Берлін. 16 березня 2015 року (Spilno.TV). В цій європейській країні не можна просто викинути звичайне домашнє сміття у великий контейнер біля будинку. На німецьких кухнях можна знайти зразу кілька відер для сміття. Якщо викинути сміття не в той контейнер, то за це можуть оштрафувати!
При терміні «сміття», тут зразу згадують термін «сортування». Загальнодержавна програма сортування сміття працює з 1990 року. Причиною цього є турбота про довкілля і економія природних ресурсів. Неперероблені відходи – отрута для природи. А сортування сміття значно спрощує його переробку. Отримання перероблених відходів дозволяє економити ресурси, а деякі відходи, такі як тара, можна використовувати багаторазово.
Для різного сміття встановлюють контейнери певних кольорів. Харчові відходи попадають в коричневий бак – натуральне біосміття. Крім залишків їжі, сюди дозволено викидати паперові кухонні рушники, білі (!) серветки, траву, волосся і нігті, кавові фільтри. Відходи цього типу мають кілька призначень: піддаються компостуванню, використовують для згодовування тварин, передають для виробництва енергії на біогазових станціях.
Скло сортується на прозоре, зелене і коричневе і викидається строго по кольору у відповідний контейнер. Цікавою особливістю утилізації скла є те, що в ціну напою включають завдаткову вартість тари. Тому скляні пляшки і банки (із спеціальними знаками) можна здати в будь-який магазин і отримати свій завдаток.
Для паперу використовують, як правило, сині контейнери. Але картон потрібно викидати окремо, адже для його переробки використовується не така технологія, як для паперу.
Майже в кожному супермаркеті розміщені місця для збирання батарейок і акумуляторів. Ці відходи потребують спеціальної утилізації, адже вони містять дуже шкідливі речовини.
У великі жовті мішки окремо збирають упаковку з металу, пластику і змішаних матеріалів. З цих відходів можна отримати вторинні матеріали. Такі мішки викидають в жовті контейнери або виставляють на вулиці, де їх забирає спеціальна служба.
Інше сміття збирається в чорні баки, які стоять в підвалі будинку або біля нього і вивозяться приблизно один раз на місяць. Переробка такого сміття є дорогою і за вивезення чорного баку треба платити від 10 до 25 євро. В цей бак викидають дискети, порожні запальнички, фотографії, гуму, товари особистої гігієни, просто сміття, шкіру, кольорові салфетки, мішки з порохотягу, недопалки сигарет. Йдучи з магазину, можна викинути там упаковку в контейнер, щоб не нести її додому і не платити за вивезення.
Але є предмети, які викидаються не кожен день. Старий одяг і взуття збираються в спеціальні контейнери, які можна побачити біля магазинів, паркувальних майданчиків і біля церков. Викинуті речі сортуються і відправляються новим власникам. Старі меблі і побутову техніку в певні дні можна виставити прямо перед будинком, звідки їх заберуть спеціальні машини. Можуть ці речі забрати і ті, кому підійде виставлений непотріб. Частина старих речей продається через інтернет.
Викидати в загальний контейнер не можна навіть різдв’яну ялинку. Для цього виділяють певні дні вивозу. Розклад вивезення різного виду сміття можна подивитися в інтернеті або в інформаційних листках, які щороку розсилають сміттєпереробні заводи або місцева влада..
За неправильне сортування можуть виписати штраф, або й наказати весь будинок через підняття тарифу чи припинення обслуговування. Винесення сміття в ліс є злочином.
Німці звикли до виконання правил, тому у них ця система працює вдало. На благо екології в Німеччині кожен день працює кожен мешканець.
