додому ПОЛІТИКА Хроніка російського вторгнення в Україну: Тиждень 8. 11.04.2022 – 16.04.2022 

Хроніка російського вторгнення в Україну: Тиждень 8. 11.04.2022 – 16.04.2022 

47

– У Зеленського назвали орієнтири вступу в ЄС: 11 квітня дипломатичний радник президента Зеленського, відповідальний за євроінтеграцію, заступник глави ОПУ Ігор Жовква вважає, що вступ України до ЄС станеться у найближчі роки і точно не триватиме «п’ятирічки». 

«Наш вступ до ЄС точно буде протягом найближчих років», – заявив, зокрема, дипломат. Ігор Жовква визнав, що не всі держави ЄС готові до цього рішення, але запевнив, що переговори дають результат. «На жаль, не всі країни однаково думають, але точно можна говорити, що жодна країна ЄС не проти. І кожна країна має позитивну динаміку щодо ставлення до вступу України. Хоча швидкість цієї динаміки трошки різна», – пояснив він. Представник Банкової відмовився публічно прогнозувати орієнтовний рік вступу, пояснивши, що на цьому етапі «на жаль, не все залежить від нас». Утім, він вважає виключеним, що переговори розтягнуться надовго.

«Точно не десятиріччя і не п’ятирічки. Українці, солдати на передовій, цивільні, які зараз під обстрілами, діти, які хочуть жити в європейській Україні – не дозволять нам цього. Йдеться про роки», – наголосив він.

– Німецький концерн готовий постачати Україні Танки та БМП:Німецький оборонний концерн Rheinmetall заявив про готовність поставити Україні до 50 танків Leopard 1, а також до 60 БМП типу Marder. Для їх відправки необхідний дозвіл уряду ФРН.

-ads-

Як інформує видання, посилаючись на голову Rheinmetall АрмінаПаппергера, концерн може доставити перші танки за шість тижнів, а решту протягом наступних трьох місяців через свою дочірню компанію Rheinmetall Italia, якщо отримає зелене світло від німецького уряду.

«Перший Leopard 1 міг би бути поставлений за шість тижнів», – сказав він. Зазначено, що бойові танки Rheinmetall Leopard 1 є попередньою моделлю Leopard 2, які в даний час знаходяться на озброєнні німецьких збройних сил. Повідомляється, що армії, які його використовують, повернули їх постачальнику для модернізації обладнання.

13 квітня правляча коаліція в Німеччині погодила поставки важких озброєнь для України. Раніше найбільша політична сила – Соціал-демократична партія – стримано оцінювала можливість таких поставок. «Дорогі друзі, Німеччина тепер буде швидко поставляти в Україну важку техніку. Я радий, що ми з ВДП і наші партнери по коаліції змогли домовитися про це», – зазначив він.

– Макрон переміг у першому турі президентських виборів у Франції: У Франції завершився перший тур президентських виборів. Згідно з офіційними даними, найбільшу кількість голосів отримав чинний голова країни Еммануель Макрон. 

Згідно з даними міністерства: Еммануель Макрон («Вперед, Республіка!») вийшов на перше місце набравши 27,84% голосів; тим часом Марін Ле Пен («Національне об’єднання») набрала 23,15%; на третьому місці Жан-Люк Меленшон («Нескорена Франція»), за якого проголосували 21,95% виборців. Ерік Земмур («Reconquête») отримав 7,07% голосів; Валері Пекресс («Республіканці»)- 4,78%; ЯннікЖадо («Європа – Екологія – Зелені») – 4,63%; Жан Лассаль («Résistons») – 3,13%; інші ж кандидати на посаду президента отримали менше 3% голосів.

– У Раді зареєстрували законопроєкт про кримінальну відповідальність для чоловіків, які не повернулися в Україну після оголошення воєнного стану: Того ж дня в українському парламенті зареєстрували законопроєкт про обов’язкове повернення в Україну чоловіків, які перебувають за кордоном, під час воєнного стану, який, серед іншого, передбачає введення кримінальної відповідальності для тих, хто не повернувся в Україну після оголошення воєнного стану.

У пояснювальній записці до проєкту закону № 7265 Про внесення змін у Кримінальний кодекс України та закон України “Про правовий режим воєнного стану” щодо встановлення відповідальності за невиконання вимог закону про повернення в Україну після введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях” зазначається, що запропоновані авторами зміни спрямовані на забезпечення повноцінного функціонування сил оборони України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.

“Проєктом закону пропонується ввести нову статтю в закон України “Про правовий режим воєнного стану” щодо обов’язку осіб, які відповідно до закону підлягають призову на військову службу під час мобілізації, а також членів Кабінету міністрів України, керівників органів державної влади та їхніх заступників, народних депутатів України, сільських, селищних, міських голів, працівників правоохоронних органів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, прокурорів, які перебувають за межами України, у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, за відсутності поважних причин повернутися в Україну”, – йдеться в записці.

Депутат від «Слуги Народу» Дмитро Костюк заявив, що категорично проти цього законопроекту. «Дискутувати можна щодо покарання для тих, хто виїхав з України з початку війни, а от в чому вина тих заробітчан, які таким чином роками кормлять свої сім’ї… 400 тисяч українців (в основному чоловіків) за час війни ПОВЕРНУЛИСЯ в Україну! Добровільно! Не під страхом в’язниці! Вступили до добровольчих батальйонів, пішли в ЗСУ чи волонтерять, забезпечуючи надійний тил!», – написав Костюк. 

– Хімічна атака на «Азовсталь»: У вівторок, 12 квітня російські окупанти застосували хімічну зброю над заводом «Азовсталь», який утримують українські захисники полку «Азов».

«Росіяни нанесли удар хімічною зброєю по Маріуполю, по заводу «Азовсталь». Якщо говорити про практичну сторону удару – вона невелика. Троє людей мають чітко виражені ознаки отруєння бойовими хімічними речовинами, але без катастрофічних наслідків… Хімічна атака по Маріуполю означає тільки одне: росіяни не можуть взяти Маріуполь та українських захисників. Їм нічого не залишається, як використовувати невибіркову заборонену зброю», – заявив Білецький.

– Кабмін проголосував за звільнення Ситника: Кабінет міністрів на засіданні 12 квітня проголосував за звільнення з посади директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. «Розпорядження проголосоване», зазначив один із них. Урядовці знають, що за законом строк повноважень Ситника спливає 16 квітня 2022 року. Причина звільнення невідома. В пресслужбі НАБУ повідомили, що Ситник перебуває у Києві.

– СБУ затримали Медведчука: У вівторок ввечері Зеленський повідомив, що СБУ затримала Медведчука, і опублікував фото останнього у військовій формі й кайданках. На цю новину вже відреагували у Путіна. Його речник Дмитро Пєсков так прокоментував подію: «Фото з нібито затриманим Медведчуком потрібно перевіряти у зв’язку з великою кількістю фейків».

Президент Володимир Зеленський повідомив, що нардеп із ОПЗЖ і кум Путіна Віктор Медведчук був затриманий, коли, замаскувавшись під українського військового, намагався втекти за кордон. За словами президента, Медведчук 48 днів ховався в Україні і нарешті спробував втекти за кордон.

«Дуже символічно, що саме в День космонавтики був иманий пан Медведчук. Він ховався 48 днів і ось нарешті вирішив спробувати втекти за межі нашої держави. Що ж, для цього «космонавта» – у поганому сенсі слова – не спрацювало знамените «Поехали!». Вважаю особливо цинічним з його боку використовувати військовий камуфляж. Намагався так замаскуватися. Ось такий вояка, ось такий патріот. Що ж, якщо Медведчук сам обрав для себе військову форму, він підпадає під правила воєнного часу. Пропоную РФ обміняти цього вашого хлопця на наших хлопців і дівчат, які зараз у російському полоні. Тож важливо, щоб наші правоохоронні органи і військові розглянули таку можливість».

– Морська піхота обєдналась з «Азовом» у Маріуполі: У середу, 13 квітня в обложеному Маріуполі морська піхота здійснила прорив і об’єдналася з полком «Азов». Таким чином, вдалося зміцнити район оборони. «У Маріуполі підрозділи 36 бригади морської піхоти в результаті складного і дуже ризикованого маневру прорвалися на з’єднання з полком «Азов», який професійно забезпечив цей захід», – зазначив він.

За його словами, в результаті «Азов» отримав істотне підкріплення, бригада морської піхоти уникла розгрому, а об’єднані захисники Маріуполя серйозно зміцнили свій район оборони. «Загалом, система оборони міста приросла і зміцнилася. Ось що буває, коли офіцери не втрачають голову, а твердо зберігають управління військами. Давайте і ми не втрачати. Армія знає, що робить», – додав Арестович. Нагадаємо, за попередніми оцінками, за час бойових дій за Маріуполь могли загинути до 22 тисяч мирних жителів.

У той же час, президент Макрон вважає, що Владімір Путін «вирішив, що не зупиниться» в Україні, тому що йому потрібна військова перемога для себе, навіть якщо він зрозумів, що Україна не збирається підкорятися. На запитання про причини, які спонукали Путіна вторгнутися в Україну, Макрон сказав, що його «образа переросла в параною».

«І ізоляція Путіна лише зміцнила ситуацію після санкцій 2014 року. Роль ковіду теж не варто недооцінювати. Для багатьох керівників, які вже були на межі самотності… Він опинився у Сочі на місяці, замкнувся», – сказав він. Макрон вважає, що зосередивши наступ на Донбасі, російський президент прагне досягти перемоги до військового параду 9 травня, дуже важливої ​​дати для нього і для Росії. «Тому я дуже мало вірю у нашу колективну здатність сісти за стіл переговорів у короткостроковій перспективі», – сказав він. Французький президент зазначив, що у цьому контексті місто Маріуполь, на якому зосередила свої удари російська армія, «є, можливо, точкою фіксації, бо це символ України, яка йому відмовляє».

– До Києва прибули президенти Польщі та країни Балтії: Президенти Польщі, Литви, Латвії та Естонії прибули до Києва вдень 13 квітня.  «Президент Естонії Алар Каріс разом зі своїми колегами, президентом Польщі Анджеєм Дудою, президентом Литви Гітанасом Науседою та президентом Латвії Егілсом Левітсом, прибув до Києва. Він має намір зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським та іншими посадовими особами», – інформує посольство Естонії в Україні.

Метою візиту є «показати повну солідарність із героїчним народом та його президентом», наголосив латвійський лідер Егілс Левітс. Президенти чотирьох держав прибули до Києва вперше після 24 лютого, коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Анджей Дуда та Гітанас Науседа мали зустрічі з Володимиром Зеленським у Києві незадовго до початку війни.

– Канада визнала дії РФ геноцидом: 14 квітня прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо вважає, що російську агресію проти Україні «правильно» називати «геноцидом». «На мою думку, абсолютно правильно, що все більше людей використовують слово геноцид у зв’язку з тим, що робить Росія (в Україні), та з тим, що робить Владімір Путін», – заявив Трюдо. Таким чином, він став другим західним лідером, який назвав нинішні дії РФ геноцидом. Днем раніше  президент США Джо Байден зробив подібну заяву під час виступу в Айові. Зокрема, президент США зазначив, що Владімір Путін намагається «стерти навіть ідею бути українцем».

– Затонув російський крейсер «Москва»: Того ж дня стало відомо про те, що затонув російський крейсер «Москва» після тривалої пожежі на борту, поки його буксували у Севастополь.  У російському міноборони наполягають, що корпус корабля зазнав сильних пошкоджень внаслідок детонації боєприпасів на борту. Як твердять російські військовики, «через штормові умови під час буксирування до порту Севастополя» флагман Чорноморського флоту Росії затонув. Росіяни не визнали, що 13 квітня крейсер зазнав руйнації внаслідок удару українськими ракетами.

Міноборони РФ заявило, що планує завдати ракетних ударів «по об’єктах» у Києві. Російські військові, за даними СБУ, обстріляли селище Климово в Брянській області РФ, і Москва звинуватила в обстрілі Україну. Після провокації російських військ на своїй же території РФ попередила, що обстрілюватиме Київ ракетами. «Масштаби ракетних ударів ЗС РФ по об’єктах у Києві нарощуватимуться у відповідь на будь-які атаки або диверсії на території Росії», – заявили в МО РФ.

– США вважають, що війна може тривати до кінця року  CNN: 15 квітня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив європейським союзникам, що, на думку Сполучених Штатів, російська війна в Україні може тривати до кінця 2022 року. Чимало офіційних осіб у спілкуванні з CNN підкреслили, що нині важко точно передбачити, як довго може тривати війна. 

Втім, деякі офіційні особи заявили, що немає жодних ознак того, що кінцева мета президента Росії Владіміра Путіна змінилася. Малоймовірно, що він захоче вести дипломатичні переговори, якщо тільки не зіткнеться з військовою поразкою. Думка про те, що війна триватиме довго, є помітним відходом від оцінок перших днів війни, коли очікувалося, що Росія швидко захопить Київ. Це підкреслює невдачі Москви на полі бою. Радник з національної безпеки Джейк Салліванзаявив у четвер, що бойові дії триватимуть «місяці або навіть довше».Два інші європейські чиновники заявили, що, на їхню думку, бойові дії на сході України можуть тривати від чотирьох до шести місяців, а потім призвести до глухого кута. 

Висновок:

Цього тижня пройшло вже більше 50 днів після початку офіційного російського вторгнення в Україну. Прогнози щодо термінів закінчення війни різні. Так, в НАТО вважають, що війна може тривати роками, військовий експерт Олексій Арестович каже, що воєнні дії триватимуть більше десяти років – аж до 2034 року. Ми ж вважаємо, що, ймовірніше за все, війна закінчиться максимум в кінці літа – осінню.

У внутрішній політиці тиждень був активним. Так, на початку тижня, до парламенту внесли закон № 7265, який передбачає покарання тюрмоюбільше на 10 років для тих, хто не повернувся в Україну після введення воєнного стану. Є ймовірність, що закон буде прийнятий, однак експертне середовище його критикує. Іншою важливою подією стало те, що СБУ затримало кума Путіна Віктора Медведчука при спробі втечі за кордон. Влада допускає його обмін на полонених українців, які зараз у полоні.

Якщо казати про зовнішню політику, то тут основною подією, яка найбільше обговорюється у світі стали президентські вибори у Франції, де у першому турі переміг чинний президент Е. Макрон, який позиціонує себе як атлантист, еврофіл та друг України. У той же час, цього тижня пан Макрон відмовився визнати події в Україні геноцидом, як це все ж таки зробив його американський колега Джо Байден. Але рішуче засудив дії президента Путіна та натякнув на те, що це «параноя». Іншою важливою подією тижня став візит до Києва лідерів Польщі та країн Балтії, які приїхали підтримати Україну.

Володимир МУЛЯРЧУК, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства

попередня стаття53 дні повітряної тривоги і віри у перемогу 
наступна статтяО ЗЛЕ, ДОБРЕ И ЛЮБОВИ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я