Вчора голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький та радниця міністра енергетики Лана Зеркаль переможно відзвітували про досягнуті з ENTSO-E домовленості про нові можливості та збільшення експорту електроенергії з України до країн Європейського Союзу. При цьому жодних деталей, зокрема обсягів цього експорту представлено не було, відповіді ENTSO-E на відповідний запит Укренерго також не показали. Тож про що тоді домовились?
За моєю інформацією, і всі учасники ринку електроенергії про це знають, Укренерго домовилось з ENTSO-E про експорт з України лише 100 МВт-год електроенергії. Щоб не ганьбитися, утаємничили подробиці і запропонували європейським колегам не разголошувати. Бо нема про що звітувати. Всі вчорашні переможні реляції – це порожня марнослів‘я.
100 МВт з невідомою перспективою майбутнього збільшення обсягів експорту електроенергії.
Під час попередніх своїх PR заходів пан Кудрицький стверджував про експортний потенціал 2000 МВт. Навіть відновив добові аукціони з розподілу міждержавних перетинів для експорту електроенергії в Польщу. На першому такому аукціоні 28 березня весь перетин обсягом 210 МВт-год викупила компанія ДТЕК.
І що далі…а нічого. За весь період з початку приєднання України до європейської енергосистеми жодного експорту електроенергії до країн ЄС ще не було. І зараз мова йде про смішні 100 МВт год з перспективою збільшення у наступні місяці до 200 МВт-год.
Хочу нагадати, що до приєднання до ENTSO-E Україна спокійно експортувала до країн ЄС 650 МВт-год з Бурштинського енергоострову.
Я послідовний прихильник синхронізації української енергосистеми з європейською. Але ще до війни я та багато моїх колег казали, що Україна технічно не готова до цього, ми не зробили “домашні завдання”, а керівництво галузі марнує час та гроші, замість прискорення підготовки до об’єднання енергосистем.
Коли нас, на початку війни, прискорено приєднали до ENTSO-E – це було політичне рішення. Проте воно й виявило, що попри переможні реляції менеджменту Міненерго та “Укренерго”, українська енергосистема “має баги”. Зокрема й щодо спроможності експортувати електроенергію до Європи. Тому і маємо зараз таку позицію європейців.
У своєму прес-релізі Укренерго пише про 6 заходів, які ще треба зробити, щоб збільшити обсяги експорту. Тож питання чому їх не зробили раніше?
Нагадаю, що Укренерго у 2018-2019 роках витратило 2,3 млн євро на дослідження можливості здійснення синхронної роботи ОЕС України з ENTSO-E, в тому числі і визначення обсягів допустимих величин експорту/імпорту. Жодних результатів цих досліджень представлено не було. Лише на словах керівниками НЕК «Укренерго» озвучувалися цифри 100-200-600МВт (експорту).
За результатами аналізу динамічної стійкості НЕК «Укренерго» було зазначено на необхідності переналаштування існуючіх стабілізаторів (PSS) на ТЕС та ГЕС, переналаштування систем збудження АЕС, встановлення компенсуючих пристроїв на об’єктах об’єднаної енергосистеми України.
Виконання зазначених заходів, за твердженнями керівництва НЕК «Укренерго», дозволило б збільшити величину експорту до більших величин (яких саме – щоразу надавалися різні значення).
З 2020 року (з моменту отримання результатів досліджень) НЕК «Укренерго» не ініціювала та не коордінувала здійснення заходів, які б дозволили розпочати експорт електроенергії на рівні принаймні обсягів, які забезпечувалися з острову Бурштинської ТЕС.
У сухому залишку синхронізація ОЕС України з ENTSO-E після успішного проходження ізольованого режиму змогла забезпечити лише технологічні перетоки, які не перевищували 180-200 МВт (знову ж таки за інформацією керівників НЕК «Укренерго»). Експорт електроенергії з ОЕС Україні у період з березня по червень 2022 року, ще раз нагадаю, дорівнював 0.
Тож навіщо збуджувати суспільство і брехати про міліарди євро, які ми зможемо отримати в бюджет? Якщо ж нічого не готове і в цьому році залишаться мізерні обсяги експорту?
Джерело: Censor
