додому Стратегія ЧУТЛИВІСТЬ ДО МАСШТАБУ, УНІКАЛЬНОСТІ МІСЦЯ ТА МІСЦЕВОЇ КУЛЬТУРИ

ЧУТЛИВІСТЬ ДО МАСШТАБУ, УНІКАЛЬНОСТІ МІСЦЯ ТА МІСЦЕВОЇ КУЛЬТУРИ

19

Один зі способів уникнути або хоча б мінімізувати ризик того, що нові “рішення” призведуть до катастрофічних і широкомасштабних ненавмисних наслідків – це обмежити масштаб експериментів. На місцевому та регіональному рівні зворотний зв’язок відбувається швидше, і екологічні обмеження можна визначити швидше. Крім того, орієнтуючись на місцевий і регіональний рівні, ми можемо краще адаптувати рішення до конкретних умов того чи іншого місця.

Дизайн, спрямований на задоволення основних людських потреб у масштабах місцевої спільноти/регіону, також створює системну надмірність, тож непередбачувані зміни в одному місці з меншою вірогідністю викличуть ефект доміно в інших місцях. У догмі неокласичної економіки слід уникати надмірності, оскільки дедалі масштабніша економіка використовується для збільшення прибутку небагатьох на системну шкоду багатьом. Однак, якщо ми прагнемо створити циркулярну економіку, засновану на місцевих поновлюваних біологічних ресурсах, надмірність стає життєво важливим компонентом динамічної місцевої економіки та стійкості регіонів.

Хороші рішення і належні відповіді можуть бути отримані в результаті глобального обміну знаннями, при цьому народжуються вони в унікальних умовах конкретного місця і особливостей культури. Правильна постановка питань дає змогу передавати найкращі практики з регіону в регіон, перетворюючи приклади “провідного досвіду” на методологію “провідного процесу”.

Вірні запитання можуть допомогти спрямувати довгострокову культурну трансформацію, даючи нам змогу виявити ті минулі рішення, що перетворилися на проблеми, і запропонувати більш перетворювальні інновації. Більшість рішень і відповідей мають тимчасовий характер, але хороші запитання можуть спрямовувати нас у довгостроковій перспективі. Відповідні запитання допоможуть нам визначити, коли минулі рішення починають перетворюватися на справжні проблеми, оскільки вони вже не відображають і не враховують поточні обставини.

Творче розв’язання проблем у регенеративній культурі – це не тільки пошук відповідей щодо поточних потреб, а й допомога в постановці глибших запитань. В ідеалі такі питання допомагають нам дізнатися щось про себе і про наші взаємини з ширшим контекстом. У міру того, як ми починаємо усвідомлювати неадекватність минулих рішень у світлі більш системного сприйняття, ми розвиваємо нову соціальну та екологічну свідомість. Трансформаційні інновації сприяють навчанню людей і спільнот протягом усього життя.

Нам необхідно спільно створювати різні моделі системних рішень на місцевому та регіональному рівнях. Деякі з них стануть джерелом інформації завдяки своїм успіхам, інші – завдяки своїм невдачам. Повторювані невдачі та експерименти в невеликих масштабах допоможуть нам вчитися швидше. Як влучно зазначив Томас Вотсон Старший, президент IBM протягом 42 років: “Якщо ви хочете досягти успіху, подвойте кількість невдач”. Час реакції та цикли трансформаційних інновацій можуть бути швидшими в локальному масштабі. Якщо ви хочете ефективно адаптуватися до економічних, соціальних, культурних та екологічних змін і впливати на них, почніть з невеликих експериментів, які дадуть вам швидкий зворотний зв’язок про те, що працює, а що ні.

Іноді зворотний зв’язок від системи, що розглядається (наприклад, від вашої місцевої спільноти), може свідчити про те, що більш ефективне рішення, що перетворює, може бути знайдено тільки в наступному масштабі – регіональному. Нам потрібна нова чутливість щодо того, які проблеми слід вирішувати в тому чи іншому масштабі. Можливо, нам слід запитати себе:

● Як створити функціональні експерименти і тематичні дослідження переходу до регенеративних культур у масштабі, де зворотний зв’язок буде досить швидким, щоб ми могли вчитися на помилках до того, як небажані побічні ефекти призведуть до катастрофи і системного колапсу?

● Як визначити, які питання і проблеми найкраще розв’язувати в якому масштабі, водночас підвищуючи життєстійкість на місцевому та регіональному рівнях завдяки надмірності й самозабезпеченню та розвиваючи регіональну й міжрегіональну співпрацю з національних і глобальних питань?

Рішення, які ми пропонуємо на місцевому, регіональному, національному та глобальному рівнях, мають бути взаємопов’язані таким чином, щоб вони стали взаємопідсилювальними та підтримувальними. Адміністративні та управлінські інститути мають сприяти розв’язанню проблем на місцевому та регіональному рівнях, а не перешкоджати цьому за допомогою узагальнених регламентів, які неадекватно відображають місцеві умови конкретної екосистеми та культури. Пильна увага до унікальності місця та регіональної культури відкриває можливості для інновацій та збереження біокультурного різноманіття.

По всьому світу наші предки розвивали унікальні форми культурного самовираження, що ґрунтуються на почутті місця та глибокій взаємності з унікальними екологічними, геологічними та кліматичними умовами місць проживання. Місцевий і регіональний масштаб – це не тільки те, де ми можемо діяти найефективніше для збереження біологічного розмаїття, а й те, де можливе збереження культурного розмаїття і мудрості корінних народів як вираження життя в довгостроковому зв’язку з унікальністю будь-якої місцевості.

Багато чого можна почерпнути з таких знань, заснованих на місцевості. Водночас ми маємо усвідомлювати, що більшість культур уже зазнали глибоких змін із вимиранням традицій і мови. Ми повинні цінувати традиційні знання і культуру, що походять із місцевостей, не потрапляючи в пастки радикального регіоналізму, що відроджується, і вузькоспрямованого парохіалізму.

Ми повинні цінувати місцеві та регіональні рішення, підкріплені глобальною співпрацею та обміном знаннями. Відновлювана людська культура буде адаптована до місцевих умов і взаємопов’язана з глобальними. Майбутнє буде глокальним (glocal – такий, що з’єднує глобальне з локальним, прим.), його забезпечать децентралізовані мережі співпраці та соціальні інновації”.

Книга також доступна у бразильському, португальському, іспанському, італійському, німецькому, данському, чеському та словацькому виданнях, а французькі, турецькі та угорські видання перебувають у процесі перекладу.

Автор – Деніел ВАЛЬ, автор книги Регенеративного дизайну 

переклад – Максим Залевський

Джерело тут

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я