З новим днем мої любі!
34 дні ми віримо і тримаємо стрій.
30 років ми повертаємось до свого еґрегора.
Ми перестали намагатися брати силу з совєцької кормушки, натягуючи на свій кістяк ідеологію “кіпучєй і магучєй”.
Ми всією країною, навіть для когось болісно, але таки від’єдналися від телебачення росії. А де продовжували жувати пропагандистський шлак, робилася прірва між світами в одній країні.
Через ломку, дискусії, сварки, але ми почали створювати своє, а не заглядати до рота москві.
Ми стали відчувати свої місця сили, ми зрозуміли свою ідентичність. І через код вишиванки, такий різний по всіх куточках країни, і через мелодії і ритми пісень і віршів, і через смаки страв і вітру. І через розмови і обійми.
І вже не окремі філософи, а кожен з нас зрозумів не розумом, а відчув єством, що ми не росія і ми не росіяни. Ми відчули, що нас не захоплюють імперські вологі мрії, ми не відчуваємо злоби до всього світу, нам не потрібно вбивати в мозок інших народів, що ми найсильніші і найправедніші. Ми поважаємо культуру і мову країни, чий хліб ми їмо. А коли скучимо за батьківщиною, то їдемо розмовляти українською додому, а не бомбардуємо лікарні і школи.
Бо ми цінуємо множинність цього світу. Бо лише різноманіття може перетворитися у єдність. А гомогенність лише у бруд і болото.
Бо Воля і Свобода для нас то сенс життя.
І в 1918 хлопчики під Крутами, і в 2014 з фанерними щитами проти куль і зараз з байрактарами чи голіруч проти танків ми захищаємо свою Свободу, своє право бути тим, хто ми є.
Так, ми знаємо тих, хто намагається всидіти на двох стільцях. Блогери, артисти, деякі наші родичі або друзі. І якщо з 2014 це ще якось могло пройти, то з 24.02.22 це більше не можливо. Бо о 5 ранку з нашого світу пропали всі інші кольори, крім білого і чорного. Немає в політиці, в культурі, в спорті, в науці інших кольорів і позиції. Наші рожеві окуляри розтрощили танки з Z i V.
І тепер синє, то лише небо і моря з ріками України, жовте, то соняхи і пшениця України, зелений, то ліси і поля України, червоний, то кров українців, а болотяний, то кров окупантів.
А кольори ми повернемо після перемоги.
І ще, мої любі, немає способу правильно вірити у бога, бути правильної духовної людиної, що робить правильні духовні практики. Немає алгоритму, як правильно горювати, чи захищати батьківщину. Є тільки єдина умова, щоб це відбулося – бути щирим.
Ми робимо це кожний по своєму, з усією своєю щирістю і глибиною. І ті хто лишився вдома, і ті, хто зараз в безпеці за кордоном ми всі наближуємо перемогу. Кожен своєю індивідуальністю є частиною нашою множинності, а потім і єдності. Бо нам є заради чого єднатися. Бо всюди, де є синьо-жовта щирість, зникає ворожа темрява.
У нас є беззаперечний ворог. Великий і колись страшний, що не витримав нашої єдності, щирості і мужності.
І коли важко або опускаються руки, треба доторкнутися до відчуття єдності, що є в середині кожного з нас, дотягнутися до місця сили, що наповнює, впустити в себе Любов і відпустити її далі, щоб вона линула крізь усе! Бо нам ще вибудовувати новий світ ❤️
Стоїмо всі разом з нашими #ЗСУ і тримаємо стрій!
Обіймаю вас, мої любі!❤️
Все буде Україна!💙💛
Арт Олег Шупляк
The Great Battle of Ukraine with Mordor. 2022.
Велика битва України з Мордором. 2022.
(Підготовчий ескіз для панорамної картини).
Джерело: Facebook
