З новим днем, мої любі!
39 ранків вся країна затамовує подих “як ти?”
Час зупинився. Буча… Ірпінь… Ворзель..
Мерзенний ворог намагається стерти з лиця землі мій народ. Знущаннями і катуваннями загнати в підвал свідомості нашу відроджену ідентичність.
Межа переродження мертвого в живе мерехтить.
Всі межі і прєдєли змінили свою щільність і структуру.
Зараз або ніколи.
Ми тримаємо цей світ у межічассі, щоб у кожного був шанс перейти зі старого в нове, відродитися із мертвого в живе.
Між світами наш блокпост.
Наш Гімн.
Для тих, хто вірить, що слово змінює матерію і що “ще не вмерла” не досить позитивне програмування майбутнього.
Будь яка ідея мертва, поки в неї не вдихнули життя через Любов багато живих.
Тільки тоді ідентичність ідеї починає проростати у світ. Нашарування сенсів дає об’єм і рух.
Є гімни, що пишуть у затишку кабінетів, викреслючи невдалі слова чи рядки. Вигадують емоції і натягують національні ідеї. Потім мертве намагаються оживити. Штучне зробити надихаючим.
А воно так не працює.
У такому світі Давід не зможе перемогти Голіафа. Але він переміг.
Бо сила духу перемагає кількість і вбивчисть. Бо живе розвіює за вітром мертве.
Наш гімн викладали на прапор свободи і несли в палаючих серцях крізь смерть і забуття. Його передавали пошепки, бо навіть згадка про гімн могла знищити життя.
Він народжений у спраглій душі і наповнений любов’ю мільонів.
Кожний рядок, кожне слово, яким би невдалим воно не здавалося з дивану, з крісла, з авто, ставав життєдайним на майдані, у окопі, у схроні, у полоні, у вигнанні, і тюрмі, біля стіни.
І саме цей гімн має силу тримати небо разом з героїчними #ЗСУ.
А чи зможе новий? Чи будуть позитивні і правильні нарративи чіпляти ідентичність за живе зараз, коли ми стоїмо за свою Свободу і право жити. За право бути тим, хто ми є.
Чи не стануть ті слово пустими горщиками без сенсу і тепла?
Чи не стане цей оновлений гімн лише милим пунктом на святковій програмі?
Чи зараз взагалі час потушити те, що палає в серці?
Від нашого гімну у мене перехоплює подих і підступають сльози. Я відчуваю його сонячним сплетінням і легенями.
Він наповнює мене змістом і сенсом, що я розумію не мозком, а самим своїм єством.
Єством українки.
Обіймаю вас, мої любі ❤️
Все буде Україна!💙💛
Арт Олег Шупляк
Джерело: Facebook
