Олександр НИКИФОРЧАК
Загадки існують для того, щоб їх розгадувати, а коди – відповідно – для їх розкодовування. План існує для того, щоб йому слідувати, все має мати свою міру. Та чи універсальне все це? Чи можна міряти однаковою мірою?
Відступивши від плану для Витязя в слоновій шкурі, ми маємо таки повернутись до нашого плану, розкодувати зрештою хай і не всі, а по змозі Коди легенд, знайти нарешті міру ту універсальну, яка дасть нам відповідь: хто, зрештою, той давньоримський імператор Коммод? Руйнівник величної імперії, просто “стрілочник”, чи ще хто?
Чомусь сподіваюсь, що моїм любим читачам цікаво: що ж там за абракадабру нашифрували в легендах реверсів денаріїв, яка там “абракадабра”, зрештою самі реверси побачити хіба не кортить – тих монет, аверси яких бачили в попередній частині Кодів легенд?
Між тим на перший погляд реверс першого денарія не видається аж таким загадковим: якесь барильце, з якого стирчать колоски, літери легенди, які нам (вже знайомим з давньоримською “абракадаброю” монетною) здадуться на раз. Це і є барильце, яке МОДІУСОМ звуть, його якраз і можна назвати універсальною мірою: модіусом громадянам Давнього Риму відміряли “пайку” імператори (чиновники точніше) при роздачі хліба, він же був міркою й при продажу зерна. А тепер питання: як вважаєте, чи було це мірило аж таким правильним, чи, може, “чесні” чиновники та торговці трішки “мухлювали”?
Літери ж легенди першого денарія “P M TR P VIIII IMP VII COS IIII P P” розшифровуються як: “Верховний Священник Трибун Вдев’яте Імператор Всьоме Консул Вчетверте Батько Батьківщини”, попри все оте нахаращення “ПМ ТРП ПП…” таки просто.
Другий наш денарій має ревер, який видається взагалі простим, незакодовано-незагадковим. Так, і зображення, і легенда тут подібні до багатьох подібних денаріїв інших давньоримських імператорів, які карбували їх з подібного приводу.
Легенда “PRINCIPI IVVENTVTI” та зображення юного цезаря в героїчному такому стилі свідчить про присвоєння йому титулу Ватажка Молоді, це щось на кшталт головного комсомольця в часи СРСР. Ватажками Молоді було багато синів августів. Це і утвердження в очах підданих авторитету майбутнього керманича, і “виробнича” практика для цезаря-спадкоємця.
Знову універсальна мірка: якщо привід для карбування монети схожий, то і монета подібна, несе однакове змістове навантаження. Може й вірно, а може… Але саме ця наша монета має таки загадку, таємницю, яку вона приховує попри свою показну простоту.
Але розповім я про це вже наступного разу, традиційно потягну інтригу, як і, теж традиційно, завершу сьогоднішній блог: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.
