього податкові адміністрації прийдеться перевіряти кожний етап виробництва товару, що приведе до значного збільшення чисельності ДПА і додаткового тиску на бізнес.
Для вирішення проблеми наповнення Пенсійного фонду (ПФ) Кендюхов О. вважає за необхідним скористатися принципом особистого депозитивного вкладу з правом його передачі спадкоємцям. Наповнення ПФ забезпечується за рахунок відрахування із зарплати в перших 10 років 30%, другу десятилітку – 20%, а третю десятку – 10%, що лягатиме великим тягарем на працівників, а ефекту від цього впровадження треба чекати 30 років. Для наповнення бюджету ПФ на даному етапі доведеться шукати додаткових джерел фінансування.
Генадій Балашов пропонує ввести податок у формі 5+10 при одночасному скасуванні ПДВ, акцизів і мит. Його пропозиція зводиться до введення лише двох податків, а саме 5 % з продажів, які платить покупець, Другий – 10% соціальний податок, що платить одержувач зарплати або особистого доходу, при відміні всіх інших податків і зборів.
Для перевірки обґрунтованості даних тверджень проведемо розрахунки на запланованих даних бюджету на 2017 рік. На 2017 рік обрано сценарій 1 макроекономічного прогнозу, який передбачає зростання ВВП на 3 відсотки, тобто ВВП = 2584,9 млрд грн, а фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців за сценарієм 1 прогнозується на рівні 666,9 млрд грн. [7]. Державний бюджет планується в сумі 721 398,4 млн грн при тому Зведений бюджет становитиме = 895 929 млн грн.
Надходження від податку, який пропонує Балашов – 5% з продажу товарів ВВП у 2017 році становитиме: 2 584,9 млрд грн х 5/100 = 129,245 млрд грн.
Отже, зібраний за Балашовим податок (5%) у сумі 129,245 млрд грн понад 6,9 раз менший необхідного (Зведеного бюджету 895 929 млн грн.).
895 929 млн грн. / 129 245 млн грн. = 6,9 раз
Розмови про те, що до нас хлинуть інвестиції і збільшать державний бюджет за один рік у шість разів і в країну де йдуть військові дії наївно думати.
Розглянемо наповнення бюджету Пенсійного фонду за рахунок 10% соціального податку. Фонд оплати праці в 2017 році найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців за сценарієм 1 прогнозується на рівні 666,9 млрд грн.
При податку 10% від фонду оплати праці у Пенсійний фонд надійде 666,9 х 10/100 = 66,69 млрд грн.
При чинних на сьогодні пенсіях передбачених у 2017 році Пенсійний фонд складає
285 млрд грн [8], що понад чотири рази менше необхідного (285000 /66 690 = 4,3).
Питається, за рахунок чого буде наповнено нестачу коштів ПФ в сумі 218 310 млн грн невідомо (285000 – 66 690 = 218 310 млн грн.).
На ці та інші питання в автора немає переконливих доказів, а є тільки надії.
***
Що робити? Де шукати порятунку? Основне гальмо розвитку економіки і суспільства в цілому за будь-яких суспільних формацій – податки. Податки паралізують вільну, творчу діяльність і вбивають на корені бізнес. Отже, реформуючи податкову систему за будь-якою наявною світовою системою, Україна ніколи не досягне рівня розвинутих країн і приречена «пасти задніх».
У пілотному проекті Нової економічної стратегії (НЕС) Євгена Перепічки [4] пропонується: замість ідеології боротьби – ідеологію будівництва української держави на новій ідеологічній, політичній і економічній основах (перші дві тут не розглядаються). Тільки в праці, а не у взаємній партійній гризні між українцями ми об’єднаємо український народ Сходу і Заходу, Півдня і Півночі та зробимо його щасливим, багатим, могутнім і наша перемога неминуча.
Хто платить (сплачує) податки? На це тривіальне питання відповідь в обивателя очевидна – виробник товарів і послуг. Проаналізуймо, чи ця теза відповідає дійсності. Виробник товарів і послуг при визначені собівартості продукції враховує усі витрати. Умовно, витрати представимо у формі блоків – це блоки витрат: на матеріали, зокрема тому і енергоносії; на трудові ресурси: податки, прибутки, витрати на реалізацію продукції. Коли товар реалізований (проданий) на ринку, то виробникові повертаються авансовані ним усі витрати, у тому числі і блок податків.
Отже, у кінцевому підсумку системи «виробник – реалізатор – покупець» витрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією товару, в тому числі і податки, взяв на себе (сплатив) покупець. Повторюю, оскільки покупець, як кінцева підсистема в системі (виробник – реалізатор – покупець), придбавши товар, заплатив податки і всі витрати пов’язані з виробництвом і реалізацією, то навіщо на виробника надягати «податковий хомут»?
ПОДАТКИ І ВСІ ВИТРАТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИРОБНИЦТВОМ І РЕАЛІЗАЦІЄЮ ТОВАРІВ, СПЛАЧУЄ ПОКУПЕЦЬ.
Визначаємо, чи тих податків, які сплачує покупець при придбанні товару достатньо для на наповнення бюджетів усіх рівнів (державного, місцевого і ПФ). Нагадуємо, що під податком розуміється примусове вилучення державними податковими структурами коштів з фізичних і юридичних осіб, необхідне для здійснення державою своїх функцій. У праці Євгена Перепічки [4] подано детальний розрахунок величини Державної націнки (надбавки) (ДН) для наповнення бюджетів, що приблизно становить 20–23% від ціни реалізованого товару. Державна націнка – це надбавка до ціни товару необхідна для функціонування державного організму. Треба зауважити, що ДН не ідентична ПДВ.
Прогнозований на 2017 рік ВВП 2 584,9 млрд грн.[5, с. 3]
Наводимо укрупнений розрахунок бюджетних надходжень при впровадженні Нової економічної стратегії для держави України в цілому.
2015 рік
За чинної податкової системи в 2015 р. до Зведеного бюджету зібрано 587,1 млрд гривень ∑АЗведений бюджет (2015) = 587,1 млрд грн [5].
За даними Статистики обсяг реалізованій продукції в 2015 році становив 5 716 431,0 млн грн ∑БОбсяг реалізованої продукції по Україні (2015) = 5 716 431,0 млн грн [6].
При впровадженні НЕС у масштабах України Зведений бюджет у 2015 році, при згаданому обсягу реалізованої продукції, (5 716 431,0 млн грн) становив би 1 143 286,2 млрд грн:
∑АЗведений бюджет при НЕС (2015) = ∑БОбсяг реалізованої продукції по Україні (2015) х 20/100 = 5 716 431,0 х 20/100 = 1 143 286,2 млрд грн.
Отже, впровадження НЕС у масштабах держави, надходження до бюджету в 2015 році були б збільшені у два рази. ∑АЗведений бюджет при НЕС (2015) /∑АДержавний бюджет (2015) = 1143,3/587,1 = 1,95 рази.
Фактично бюджетні надходження будуть значно більші, оскільки економіка вийде із тіні, яка становить, за даними уряду, до 50%. Ховати капітали, виробництво, реалізацію товарів немає потреби, адже виробник не платить податків. Податок (ДН) платить покупець.
2017 рік
УВАГА! Пропонується прогнозний бюджет на 2017 рік з врахуванням упровадження НЕС (при якому виробники товарів і послуг не платитимуть податків).
Згідно уточненого (3.11.2016 р.) проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» доходи держбюджету на 2017 рік передбачено у сумі 721 398,4 млн грн. ∑АДержавний бюджет на 2017 = 721 398,4 млн грн.
Доходи місцевих бюджетів без урахування трансфертів із державного бюджету на 2017 рік розраховані в сумі 174 млрд 530,6 млн грн, або 6,8% ВВП [7]. ∑АМісцевий бюджет на 2017 = 174 530,6 млн грн
Тоді Зведений бюджет Україна на 2017 рік становить 895 929 млн грн
∑АЗведений бюджет на 2017 = ∑АДержавний бюджет на 2017 + ∑АМісцевий бюджет на 2017 =
= 721 398,4 + 174 530,6 = 895 929 млн грн.
Для розрахунку бюджету по НЕС визначаємо прогнозований обсяг реалізованої продукції на 2017 рік.
Об’єм реалізованої продукції – багатофакторна задача, але для укрупненого розрахунку приймаємо збільшення (зменшення) обсягу реалізованої продукції в залежності від зміни курсу грн. до долара закладеного у бюджетах 2015 і 2017 роках. Вартість долара США за курсом закладеним у бюджеті 2015 року К1 = 21,7 грн, а 2017 році – К2 = 27,2 грн. Тоді коефіцієнт коригування обсягу реалізованої продукції (КОбс. р.) 2015 року до 2017 року становитиме:
Кобс. р. = К2/К1 = 27,2/21,7 = 1,25
Тоді очікуваний обсяг реалізованої продукції в 2017 році становитиме 7 145 538 млн грн:
∑БОбсяг реалізованої продукції по Україні (2017) = ∑БОбсяг реалізованої продукції по Україні (2015) х Кобс. р. =
= 5 716 431,0 млн грн х 1,25 = 7 145 538 млн грн.
При впровадженні НЕС у масштабах України Зведений бюджет у 2017 році, при обсягу реалізованої продукції в 7 145 538 млн грн становив би 1 429 107 млн грн:
∑АЗведений бюджет при НЕС (2017) = ∑БОбсяг реалізованої продукції по Україні (2017) х 20/100 =
= 7 145 538 х 20/100 = 1 429 107 млн грн.
Отже, при впровадження НЕС у масштабах держави, надходження до бюджету в 2017 році були б збільшені у 1,6 рази.
∑АЗведений бюджет при НЕС (2017) /∑АЗведений державний бюджет 2017 =
= 1 429 107/895 929 = 1,6 рази.
Визначаємо надлишок від Зведеного бюджету при впровадженні НЕС і Зведеним бюджетом за чинної податкової системи в 2017 році, який дорівнює 533 178 млн грн.
∑АЗведений бюджет при НЕС (2017) – ∑АЗведений державний бюджет 2017 =
= 1 429 107/895 929 – 895 929 = 533 178 млн грн.
Вирішення проблеми наповнення бюджету Пенсійного фонду (ПФ).
У 2015 році з усіх законодавчо визначених джерел фінансування до ПФ надійшло 264 767,8 млн. гривень. З урахуванням залишку коштів, який сформувався на початок минулого року, загальний обсяг доходів становив 266 535,6 млн. грн., з яких власні надходження склали 169 873,9 млн гривень.
Пенсійний фонд у 2017 році працюватиме з дефіцитом, і на покриття його витрат в державному бюджеті передбачено 156,2 мільярдів гривень при загальному бюджеті фонду 285 мільярдів гривень [8].
Згідно проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» надходження від податку ПДФО передбачаються надходження в сумі 68 678 млн грн [9].
У світі практикують різноманітні схеми пенсійного забезпечення, які тут не розглядаються. Для переходу від жебрацьких пенсій до пенсій гідних людського життя, пропонується багаторівнева пенсійна система з урахуванням Державної надбавки (ДН). Ще раз нагадуємо, що при впровадженні НЕС виробники товарів і послуг не платитимуть податків до ЄСВ.
Наповнення Пенсійного фонду забезпечуватиметься декількома шляхами з врахуванням НЕС
Перша частина ПФ забезпечуватиметься за рахунок відрахувань – ПДФО повністю переходить на потреби ПФ у 2017 році він становитиме 68 678 млн грн. Ці кошти акумулюються на персональних книжках з правом успадкування родичами.
Друга частина наповнення бюджету ПФ формується за рахунок особистих добровільних внесків від 8–12 (приймаємо 10%) від відрахувань – ПДФО, що становить половину ПДФО (68 678/2 = 34 339 млн грн). Ці кошти акумулюються на персональних книжках з правом успадкування родичами.
Третя частина наповнення бюджету направляється для обслуговування солідарної частини Пенсійного фонду від Зведеного бюджету при впровадженні НЕС, певний відсоток ДН, який залежить від реального споживчого кошика. Механізм пенсійного адміністрування подано нижче.
Розрахунок коштів які необхідно направити від Зведеного бюджету до Пенсійного фонду. Потреба ПФ у 2017 році становить 285 мільярдів гривень. За рахунок першої і другої частин наповнення ПФ становить 68 678 + 34 339 = 103 017 млн грн.
Із Зведеного бюджету до Пенсійного фонду в 2017 р. буде направлено 182 млрд грн.
∑АПокриття ПФ в 2017 = 285 – 103 = 182 млрд грн.
Четверта особиста частина бюджету ПФ формується за рахунок приватних пенсійних накопичень.
Перші три частини накопичення для пенсійного забезпечення акумулюються у спеціальному пенсійному банку, вклади якого гарантуються державою. З часом особисте пенсійне забезпечення буде витісняти третю, державну систему пенсійного забезпечення.
***
Розрахунок залишкових додаткових коштів при впровадженні НЕС для економічного прориву.
Надлишок, різниця між сумою Зведеного бюджету при впровадженні НЕС і сумою Зведеного бюджету за чинної податкової системи в 2017 році з врахуванням покриття дефіциту ПФ становитиме 351 178 млн грн
∑АЗведений бюджет при НЕС (2017) – ∑АЗведений державний бюджет 2017 – ∑АПокриття ПФ в 2017 =
= 1 429 107 – 895 929 – 182 000 = 351 178 млн грн.
До Надлишкового бюджету в сумі 351 178 млн грн необхідно додати надходження від митних зборів, рентної плати…
Рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів у бюджеті 3017 року становить 52 114 млн грн
Надлишкові бюджетні надходження будуть направлені на: підняття пенсій, стипендій, зарплат вчителям, медичним працівникам, підняття зарплат у виробничій сфері, вклад у соціальну сферу тощо. Видатки на негайні потреби обороноздатності, як збільшення чисельності ЗСУ, побудова сучасного комплексного патронного заводу, кошти на науку направити кошти ВПК.
Поетапний механізм реалізації Пілотного проекту. Проект ламає стереотипи, які сформувались століттями і багатьма не сприймаються, тому пропонується (м’який) механізм – поетапні дії, а саме:
1. На перші 1–2 місяці скасовується, для всіх підприємців товарів і послуг, тільки податок ПДВ. Одночасно вводиться Державна надбавка (ДН = 20%) на реалізацію кінцевого виду продукції 20% (подібно сьогоднішньому ПДВ = 20%). Адміністрування цього Державної надбавки подано далі.
2. Проводиться моніторинг податкових надходжень та їх аналіз! Одночасно проводиться адміністрування податкових надходжень.
3. Усі інші види податків на 1–2 етапах залишаються чинними.
Увага! Після впровадження першого етапу проекту передбачається збільшення податкових надходжень приблизно у два рази. Зважаючи на ситуацію в державі, може виникнути спокуса призупинення подальшої дії Пілотного проекту, оскільки на цьому етапі уже буде досягнуто значного збільшення бюджетних надходжень, цього допустити не можна, адже основна мета – ліквідація податкового навантаження на бізнес.
4. На цьому етапі НЕС – зменшується податок на прибуток на 50% з виробників товарів і послуг.
6. Проводиться моніторинг податкових надходжень, збільшення реалізованої продукції та інвестицій, збільшення робочих місць.
7. На даному етапі НЕС – зменшуються на 50% інші види податків з виробників товарів і послуг.
8. Проводиться моніторинг податкових надходжень, збільшення реалізованої продукції та інвестицій, збільшення робочих місць.
9. Ліквідовуються всі інші види податків з виробників товарів і послуг.
10. Проводиться моніторинг податкових надходжень. В результаті мають збільшитися надходження до бюджетів усіх рівнів.
Увага! При дії Пілотного проекту вихід економіки з тіні може бути малопомітний. Це пов’язано з тим, що Пілотний проект має певний термін дії. Виробник не впевнений чи НЕС буде впроваджена в державі на постійній основі і приховуватиме механізми тінявої економіки до часу повного впровадження НЕС в Україні.
У результаті впровадження НЕС має збільшитися наповнення бюджету всіх рівнів у 2–3 рази, різко збільшаться інвестиційні надходження і зайнятість населення, зменшення корупції у податковій системі, ріст добробуту населення.
Механізм адміністрування бюджетних надходжень. При купівлі товарів касовий апарат друкуватиме на чеку величину ДН у відсотках та його розподіл на державний, місцевий і пенсійний бюджети.
При реалізації товарів промисловими підприємствами, заводами, фабриками тощо суб’єкт продажу сплачує (оформляє) ДН трьома «платіжними дорученнями» з розподілом на державний, місцеві та пенсійний бюджети.
Увага! Кожен бюджет (державний, місцевий і пенсійний) матиме окремий рахунок у банках. Надходження коштів у місцевий бюджет акумулюватимуться безпосередньо на банківському рахунку області, міста тощо.
Упровадження НЕС сприятиме
1) На внутрішньому напрямку:
а) збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів у 2–3 рази;
б) ліквідації тіньової економіки, а відповідно додатковому зростанню надходження до бюджету;
в) упровадження плану економічної стратегії Перепічки;
г) різкому збільшення фінансування науки, особливо в проривних напрямках, як нанотехнології, біотехнології, псі-технолонії, ІТ-технологій, створення штучного інтелекту тощо.
ґ) широкого залучення молоді в науку, а для створення своєї справи будуть надаватися безвідсоткові кредити;
д) росту прошарку населення із середніми доходами та добробуту народу в цілому;
е) залученню власних коштів для розвитку виробництва;
є) різкому зростанню виробництва;
ж) росту інвестиційної привабливості, адже діятиме безподаткова система у вигляді офшорної зони;
з) різкому зменшенню відпливу капіталу в офшорні зони;
и) зростанню доходів працюючих, відповідно збільшується купівельна здатність населення;
і) розвитку малого і середнього підприємництва;
й) ліквідації безробіття;
к) ліквідації корупції, пов’язаної з податками;
л) можливому регулюванню цін. Наприклад, на товари широкого вжитку ДН може бути знижена до 10–15%, а на товари «розкоші» збільшена до 25–28%…
2) На зовнішньому напрямку сприятиме:
а) перемозі над московським окупантом;
б) виділенню 300 – 450 млрд грн на оборону;
в) негайному створенню 800 000 – 1 000 000 армії в зокрема професійну і резервну;
г) оснащенню армії новітнім озброєнням за стандартами і вступу в НАТО;
ґ) розвалу економіки останньої московської імперії під маркою Російської Федерації та визволення усіх народів від московської окупації та створення своїх вільних незалежних держав. Усе це забезпечить мир в Україні Європі;
д) шаленому притоку інвестицій, адже Україна через відсутність податків на виробників стає в позитивному розумінні офшорною зоною;
е) поверненню усіх боргів;
є) входження України у десятку розвинутих країн…
Упровадження НЕС вигідно всім: олігархам – не треба сплачувати податки, вивозити капітал в офшорні зони, можна вкладати фінансові ресурси у свій бізнес в Україні; малому і середньому бізнесу – відсутність податкового навантаження, прозорість ведення підприємницької діяльності, відсутність ДПІ, звітів; держслужбовцям – можливість росту зарплати від обсягів реалізованої продукції; пенсіонерам і низькооплачуваним працівникам – їх мінімальні ставки сягатимуть середньої зарплати у промисловості; для всього населення – зниження цін на продукти харчування і предмети першої необхідності.
Обов’язковим фактором при впровадженні НЕС є збільшення заробітної плати працівникам. За рахунок чого? При реалізації проекту ціна товару і послуг (собівартість) зменшиться на величину податків (податковий блок витрат), який, за різними даними, становить від 20 до 60)% вартості продукції. Ціни на продукцію в основному залишаться незмінними. Величина податкового блоку в собівартості продукції буде розподілена на дві частини, а саме: підвищення працівникам зарплатні та на збільшення обігових коштів підприємств, що стимулюватиме їхній розвиток.
Література
1. Топ країн світу, у яких борг за 300% до ВВП. UkrMedia. 2015-03-03. // https://ukr.media/world/228119/.
2. Статистичні матеріали щодо державного та гарантованого державою боргу України, МФУ https://www.minfin.gov.ua/news/view/statystychni-materialy-shchodo-derzhavnoho-ta-harantovanoho-derzhavoiu-borhu-ukrainy_2016?)
3. Методи розрахунку ВВП. Бібліотека економіста [Електронний ресурс] – Режим доступу // https://library.if.ua/book/63/4515.html.
4. Перепічка Є. В. Нова економічна стратегія. – Львів: «СПОЛОМ», 2010. – 52 с.
5. У 2015 році до зведеного бюджету зібрано 587,1 млрд гривень. [Електронний ресурс] – Режим доступу // https://sfs.gov.ua/diyalnist-/rezalt/231177.html.
6. Обсяг реалізованої продукції (товарів і послуг) об’єктів господарювання за регіонам у 2015 році. Дані уточнені можна одержати в Управління Статистики України.
7. Рахункова палата (Затверджено рішенням Рахункової палати від 30.09.2016
№ 19-1) Висновки щодо проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» Київ 2016 [Електронний ресурс] – Режим доступу // https://www.ac-rada.gov.ua/
doccatalog/document/16749818/Vysnovki_proekt_DB_2017.pdf?subportal=main.
8. Дефіцит Пенсійного фонду у 2017 році становитиме 156 мільярдів гривень [Електронний ресурс] – Режим доступу // https://ukurier.gov.ua/uk/news/deficit-pensijnogo-
fondu-u-2017-roci-stanovit-156-/.
9. Доходи Державного бюджету України на 2017 рік. Додаток № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».
