Київ. 25 березня 2015 року (ПолітКом, Богдан ЯРЕМЕНКО). Воно, звичайно, добре, що боротьба з корупцією у нас другий день як активізувалась до нестями. Але, як завжди, виникають “але” (гру вже бачимо, але оцінити її красу поки що не можемо).
По-перше, дуже би не хотілось, щоб політико-кримінальне реаліті-шоу в Кабміні було пов’язане саме з боротьбою з корупцією, а не з роботою Місії ЄС (Європейського Союзу), яка в рамках підготовки до запровадження безвізового режиму має цими днями зробити висновки про успіхи України саме у цій сфері. Бо з цим безвізовим режимом уже і так дрів наломали. Були б наші повадирі трохи досвідченішими дипломатами, то мусили б як за соломинку ухопитися за рятівний пас розумника і, судячи з усього, щирого друга України – Посла ЄС Яна Томбінського.
Пан Посол зробив простий пас – сказав, що Рада ЄС технічно не встигне до самміту ЄС в Ризі прийняти рішення про запровадження безвізового режиму з Україною. Будь-який дипломат з половиною мозку розуміє, що це означає:
1) політичного рішення з цього питання немає, і на самміті в Ризі не буде;
2) ЄС все ж таки турбується про Україну, тому запропонувало взяти на себе публічний удар, пояснивши відсутність рішення браком часу.
Будь-який дипломат, у якого є друга половина мізків, мав би скористатися цим і заявити, що ми чекали довше, тому з повагою ставимося до ЄС-івських процедур і скористаємось кількамісячною паузою перед наступною нагодою отримати рішення про безвізовий режим для того, щоб підготуватися ще краще.
Натомість ми кинулись шукати якісь вислови якихось інших ЄС-івських дипломатів, що ще щось може бути. Ну, і, не виключено, кинулись демонструвати успіхи в останньому з сегментів вимог, які перевіряються ЄС в рамках підготовки до безвізового режиму – боротьбі з корупцією.
А, по-друге, влада, виявляється не поважає не лише нас, громадян України, але і себе. Інакше не влаштовувала б такі принизливі шоу, як телевізійний арешт на засіданні Кабміну. Влада має бути і імпозантною, і солідною, і переконливою. Підозрювані і арештовані далеко не завжди стають засудженими. Ну, і чи можемо ми уявити, що можливість арешту на засіданні Кабміну не узгоджувалась з Прем’єр-міністром. То, може, він і сценарій затверджував? Ну, там приглушена тривожна музика, схвильовані жіночі крики, клацання металу кайданок у гнітючій тиші, у арештованого з кишень виймають пакетики з маріхуаною і фотографії з дитячою порнографією. Ну, що ж, очікуємо на пряму трансляцію судового слухання в рамках засідання Кабінету міністрів?
