Київ, 20 вересня 2015 року (Новое время страны, Оксана ПРОДАН). Днями у Львові відбувся Форум видавців. 22-й і найбільш знаковий в історії цього заходу.
Чому? У країні війна, девальвація гривні, величезна інфляція. Складнощі на кожному кроці, і це на додачу до того, що держава протягом 24 років мало чим підтримувала українське книговидання.
Приводів для оптимізму небагато. Але що ми побачили на Форумі видавців?
5 тисяч книжкових новинок, близько 900 учасників з 22-х країн і кілька десятків тисяч розумних, активних людей, які хочуть йти вперед і змінювати своє життя на краще. Всупереч усім труднощам і тим обставинам, у яких зараз живе країна. Попри зниження купівельної спроможності, інфляцію і всі #зради.
Коли спілкувалася з авторами книг, гостями Форуму, ніхто з них не скаржився на життя, навпаки, багато ділилися планами. Те ж саме було до і після публічних читань, я читала книгу Марії Матіос «Приватний щоденник. Майдан. Війна».
А тепер давайте уявимо, на що здатні ці люди, якщо у країні будуть створені умови для української книги?
Чого доб’ються видавці, якщо держава сформує замовлення, виділить гроші на закупівлю нових книг у бібліотеки, прийме лояльні податкові правила.
Хтось сумнівається, що в Україні після цього буде видаватися не одна книга на людину, а п’ять-сім? Стільки, скільки в європейських країнах, які зуміли побудувати сильну економіку завдяки освіті і вкладенням у людський капітал.
Добре, коли є нафта і газ, але доступ до природних ресурсів у сучасному світі аж ніяк не гарантує процвітання. Сьогодні багатий той, хто володіє технологіями, а не сидить на свердловинах. Доведено на прикладі Росії.
Книговидання, освіта – це всі сектори зростання. Це нові робочі місця, нові знання, нові види виробництва.
На що звернув увагу екс-президент Ізраїлю Шимон Перес у своїй блискучій промові на Ялтинському форумі?
Він закликав вкладати у науку і навів приклад Ізраїлю, який досяг багато чого на клаптику землі, де не було нічого – ні води, ні інших умов для нормального життя. І це в умовах війни!
Україна сьогодні теж захищає свою незалежність, але стартові можливості у нас незрівнянно кращі. Якщо ми зробимо ту ж роботу, що Ізраїль, у нас буде набагато більше шансів перемогти бідність і відбити атаки Путіна.
Необхідно, щоб Форум видавців та інші події стали нормою нашого життя.
Держава просто зобов’язана повернутися обличчям до книговидання, освіти і всього, що допоможе перемогти бідність і витягнути країну з прірви.
