Главная Стратегия Хто і як зможе зміцнити гривню

Хто і як зможе зміцнити гривню

495

Київ. 09 лютого 2015 року (Forbes.ua). І що необхідно зробити Нацбанку для ревальвації національної валюти

Минулого тижня сталася подія, яку ділові кола напружено чекали кілька тижнів. Національний банк України відмовився від індикативного курсу гривні та проведення щоденних валютних аукціонів. Реакція ринку була негайною. Якщо в четвер, 5 лютого, середньозважений курс на міжбанківському валютному ринку становив 17,9 грн/$, то наступного дня − вже 23,13 грн/$, а в комерційних банках курс перевалював за 25 грн/$. З одного боку, все це схоже на початок валютної паніки. З іншого − деякі з аналітиків пророкують спроби зміцнити гривню, в тому числі − адміністративними методами. Адже найбільше в ревальвації національної валюти сьогодні зацікавлена сама держава − в особі боржника перед міжнародними кредиторами. Через необхідність розрахунку з боргами влада спробує всіма силами зупинити знецінення національної валюти. Forbes дізнався − за яких умов чиновникам вдасться утримати курс гривні.

Forbes передбачав, що НБУ скасує індикативний курс відразу після закінчення роботи Місії МВФ в Україні, що мало статися 29 січня. Саме цьому було присвячено кулуарні домовленості між ринковими представниками «банківського лобі» і Нацбанком. Однак група радників і економістів від міжнародних кредиторів продовжила своє перебування мінімум на тиждень. Рішення щодо скасування індикативного курсу було прийнято на правлінні НБУ 5 лютого. Вже 6 лютого торги на міжбанку відкрилися діапазоном 21,9-22,3 грн/$.

Експортне і банківське лобі зацікавлені в короткостроковій девальвації гривні − особливо на тлі уповільнення зовнішніх ринків і негативної внутрішньої обстановки. Глава Асамблеї національностей України Ровшан Тагієв зазначає, що «в девальвації була спекулятивна складова з боку банків та деяких співробітників». За його словами, відтік фінансового і людського капіталу через військові дії згубно позначається на залученні інвесторів, а це, в свою чергу, негативно позначається на курсі гривні. «У нас не можуть бути дешеві ресурси, тому що ми − в ризиковій зоні. Через це в нас низький рейтинг. А через низький рейтинг країни у нас високі відсоткові ставки», − стверджує Тагієв. При цьому неможливо недооцінити роль військового конфлікту в знеціненні валюти.

«Ревальвація значною мірою залежить від зовнішніх настроїв. Розвернути процес девальвації можна, але це дуже складно, для цього потрібно заспокоїти паніку», − підкреслює глава наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат. «Багато чого з того, що відбувається на валютному ринку, можна списати на події, пов’язані зі страхом і війною. Ми зменшили споживання газу, у нас підвищився експорт сільгосппродукції, нас фінансують міжнародні організації. Тому ключові причини для девальвації, все-таки, в панічному попиті», − додає банківський експерт Павло Пащенко.

 

1

2009-й: спецрежим роботи банківської системи, валютні аукціони

 

Паніка, крім попиту, створює ще один негативний ефект, що бʼє по гривні. А саме − низьку довіру до банківської системи, яку за останній рік майже повністю підірвано. Справа в тому, що надходження валюти на банківські депозити населення дають плюс в український платіжний баланс, позитивний розрахунок якого позитивно впливає на вартість гривні.

 

2

Кризовий 2009-й: робота банківської системи в спеціальному антикризовому режимі, валютні аукціони

 

«Нам потрібно повертати гроші в банки, повернути довіру до гривні й банківської системи. Для цього потрібна єдина публічна позиція уряду і НБУ. Важливо посилити контроль над звітністю банків, збільшити прозорість системи власності та процесу рефінансування. Нацбанк повинен, закатавши рукави, продовжувати допомагати власникам «вичищати» проблемні борги. Це треба робити впевнено, але акуратно. Важливо не нашкодити, і неймовірно важливо мінімізувати корупцію при ліквідації банків і розпродажу активів і пасивів. Адже по ринку гуляють чутки про масштабні «зливання» банків «потрібним людям». При цьому вкладники залишаються біля розбитого корита», − розповідає голова комітету ВР з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка.

За даними Forbes, говорити про заспокоєння банківської системи можна буде після першої ж націоналізації котрогось із системних банків, які переживають складні часи і не отримують рефінансування, і після закриття питань із неплатоспроможними де-факто, але не де-юре банками − такими як «Дельта». Причому, питання «Дельти» має вирішити саме глава НБУВалерія Гонтарева.

 

3

Гривня в 2010-му: ревальвація навесні нижче 8 грн/$. За кілька наступних років українці встигнуть звикнути до такого курсу

 

Інший негативний для гривні фактор − системне фінансування дефіциту «Нафтогазу України». У рекомендаціях МВФ − поділ монополіста та оперативне вирішення проблеми НАК для балансування всієї економіки країни.

Також причиною девальвації врешті-решт є систематичний перекіс платіжного балансу: системне перевищення імпорту над експортом на тлі постійного фіскального дефіциту і низьких золотовалютних резервів. Ці девальваційні процеси є постійним трендом української економіки з моменту останньої відчутної ревальвації гривні (вона відбувалася навесні 2008 року). Покращення ж його залежить в цілому від умов ведення бізнесу в країні. Так, глава правління «Ощадбанку» Андрій Пишний у розмові з Forbes зазначив, що на гривню також позитивно вплинуть посилення середнього класу і розвиток малого підприємництва.

 

4

Гривня в 2011-му: подолання кризи

 

Сьогодні НБУ перебуває «між двох вогнів». З одного боку, ще перед Новим роком йшлося про скасування індикативного курсу. Але це могло б катастрофічно позначитися на банківських звітах за підсумками року. Тому банкіри домовилися з НБУ не «ховати» систему, а дочекатися здавання банками звітів за 2014 рік, а також − завершення місії МВФ, яка в тому числі розглядає рішення щодо рекапіталізації банків (або її відсутності) і щодо проведення наступного етапу стрес-тестів.

З іншого боку − регулятор переходить до низки адміністративних заходів, які мають допомогти частково ревальвувати курс. У тому числі з грудня проводиться часткова політика скорочення гривневої ліквідності. У планах − зобов’язати експортерів продавати не 75% валютної виручки, а всі 100% − безпосередньо НБУ. Створивши на ринку штучний дефіцит ліквідності нацвалюти, НБУ зможе, в теорії, зміцнити гривню. Для цього регулятору бракуватиме однієї важливої деталі: можливості впливу на НАК «Нафтогаз».

 

5

Гривня в 2012-му: осінні стрибки курсу

 

«Оскільки ревальвація вигідна імпортерам і державі для виплати зовнішнього боргу, то достатньо заморозити ліквідність, і тоді банки і бізнес почнуть полювання за гривнею. Так уже робила Юлія Тимошенко в 2008 році − долар був у надлишку, і курс падав», − нагадує власник ресторанів Grill do Brasil і Starburger Геннадій Медведєв. За його словами, це створить позитивні умови для населення. «При ревальвації населення багатіє, купівельна спроможність зростає по відношенню до імпортних товарів. Однак при цьому локальний продукт почне дешевшати, через що втрачається дохід. Рішення − ставити загороджувальні мита. Завдяки їм можна збільшити добробут населення, не втратити прибутковість місцевого продукту і збільшити збір податків. В цілому я вважаю, що гривня сильно недооцінена», − каже Медведєв.

 

6

Гривня в 2013-му: утримання адміністративними методами, продаж ЗВР

 

Із представниками реального сектору економіки солідарні й економісти, наприклад, радник екс-президента України Леоніда Кучми економістАнатолій Гальчинський. «Гривна була недооціненою ще до останніх кризових процесів. Для ревальвації систему грошово-кредитних відносин слід очистити від неекономічних факторів впливу, політики. Також потрібно враховувати, що гривня − одна з найбільш знецінених грошових одиниць у світі. Разом із гривнею знецінюються активи банків, реальні доходи. Тому на початку 2000-х, коли я був головою ради НБУ, ми проводили політику ревальвації − не різко, як робила Юлія Тимошенко, а плавно, в межах 5% на рік, підвищуючи купівельну спроможність гривні з 5,5 гривні за долар до 5,2 гривні за долар», − згадує Гальчинський.

 

7

Гривня в 2014-му: знецінення вдвічі

 

На думку опитаних Forbes експертів, головні умови для стабілізації національної валюти − сигнали про припинення ескалації конфлікту на Донбасі, розширення програми співпраці з МВФ і стабільна робота банківської системи.

«Національний банк має сформувати довіру до банківської системи, створити умови для повернення вкладників у банки. Також важливо, щоб Нацбанк якомога швидше знайшов спосіб скасування адміністративних обмежень. Це поступово дозволить збільшити обсяг надходжень валютного виторгу експортерів, які сьогодні намагаються залишати частину своїх доходів за межами країни», − рекомендує аналітик Інституту прогнозування НАНУ Тетяна Тищук. Звісно, позитивно вплине на курс рішення МВФ про виділення країні чергового траншу.

«В умовах девальвації можна говорити про стабілізацію курсу. Впливають на цей процес і війна, і загальний стан економіки, і переговори з МВФ, − перераховує екс-член ради НБУ Василь Горбаль. − У лютому ми не чекаємо надходжень від зовнішніх кредиторів. Але потім очікуємо певної параболи − відкату курсу після його підйому. Хотілося б, щоб цей процес зміни курсу був коректним».

Ще одні позитивні очікування пов’язані з тим, що влада може зважитися на грошову реформу − яку країна вже проходила в середині 1990-х, при скасуванні купоно-карбованців, із заміною їх сучасною гривнею. Та й саме проведення грошової реформи в світовому досвіді передує економічному відродженню економік. У будь-якому випадку, якщо влада не впорається з девальвацією гривні, грошової реформи в Україні не уникнути.

 

8

Гривня в січні 2015-го: «банківське лоббі» в очікуванні рішень МВФ