З новим днем, мої любі.
41 день ми б’ємо неживого ворога, і розвіюємо його морок.
Ніколи не думала такого про 2 світову. Здавалося, що там було досить все зрозуміло. Ось ворог, а ось ти, твої близькі і твоя країна.
Але це було зрозуміло для нас, для тих, на кого напали.
А для німців, що не підтримували нацистський режим, це був шок, сором і розпач. І були замахи на фюрера, і були спроби скинути злочинну владу.
Нажаль, ми не чуємо про такі випадки на росії.
Зато ми чуємо “єто фейк, они шевелятца”, “ви самі себя бомбите”.
Так, декорації на всю країну.
Це не дивно для країни, що не захотіла вважати злочином домашнє насилля. А тепер воно розлило кров по моїй країні.
“Бьєт, значіт любіт” мантра жінки-рабині, що вирощує дітей-рабів, а потім відправляє свого рабинятка зняти з трупів сережки.
Вчора я вперше заплакала. Мій друг сказав, що тепер після Бучі, він не хотів би лишити там, за східним кордоном, хоч когось в живих.
І я побачила безодню, що принесли з собою орки в мою країну.
Любі мої, не заглядайте в ту безодню. Там неживе намагається стати володарем Світла.
Нам туди не можна! Це невимовний біль говорить, а не наші світлі душі.
Воїни Світла не стають подібними на неживу сірість ворога.
Молимося за наших Воїнів Світла #ЗСУ, Нацгвардію, ТрО.
Любов в їхніх серцях то причина битися зі злом, що нищить все живе і дороге серцю.
Любов, біль і гнів. Їхня сутність – світло. Це те, що рухає праведну війну.
Навіть вбити можно з милосердя, з Любові. Щоб відпустити неживе у вічність.
Ті, хто вбиває з ненависті, вбивають беззбройних, з зав’язаними руками.
Від цих рук іде сморід і гниль.
Вони живуть з ненавистю до світу, з темрявою в душі.
Наш світ – відкритий, щедрий і багатий. Ми не намагаємось відірвати від світу свій шмат, а ми приносимо йому своє світло.
Тому у нас квітнуть сади, а у них “розруха в головах”.
Завжди приходить Світанок. Він приносить в своїх долонях нам дарунок світла, що розвіює темряву.
Давайте садити сади! І городи!
На підвіконнях і балконах, біля будинків і за парканами, на пустирях і закинутих полях.
“Сади перемоги” садили по всьому світу під час і після воєн. Це допомагало вижити і вірити в перемогу.
До того ж, це весело, дратувати ворога нашою красою!
Там де це можливо, ми можемо давати життя. Ми будемо робити Сади перемоги так, як ми вміємо, спільно, разом і кожен для себе. Допомагаючи і підтримуючи один одного.
Обіймаю вас, мої любі!❤️
Все буде Україна!💙💛
Джерело: Facebook
