додому Культура Фінанси співають… Монети синів Костянтина Великого

Фінанси співають… Монети синів Костянтина Великого

26

Олександр НИКИФОРЧАК

Якщо є бажання щось покращити, то цим потрібно займатись. Але якщо цікавитись лише особистою вигодою, пустити все на самотік, а зміни лише декларувати наказами та едиктами, то справа благополучно розвалиться.

Захопившись перипетіями “боротьби павуків у банці”, яка не припинялась в Давньому Римі, по суті, ніколи, спостерігаючи за її новим витком у виконанні синів та родичів імператора Костянтина Великого, ми трішки “запустили” своє основне завдання – слідкувати за розвитком монетної системи імперії, адже це таки наш головний стрижень у розповідях. “Павуки” що з нами, що самі цей чемпіонат не полишать, а от ми не будемо їм вподібнюватись, в супроводі https://youtu.be/9bXb0YYg7Ss розглянемо що там з номіналами та ситуацією в грошовій системі наших неспокійних нащадків великого давньоримського імператора.

З часу реформ Костянтина Великого в фінансовій сфері пройшло близько шістдесяти років. Мало як для історії, а от для пересічної людини… Змінилось два покоління, а от в грошовому обігу мало що змінилось. Гірше стало.

-ads-

Монети мають не реальну вартість, а на “папері”. Вмісту дорогоцінного металу, який і визначає їх ціну – мізер. Було задекларовано 5-ти відсотковий вміст срібла в фолісах, як вмісту його в сплаві, так і в вигляді покриття. Але війни та боротьба за владу – заняття не дешеве у всі часи, Давній Рим не є винятком. Навіть і цей мізер невпинно зменшувався, вони і взагалі зменшувались: що в масі, що в діаметрі, фоліси вважались срібними монетами лише в указах імператора. Їх не сильно охоче брали торговці, ціни невпинно росли.

Фоліс – доволі промовиста назва. В перекладі означає “мішечок монет” – дійсно мішечок, купка потрібна щоб щось купити. І навіть “фоліс” – то наша назва, як вони тоді самими римлянами звалась – загадка віків, нерозгадана досі.

Фінанси співають... Монети синів костянтина великого

Срібна силіква, введена імператором Костянтином Великим, яку продовжували карбувати і його нащадки, справи не покращила. Вага її постійно знижувалась, доки указом її вагу не зменшили з 3-ьох до 2,27 грам, вона стала “легкою”. Як вважаєте, купівельну її спроможність це підвищило?

Силіква тоді більше виконувала роль не засобу купівлі-продажу, а щось на кшталт американського долара для нас – такий собі депозит, засіб збереження цінностей та убезпечення “старості”. Вона миттєво зникала з обігу. Це підтверджується її малою присутністю в знахідках та при розкопках порівняно з широким розповсюдженням денаріїв – адже що її, що денаріїв потрібно в обігу порівняно однаково, але ось така диспропорція. Левова частка знахідок силікв саме в складі скарбів, що і підтверджує версію депозиту.

Фінанси співають... Монети синів костянтина великого
Реформа 347 року імператора Констанція ІІ теж справі не зарадила. Було введено для підвищення “авторитету бронзових фолісів, які указом вважались (продовжували) срібними, але спібло було лише в указі:
сентеніоналій = 100 старих денариїв (бронза, 23 мм до 354 р., далі 18 мм – серія “FEL TEMP REPARATIO”); про ці “Щасливі часи” в розумінні давніх римлян ми згадували в розповідях про реверси монет;
сентеніоналій = 100 старих денаріїв (бронза, 15 мм після 354 р. – серія “SPES REIPVBLICAE”);
майоріна – тут взагалі невідомо про яку монету мова, вважають, що якийсь крупний номінал;
півсентеніоналія = 50 старих денаріїв (1% срібла в усіх замість 5% Костянтина Великого)

Як бачимо, навіть серії монет мають розбіжності в розмірах при однаковій номінальній вартості. Та й назви номіналів – то теж лише в якості одиниць розрахункових в указі, як і “старі денарії” (їх в Костянтина Великого 10 було – як Вам інфляція для такого неінтенсивного економічно Давнього Риму?), як вони звались тоді – повторю – невідомо. Вчені ділять монети тих часів за металом (АЕ – бронза, AR – срібло, AU – золото) та діаметром в міліметрах.

Ось така “феєрична” ситуація в нащадків Костянтина Великого в фінансовій сфері. Ніколи їм такими дрібницями займатись, боротись за владу цікавіше!

То, зрештою, їх справи, а ми зі своєю впорались – з оглядом номіналів тих часів.

 

Мені ж залишається традиційне: хочу подякувати читачів моїх Блоги про монети та Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію та YouTube КаналМонетБлогера.

Далі буде!

Не перемикайтесь!

попередня статтяКто и зачем подписал в Луганске «мир»
наступна статтяНовый экономический курс

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я