Олександр НИКИФОРЧАК
Що мало величезне значення, а що лише значущим виглядає. Що є причиною тієї чи іншої події, та, головне, коли її наслідки проявляться, судити важко. Додамо антуражу https://youtu.be/F5sy1hYrkxo та про це поміркуймо. На прикладі 351 року.
Все, що так чудово склалось для братів-імператорів Магненція та Деценція на нашій шаховій дошці, розстановку фігур на якій ми розглядали минулого разу: Шахи імператорів Магненція й Деценція, перекреслив 351 рік, хоча далі були ще два роки влади. Які нічого не змінили, ситуацію не виправили.
Свою шахову партію вони програли і розплатились за програш: владарювання братів-імператорів скінчилось самогубством (кожного своїм способом: старший кинувся на меч, інший – повісився) 353. Чому ж тоді я вперто називаю фатальним 351? А це якраз ота причина, яка проявилась з часом, то був удар, після якого вже “до тями” прийти змоги не було. Не лише у них, у Давнього Риму взагалі. Далі про це.
Коли в країні точиться боротьба за владу, немає твердої руки як такої, “доброзичливі” сусіди не впускають свій шанс. Кому, як не нам, знати про це. В ті часи і в давньоримській імперії було так. Імператор Магненцій саме тому і зробив Деценція своїм співправителем-цезарем. Не міг він охопити всі “фронти”. Головним завданням Деценція була охорона західних кордонів, Галлії та боротьба з варварами.
Яке він “успішно” провалив. У тому таки 351 він програв битву вождю алеманів Хнадомару. Війська його були розбиті, він не лише з завданням не впорався, він через це не зумів прийти на допомогу братові, імператору Магненцію, який чекав підмоги перед битвою при Мурсі з Констанцієм.
Це не єдине його запізнення, що зіграло фатальну роль. Деценцій не встиг і на битву 353, після програшу якої й вчинили брати самогубство, програвши боротьбу остаточно.
Для ілюстрування сьогоднішнього блогу є взяв фоліси імператорів Магненція та Деценція з однаковими реверсами: двома вікторіями (символами перемог) та легендою, що уточнює саме зв’язок цих перемог та обох імператорів. Перемог, які не стались. Поразок. Символи, що на ділі виявились абсолютною протилежністю. Ще й вотивна клятва на щиті як насмішка долі. “Правив 5 років, буду 10” – із 350 по 353 не виходить так…
Імператор Магненцій теж успіхом похвалитись не може. 351, того таки, він програє своєму супернику Констанцію ІІ, зазнає нищівної поразки в битві при Мурсі в Нижній Паннонії. Цей бій вважається найкривавішим за всю давньоримську історію – понад 50 тисяч загиблих. Я недаремно сказав, що це мало фатальне значення не лише для суперників, але й Риму взагалі. Втрату такого числа військ відновити було вже для імперії не під силу. Що і стало в числі інших однією з причин занепаду Західної римської імперії.
Але повернемось до братів-імператорів. Хоч вони протримались при владі ще два роки, але кінець їх був відомий наперед. Лише проблеми з персами відтягнули таку закономірну розв’язку.
Хоча боротьба та інтриги в римській імперії не припинялись. Імператор Констанцій ІІ для вирішення своїх проблем теж цезарів призначав. Але ситуація мінялась і…
А от що було “і” ми розглядатимемо в наступних “випусках серіалу” нашого з життя Давнього Риму.
Тепер, як завжди, традиційне завершення: хочу подякувати читачів моїх Блоги про монети та Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію та YouTube КаналМонетБлогера.
Далі буде!
Не перемикайтесь!
