Олександр НИКИФОРЧАК
Якщо перемог нема, то їх потрібно вигадати. Якщо немає приводу для гордості, то його теж можна вигадати.
Гадаєте, що створення фейкових “маленьких переможних воєн”, то недавній винахід? Помиляєтесь. Це не винахід Вячеслава Плеве з його ідеєю відволікти населення від проблем перемогою над Японією на початку XX століття, це не винахід одного сучасного “фюрера” з “маленькими перемогами” в Чечні та на Донбасі.
Прикладів подібного історія знає чимало. Про один такий нам розповість монета давньоримського імператора Філіппа Араба, який я осмілююсь назвати “Антонініан вигаданої перемоги”. Карбовано монету в період 244-247 років.
До речі, ще один імператор, якого ми неодноразово згадували, теж карбував монети на честь надуманої перемоги в війні, яку його батько успішно вів, а син по смерті – успішно “здав”, купивши формальну перемогу, як і той теперішній “фюрер” в Чечні. Це давньоримські імператори Коммод та Марк Аврелій, війна їх з германськими племенами.
По смерті імператора Давнього Риму Гордіана ІІІ, загадка якої не розгадана й досі, як ми згадували минулого разу, до влади прийшов префект преторія Філіпп Араб, справою якого була безпека імператора, хоча на ділі – “палки в колеса” та узурпація влади.
Потрібно тут згадати дещо неординарний випадок: коли до влади приходить явний чи прихований супротивник попереднього імператора, то цей попередник всіма силами очорнюється, піддається “прокляттю пам’яті”, коли про нього всі згадки стараються знищити, навіть монети перекарбовуються.
В цьому випадку так не вийшло, попри всю нелюбов Філіппа Араба до покійного імператора Гордіана ІІІ, він вимушений був погодитись на обожнення попередника та посмертні почесті. Все через величезну любов та повагу до покійного з боку народу, на що ще наклався образ його батька та діда, теж Гордіанів, І та ІІ, які мали в народі образ мучеників, що стали жертвами розправи Максиміна Фракійця, який захопив владу насильницькими методами, ставши імператором попри бажання Сенату та без підтримки більшості населення.
І от на фоні такого настрою підданих новий імператор Філіпп Араб, який на противагу Гордіану ІІІ ні любов’ю, ні повагою народу похвалитись не міг, вирішує завоювати їх, відволікти від негативу та негараздів у державі. Як це зробити? Правильно, давні римляни любили перемоги, тріумфи та шанували військову доблесть, тому “маленька переможна війна” – це саме те в цьому випадку.
Війна була, саме в ході кампанії проти персів і загинув Гордіан ІІІ. Перси пишуть в битві при Місіхе (зараз Фалуджа в Іраку), яка закінчилась поразкою та розгромом римлян. Римляни про цю битву мовчать, Філіпп Араб же твердить про перемогу. Хоча насправді було укладено лише перемир’я з Сассанідами – перським царем Шапуром І, а новий імператор, покинувши Месопотамію, подався в Рим владу укріплювати.
І саме для зміцнення свого авторитету та утвердження цієї вигаданої (мало того, сюди він і Гордіана ІІІ приплутав, легенда реверсу “VICTORIA AVGG – ПЕРЕМОГА АВГУСТІВ!!!, обох, попереднього та Філіппа Араба) перемоги і було карбовано антонініан. Монету, що стала героїнею нашої розповіді. Я й назвав їх так. “Антонініан вигаданої перемоги”.
Правильно чи ні судити вам, мені ж залишається традиційно: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.
