Суд Сан-Франциско виніс рішення, що зобов’язує корпорацію Google надавати на вимогу ФБР доступ до будь-якої конфіденційної інформації користувачів. Згідно з рішенням суду, доступ має надаватися до особистої пошти, даних кредиток, звітів про фінансові операції, до архівів пошукових запитів, завантажених файлів і т.і., пише “Українська правда” з посиланням на зарубіжні ЗМІ.
У свою чергу Google висловив протест, назвавши таке рішення неконституційним.
За оцінкою експертів права, рішення це цілком може стати прецедентним в американській судовій практиці. Google подала позов до апеляційного суду. За оцінками представників медіа-гіганта, рішення на їх користь цілком можливо і очікується протягом кількох місяців.
Раніше голова ради директорів інтернет-компанії Google Ерік Шмідт заявив, що корпорація не буде видаляти екстремістські матеріали з пошуковика. На його думку, користувачам необхідно надавати вільний доступ до інформації, розміщеної в інтернеті.
Друга подія: У Британії хочуть ухвалити закон, згідно з яким для поліції будуть доступні особисті дані і вся активність британських користувачів в електронній пошті і соцмережах
Найбільші інтернет-компанії Google, Facebook, Microsoft, Yahoo, а також Twitter висловили протест проти стеження за користувачами Великобританії в листі міністра внутрішніх справ Терези Мей, з посиланням на syjptvys ЗМІ пише ZN.Ua.
Видання The Guardian і The Times отримали інформацію, що Google, Facebook, Twitter, Microsoft і Yahoo передали особистий лист Терезу Мей, в якому висловили відмову співпрацювати в стеженні за користувачами в рамках так званої «Шпигунської хартії». Це – законопроект, згідно з яким для поліції мають бути доступні особисті дані і вся активність британських користувачів електронної пошти, месенджерів типу WhatsApp, в соціальних мережах і VOIP-сервісів типу Skypeв.
На думку американських компаній, реалізація цього плану загрожує як перебуванню Великобританії в ролі однієї з провідних «цифрових держав», так і в якості країни, що пропагує по всьому світу свободу слова в інтернеті.
Згідно з інформацією The Guardian, лист датований 18 квітня і було передано перед виступом королеви, а на наступний день підписання проекту було заблоковано. Однак, після вбивства солдата 22 травня в Лондоні, під приводом боротьби з тероризмом, підписання закону знову ініціювали Мей і міністр оборони Великобританії Філіп Хаммонд.
Як зазначає «Телекритика», Великобританія стала вже третьою країною в цьому місяці, що намагається посилити контроль за своїми громадянами в інтернеті. На цей раз приводом стала боротьба з тероризмом, а минулого тижня в Росії і США були запропоновані заходи, покликані покарати користувачів нелегального контенту. У Росії міністерство культури внесло поправки в закон про захист інтелектуальних прав в інтернеті, які посилили відповідальність, як операторів, так і кінцевих користувачів за поширення і використання неліцензійної продукції. А Комісія за крадіжки американської інтелектуальної власності запропонувала конгресу США дозволити використання шкідливих програм проти користувачів нелегального контенту.
Подія третя: Facebook зазнав жорсткої критики за недосконалість своєї системи модерації контенту і коментарів, які розпалюють ненависть за статтєвими, релігійними та іншими ознаками. Про це 30 травня повідомляє The New York Times.
Нещодавно Facebook критикувала, зокрема, американська організація Women, Action & the Media, яка захищає права жінок. Петиція організації на сайті Change.org зібрала більше 200 тис. підписів. Крім цього, активісти надіслали близько 5 тис. листів рекламодавцям Facebook, розповідаючи про наявність у соцмережі неетичнних висловлювань. На заклик вже відгукнулися більше десяти впливових рекламодавців Facebook, серед яких бренд Dove і корпорація Nissan.
У відповідь віце-президент Facebook із питань зв’язків з громадськістю Марна Левін (Marne Levine) оприлюднила у Facebook Blog заяву, в якій пояснюється, що соцмережа завжди прагнула бути відкритою і комфортною платформою. Facebook, відзначила Левін, забороняє антизаконний контент, проте не видаляє дискусійний і той, який може викликати критику з боку певної групи людей. Перелік заборонених соціальною мережею тем наводиться у правилах Facebook.
При цьому Facebook не визнає hate speech («контент, що розпалює ненависть»), хоча це поняття і може трактуватися широко, зауважила Левін. Соціальна мережза визначає hate speech як публікації із закликом до дискримінації за расовими, національними, статтєвими, релігійними і сексуальними ознаками.
Марна Левін також визнала, що система модерації Facebook подібного контенту не є досконалою, зокрема, іноді публікації видаляються не так швидко, як це необхідно. «Ми працювали декілька місяців для того, щоб покращити систему реакції на повідомлення про порушення правил Facebook. Однак правила, якими керувалася наша система, не могли врахувати всі типи контенту, котрі порушують наші стандарти. Ми повинні покращити її – і ми це зробимо», – заявила вона.
„ПолітКом” звернувся за коментарем до експерта Центру досліджень проблем громадянського суспільства Анатолія ЛАЗАРЕНКА: Якщо Google примусять розголошувати дані користувачів – це призведе до поширення ідей „піратів”. Вільне поширення програмного забезпечення та свобода контенту вже стають трендами медіаспільноти. Тому державний контроль за інформацією про користувачів, а також обмеження на свободу слова в мережі викликатимуть все більший спротив. Я не виключаю того, що GNU/Лінукс та ОС FreeBSD запропонують альтернативні, непідконтрольні державі поштові сервіси.
Проте головним підсумком наступу держави на свободу в Інтернеті стане зростання популярності „піратської ідеї”. Якщо держава втручається в конфеденційну інформацію про користувачів, самі громадяни мають право тікати від такої держави, виносячи сервіси в „вільні зони” (хоч і в невизнані держави, де не діють міжнародні угоди).
Державний контроль за Інтернет-контентом та користувачами слід розглядати поряд з тенденцією до комерціалізації Інтернету. А це вже порушення права людини на спілкування, доступу до культурних цінностей та інформації.
Тому на впровадження контролю спільнота відповість підняттям піратського прапору в Мережі.
