Київ, 30 березня 2016 року (ПолітКом, Людмила ДОЛГОНОВСЬКА). Березень 2014-го в новітній історії України позначений втратою Криму. І це не тільки втрата з точки зору державного суверенітету чи територіальної цілісності, виклик міжнародній системі безпеки чи чергова анексія з боку Північного сусіда, це передусім сотні тисяч людських доль – доль громадян України, чиї життя та майно опинилися в руках окупанта. Тому сьогодні органи державної влади, представники громадськості, експерти докладають максимум зусиль, спрямованих на деокупацію Криму.
Так, 29 березня 2016 р. в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся Міжнародний експертний круглий стіл «КРИМ – 2 РОКИ ОКУПАЦІЇ: ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ». Організаторами заходу виступили Центр суспільних досліджень «Український меридіан» та Рада зовнішньої політики «Українська призма». Державна служба України з питань АР Крим та м. Севастополь стала партнером цього круглого столу. Такий формат заходу, коли до участі залучаються представники громадських організацій та органів державної влади, є дуже ефективним, адже напрацьовані рекомендації, як було зазначено в ході дискусії, ляжуть в основу нормативних документів уряду, проектів для обговорення в комітетах Верховної Ради та парламентських слухань.
«Територіальний суверенітет та цілісність держави – це питання держаної ваги, її історичного значення. Якщо керуватись цим, можна говорити, що у держави є стратегічне бачення, розуміння майбутнього та чітке розуміння її національних інтересів», – зазначив у вступному слові Голова Державної служби України з питань АР Крим та м. Севастополь Наріман УСТАЄВ. Він окреслив шляхи, про які сьогодні говорять, коли йдеться про повернення Криму, – від більш радикальних (воєнний, використання методів гібридної та народної війн) до менш (використання санкційних та дипломатичних методів), та зазначив, що ми маємо застосовувати комплексний підхід. Стратегічним завданням є повернення суверенітету України в Криму. До тактичних заходів можна віднести правову, економічну та інформаційну політику держави на тимчасово окупованій території півострова. П-н Устаєв окремо наголосив на порушенні прав людини, майнових прав фізичних та юридичних осіб. «До тактичного рівня я хотів би віднести протидію контрабанді та незаконній економічній діяльності, яка проводиться на території тимчасово окупованого Криму. У цьому контексті варто зауважити на наших економічних відносинах. Ми маємо закон про вільну економічну зону, який значно порушує права як наших громадян, так і національні інтереси держави в цілому. Тому ми маємо скасувати цей закон. Зараз проводиться за підтримки наших колег, зокрема, і присутніх у цій залі, робота зі скасування цього закону. При цьому слід вилучити всі статті, які стосуються прав громадян, і включити їх до базового Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». У той же час нам необхідно буде ухвалити інший закон про особливості ведення економічної діяльності. Навіть, якщо у нас не буде жодних відносин з тимчасово окупованим Кримом, це має бути чітко прописано у законі», – підкреслив Наріман Устаєв. Він також актуалізував питання інформаційної політики на території Криму. «Вона має бути спрямована як на внутрішній інформаційний простір, де ми маємо чітко говорити громадянам, що повернення Криму – це фактично забезпечення майбутнього нашої держави, так і на зовнішній. Маємо інформувати людей, які проживають у Криму, про кроки України на шляху повернення АРК, і навіть про те, що дійсно відбувається на території Російської Федерації, а не те, що вони можуть побачити на російських центральних каналах», – зазначив Голова Держслужби з питань АРК.
Крим став об’єктом інформаційної війни Росії з початку незалежності України. Про це, навівши приклади заяв вищих посадовців Кремля ще на початку 90-х рр., зазначив у своєму виступі експерт з інформаційної безпеки Центру військово-політичних досліджень В’ячеслав ГУСАРОВ. Сьогодні відбувається фактична інформаційна ізоляція півострова. Діяльність українських ЗМІ припинена через відмову у продовженні ліцензій, тоді як Роскомнадзор активно створює свої канали у Криму. В’ячеслав Гусаров пояснив мету візитів до Криму зарубіжних політиків – так формується уявлення про марність України впливати на ситуацію. Елементом інформаційного тиску є підтримка агресором риторики про загрози тероризму в Криму. Експерт зауважив, що в ФСБ та МВС Росії утворені відповідні структури з інформаційної безпеки, які відслідковують і контролюють інформпростір Криму. В’ячеслав Гусаров наголосив на необхідності «створення інститутів публічної інформації в Криму та інститутів «м’якої сили» (фільмів, спектаклів, літературних творів тощо)».
Експерт фонду «Майдан закордонних справ» Юрій СМІЛЯНСЬКИЙ зазначив: «Єдиний шлях відновлення територіальної цілісності – це військова операція. Все решта лише інструменти». Юрій Смілянський звернув увагу на необхідність посиленого контролю з боку ВМС України наших торгово-морських шляхів. Сьогодні, як наголосив експерт, існує достатня нормативно-правова база для деокупації та реінтеграції Криму – це Стратегія повернення Криму, Коаліційна угода (Розділ VI) та Рекомендації Комітету ВР у закордонних справах. Проблема в тому, що ці документи не виконуються.
Керівник адвокаційного центру Українського Гельсінського союзу з прав людини Борис ЗАХАРОВ повідомив присутніх про свій недавній візит до Брюсселю, де йшлося про можливість направлення постійної місії з прав людини на територію півострова Крим. На разі готується відповідне звернення європарламентарів до верховного представника ЄС із питань закордонних справ Федеріки Могеріні. Висвітлюючи численні факти порушень прав людини, релігійних та етнічних утисків, воєнних злочинів, зникнень та вбивств, Борис Захаров наголосив, що «головне джерело порушення прав людини – це окупація Криму Російською Федерацією». Правозахисник зауважив, що державна політика у сфері захисту прав громадян, які проживають на тимчасово окупованій території Криму, має бути більш послідовною. Він запропонував організувати центр надання адміністративних послуг на кордоні з Кримом, завести єдину базу документування правопорушень та створити спеціальні відділи прокуратури, які б унеможливили витік інформації і захищали права людей.
Експерти приділили значну увагу обговоренню переслідувань членів Меджлісу кримськотатарського народу, заборону на в’їзд його лідерам Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову, що, за задумом окупанта, має відділити кримських татар Криму від своїх духовних лідерів. Утисків зазнають мусульмани, протестанти та представники інших релігійних конфесій, крім православної церкви Московського патріархату. Фактично, як слушно зауважив Наріман Устаєв, ведеться селекція за етнічною та релігійною ознаками і встановлюється режим нового апартеїду.
Експерт Центру суспільних досліджень «Український меридіан» Олексій ТУРГАН, спираючись на результати досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України і власні дослідження відкритих даних окупаційного Росстату, ознайомив присутніх з демографічною ситуацією в Криму. «За 2 роки окупації якихось суттєвих змін у демографії не відбулося. Але є тенденції, що ці зміни можливі у середньостроковій перспективі», – зазначив Олексій Турган.
Підбиваючи підсумки роботи Міжнародного експертного круглого столу, модератори заходу Дмитро ЛЕВУСЬ, директор Центру суспільних досліджень «Український меридіан», та Геннадій МАКСАК, голова правління Ради зовнішньої політики «Українська призма», зауважили, що робота експертів у заданому напрямку буде продовжена й надалі.