“Покращення”, якими нас “тішить” уряд Дениса Шмигаля, з кожним днем все більше нагадують хоррор, а не водевіль.
ВКРАДУТЬ ГРОШІ, ЗЕМЛЮ ТА ОБРІЖУТЬ СУБСИДІЇ
23 березня 2021 року Мін’юст видав наказ, згідно з яким з рахунків боржників гроші будуть списуватися автоматично. Раніше виконавці та банки могли примусово стягувати лише кошти за несплату аліментів. В інших випадках банки блокували рахунки, але для стягнення коштів потрібен був окремий паперовий запит. Наразі вся процедура проходить у кілька кліків в онлайн-режимі. Як повідомляє Opendatabot, окремі банки ВЖЕ почали списувати борги українців автоматично за вимогою державних та приватних виконавців.
Пам’ятаєте тезу Арсена Авакова: “підкоряйся, а потім оскаржуй”? У цьому випадку маємо щось подібне.
Виконавча служба йде в банк та списує наші гроші, які, з якогось дива, вважає боргом ЖЕК чи якийсь “облгаз”. Насправді боргу ніякого немає, це був “глюк” системи, або ви взагалі не знали, що у вас там ростуть якісь борги. І ось раптом, ви не “лист щастя” отримуєте від колектора, а у вас з картки списують останні зарплатні гроші.
Йдіть потім пояснюйте якомусь чат-боту монополіста, що вас випадково записали в боржники. І ще! Гроші держава чи монополіст вам не поверне за жодних обставин, навіть якщо ви й виграєте (через років 10) всі можливі суди.
Ось таке “покращення” нам вигадав пан Шмигаль та Мінюст. І, що головне, це не єдина подібна “новина”. Кажуть, що тепер в Україні можуть ввести абонплату за обслуговування пенсійних та зарплатних банківських карт.Мало їм грошей з пенсіонерів…
Другою “новацією” від уряду стало схвалення законопроєкту про внесення змін до закону про консолідацію земель сільгосппризначення — він, зокрема, передбачає зміни, які можуть означати скасування права українців на безкоштовні 2 га землі. Це ті безкоштовні 2 гектари, на які, відповідно до законодавства, мають право всі українці.
Автори законопроекту пояснюють таку пропозицією мутним формулюванням: “визначенням на законодавчому рівні організаційно-правових засад консолідації земель, передусім сільськогосподарського призначення, для забезпечення формування сталого сільськогосподарського землекористування земельних масивів та створення умов для ефективного землекористування”.
Залишається запитати, а для кого буде те “стале сільськогосподарське землекористування земельних масивів” ефективним? Для агрохолдингів та транснаціональних корпорацій, які вже точать ножі на народну землю та надра України?
Загалом “шмигалісти” з Кабміну останнім часом фонтонують цікавими “новаціями”. То новими зборами і податками, то обмеженнями та регулюванням. То податок знизять так, що вб’ють цілу галузь, то потім скажуть “упс” і знову так підвищать, що отримаємо повне заміщення національного виробника неякісним іноземним імпортом.
При цьому, уряд заявляє, що “йде на максимальні поступки бізнесу”. Ось 8 тис грн почали знову видавати ФОПам. А заступник бізнес-омбудсмена взагалі рапортує, що “90% проблем бізнесменів вже були враховані державою”. І про простий народ уряд не забуває. Пенсії та зарплати підвущує. Як саме – я вже якось писав.
Найцікавіші з “новацій” уряду не у звітах. Їх потрібно шукати між рядками.
Як зазначає провідний експерт соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна, політика обмеження нарахування субсидій триває, хоча витрати українців на комуналку стрімко зростають. Так, Мінфіном ініційовано прийняття проекту постанови, якою запроваджується додаткова верифікація одержувачів субсидій.
За експертними підрахунками, до територіальних органів соцзахисту для переоформлення субсидій прийде близько 3 млн громадян. І це відбуватиметься у розпал епідемії. При чому, можливість автоматичного призначення субсидій тим, хто їх вже отримує, Мінфін поки ще не розглядає. Хоча існує можливість подати документи на субсидію онлайн. Але практика показує, що більшість пенсіонерів надає перевагу так би мовити «живій черзі», а це є безумовною загрозою розповсюдження епідемії.
Таким чином Мінфін розраховує «втратити» від 10 до 20% одержувачів. Це приблизно від 300 до 600 тисяч претендентів на субсидії, які не звернуться до органів соціального захисту для переоформлення субсидій, – або не встигнуть подати документи, (так як часу мало), або внаслідок побоювання захворіти.
Також скасовується діяльність та повноваження комісій, утворених місцевими органами влади, щодо прийняття рішення про призначення житлових субсидій. Ліквідація комісій є переходом у виключно формальне русло призначення субсидій, що призведе до відсікання людей які не проходять на статус отримувача субсидій за формальними критеріями. Зараз діяльність комісій припиняється і можливість вирішити спірні питання у кожному окремому випадку вже не буде.
По-новому аналізуватиметься майновий стан громадян при призначенні житлових субсидій. Зокрема, посилюються вимоги в частині здійснення одноразових вартісних покупок, наявність банківських депозитів, здійснення операцій з купівлі іноземної валюти, перетину кордону тощо. До доходів зараховують і допомогу по частковому безробіттю на час карантину (ті самі 8 тисяч від Зеленського) і засоби по догляду за інвалідами.
Мінфіном також пропоновано усунути норму, за якою у 2020 році на 50% підвищили соціальні нормативи за комунальним послугам, що потрапляють під субсидії. Йдеться про нормативи щодо витрачання газу, води, електроенергії. Під ці цілі з бюджету додатково було виділено 1,1 млрд грн. Але тепер, хоча карантин ще не закінчився, а епідемія в Україні не йде на спад, соціальні нормативи повернули до попередніх позначок”.
І це далеко не всі “покращення” від “шмигалістів”.
Поки більшість вищеназваних ініціатив лишаються на папері у вигляді постанов чи рішень Кабміну, дещо реалізовується в “пілотних проектах”. Проте, вже під літо люди почнуть на власних кишенях видчувати всі “шмигалізми”. І мені щось здається, що активна частина суспільства не змовчить. Матимо загострення внутрішньополітичної ситуації та соціальні бунти.
БУНТ ЧИ ЗМІНА СОЦІАЛЬНОГО КУРСУ?
Притомні незаангажовані економісти відверто вказують, що уряд Шмигаля тягне соціалку у прірву.
Можна скільки завгодно закидати політангажованість окремим лідерам руху ФОПів, наметове містечко яких продовжує стояти на Майдані, але під час мобілізацій активну участь в протестах брали відомі підприємці та фермери, яких важко запідозрити в роботі на ті чи інші партії. В пікові дні протестів ФОПи могли мобілізовувати від 3 до 10 тис чол. в масштабах країни.
На початку цього року ми вже були свідками так званих “тарифних бунтів”, коли люди, отримавши платіжки за газ та тепло, перекривали траси, штурмом брали адмінбудівлі, громили авто чиновникам. Попри те, що “охранителі” Банкової намагалися приписати цю активність ОПЗЖ, значна частина протестних ініціатив була позапартійною. В них взяло участь понад 50 тис чол. по всій Україні.
Сьогодні можна сказати, що то були лише “окремі прояви невдоволення”.
Протестні настрої захоплюють різні соціальні групи. Як показують результати фокус-груп, на квітень 2021 року про свою готовність виходити на вулиці заявляють ті прошарки населення, які не були раніше втягнені в політичну чи соціальну активність. Їх політизація відбувається саме через незадовільний власний матеріальний стан, бідність, відсутність перспективи та несправедливість.
Попри райдужні рийтинги Зеленського та “Слуг”, протестна хвиля зріє в базових сегментах виборців “зелених”. Домогосподарки, пенсіонери, бюджетники, робітники, наймані працівники, ФОПи, студентство центральної, південної та східної України – там найбільші індекси невдоволення соціальним курсом, там зростає незадоволення та протест. Йому ще потрібно знайти вихід на вулицю, сформулювати вимоги, вибрати форму прямої дії, самоорганізуватися, висунути лідерів. Ці процеси йдуть, але до проявлення протесту потрібен ще час.
Проте, в сучасних українських реаліях будь-який бунт, якщо він виходить за рамки розмальованих дверей Банкової, чи разового пікету з перекриттям дороги, включає режим “надзвичайної держави” та посилює Арсена Авакова. Глава МВС стає основним гравцем, а не Зеленський. Президента “зливають”, а владу ділять Єрмак та Аваков.
Звичайно у Зеленського є вихід. Я про нього постійно кажу– сформувати відповідальну парламентську коаліцію та створити професійний антикризовий Уряд. І краще чим Юлія Тимошенко “соціалку” ніхто не витягне. “Соціалка” – це її тема. Юлія Володимирівна вловлює всі напівтонавітчизняного патерналізму і здатна їх купірувати, якщо вони загрожують перетворитися на бунт.
Україна потребує нової соціальної політики, яка б покрила дефіцит соціальної справедливості в країні. Звичайно потрібно скорочувати бюджетні видатки, але не за рахунок відкритого пограбування малозабезпечених верств, обкрадання пенсіонерів, обезземелення селян та вбивства малого бізнесу через непродумані локдауни.
Лише Уряд народної довіри врятує від бунту. Врятує в першу чергу самого Зеленського. Це шанс режиму “зелених” не бути знесеними народними виступами та новими майданами.
Можна було б не перейматися долею Зеленського та “Слуг” та діяти за ніцшеанським імперативом “підштовхни падаючого”, якби не одне ”але”. Падаючи режим Зеленського може потягти за собою всю конструкцію нинішньої державності. Поки не проросло нове, альтернативне, не виникли основи майбутнього ладу, які б підхопили країни в кризі, топити цей режим надто ризиковано. Але якщо на Банковій остаточно відібрало інстинкт самозбереження, то в нас не залишиться іншого вибору…
