Висвітлюючи сучасні війни, мейнстримні ЗМІ та соціальні медіа, як завше, поширюють істерію. У довгій черзі істерій про українську війну дійшла черга до істерії «німецький уряд перешкоджає постачанню важких озброєнь в Україну».
Нібито є «відмова німців» постачати важкі озброєння. Відповідно, канцлер Шольц винен у відмові постачати танки, БМП, реактивну артилерію… ага, а може вам ще лінкори «Бісмарк», «Тірпіц» і парочку атомних бомб B-61 з авіабази Раммштайн?
Проблема в тому, що Німеччина останні 30 років, де-факто, роззброювалася.
Бундесвер, Люфтваффе і флот зменшені до мінімальної спроможності. Такі об’єкти, як «Танкове кладовище» в Rockensußra за цей період порізали понад 15 000 бронемашин.
Іронічно, але уряд Меркель останні 16 років так люто роззброював Бундесвер, що в них не залишилося жодних істотних запасів боєкомплекту, не те, що зайвих танків чи іншої важкої зброї. Їхня логістика деградувала до поставок запчастин за підходом «саме вчасно» (just in time), а резервні склади напів сучасного обладнання, такого як головні ударні танки «Леопард 2» – були повністю розпродані.
Залишилися лише запаси старих танків «Леопард 1» зі слабкою бронею, які вважалися застарілими ще у 80-х роках та інше древнє лайно, яке потребує капремонту, що забере 3-6 місяців. Тому зараз Берлін не може віддати нічого, не послабивши Бундесвер ще більше.
Показово, що саме представники ХДС/ХСС*, які роззброювали Німеччину і поставили її у надмірну залежність від російських нафти і газу, зараз найбільше волають про «провал» уряду Шольца** у наданні допомоги Україні. Врешті, Шольц навіть сказав «Так, ми не здатні надати допомогу, але запитайте у нашої промисловості – якщо вони можуть, у них є наш дозвіл»
Так само в паніці всі «доброзичливці» з інших країн, де аналогічні процеси відбувалися останні тридцять років – з Великобританії, де останні два роки дебатували про розпродаж всіх танків, Фрації, Італії, та звісно США («а я ж казав!»), які теж розпродали більшість головних ударних танків, ганяючи повстанців по Афганістанах, Іраках, та 20-ти інших місцях планети.
Люди, прийдіть до тями!
Заміна танків, БМП, важкої артилерії – не може відбутися за ніч. Лише виготовлення пробних зразків потребує 10-12 місяців. Зганяти свою фрустрацію на німцях нічому не зарадить. Облажалася не лише Німеччина, облажалася олігархія усього Заходу, і все через одну причину – прибутки. Прибутки від бізнесу з росією, Китаєм і т.д. і т.п.
Підсумую: припиніть зважати на фоновий шум. Зосередьтеся на важливих речах та пошуку рішень. Хочете злитися? Зліться на тих, хто призвів до цієї ситуації, а не на тих, кому доводиться її розгрібати.
КОМЕНТАР ВІД ПЕРЕКЛАДАЧА:
Додам від себе – у німців зараз, наскільки розумію, взагалі немає діючого власного виробництва танків, домовляються про СП з греками. США зараз здатні виготовляти за рік не більше 4,500 вистрілів для джевелінів (для масштабу, нам уже передали 17 000 протитанкових систем). Україна теж будувала дороги і планувала Олімпіаду і десяток льодових стадіонів, замість скирдувати важку артилерію, Стугни, та біс його знає, що іще.
Сильна армія – це дорого і непопулярно, політично приємніше розпродувати армію та витрачати на неї 1% ВВП, а не 5%. Це універсальна проблема всіх розслаблених демократій світу, від Японії до Британії.
Тепер усі ми платимо за це.
На фото “кладовище танків” у Rockensußra, Німеччина.
UPD: додав графік з витратами на оборону країн НАТО у 2014-2021 (клацніть, щоб побачити підписи по осі абсцис). Як бачите, цільові 2% ВВП в середньому витрачали всього 5 країн, і ще країни Балтії близько до того. Саме ці країни – США, Британія, Польща і країни Балтії зараз нам допомагають зброєю найбільше, наскільки я розумію. І Хорватія зрозуміло чому не валяла дурника, у них ще свіжа пам’ять.
* ХДС/ХСС (CDU/CSU) : Християнсько-демократичний союз Німеччини та Християнсько-соціальний союз Баварії – коаліція Анґели Меркель, що була при владі з 2005 по 2021 рік. Фактично, консерватори [ред.]
** Уряд Олафа Шольца є коаліцією Соціал-демократичної партії Німеччини (SPD), Вільної демократичної партії (FDP) та Партії Зелених. Демократи [ред.]
Автор: Том КУПЕР
переклад – Yura Gaidai
Джерело: Medium
