Домой Культура Динозаври, риболовля, наукове відкриття — отаке дозвілля

Динозаври, риболовля, наукове відкриття — отаке дозвілля

26

Олександр НИКИФОРЧАК

“Я ніколи не буваю більше зайнятий, ніж у години дозвілля” — казав давньоримський діяч та оратор Марк Тулій Ціцерон. І хоч з того часу пройшло понад 2 тисячі років, з цим не посперечаєшся й тепер. Робота, хай і найулюбленіша, таки залишається роботою, а дозвілля — то особистий мікрокосмос.

Музика, як от https://youtu.be/bOhW49Wgg3M -теж незмінний атрибут дозвілля.

Захоплення в людей бувають різні, часто — найнесподіваніші та досить дивні. А що захоплюють і забирають в полон “без залишку” — то вже така їх особливість. І в цьому полоні “родзинкою” є такі відкриття, що й вигадати важко. Як от несподівана риболовля монетолюба. А здобич — динозавр, точніше один з його предків. Запрошую й вас!

Уточню: це полювання відбувалось в інтернеті, але всі події, описані далі, цілком реальні та відбувались певний час тому, продовжуються й тепер. Маючи час, бажання, та, головне, фінансову спроможність можна все описане “потримати в руках” — абсолютно наяву. Ще й бонус — помилка в таблиці з біології, яку ми всі бачили в шкільні роки.

Нема кращого релаксу, як після важкого робочого дня чи взагалі “труднощів буття” бездумно перебирати монети (не обігові з гаманця, звісно, а “поекзотичніше” та “помальовничіше”, але якщо кому обігові до вподоби — без проблем) та роздивлятись зображення, міркуючи, що ж там і чому, саме воно — що хотіли сказати карбувальники та дизайнери монети? Одна монетка, друга… І тут щось привертає увагу — і вперед, на пошуки відповіді, добре, що інтернет став буденністю.

Франція донедавна була колоніальною державою, вона й досі має ряд заморських територій, але вже не як колонії, а як заморські департаменти. Як от Таїті чи Гвіана, де космодром їхній. А для потреб грошового обігу тодішніх колоній карбувались монети (красивущі! як на мене), де було підкреслено якусь особливість чи характерну рису колонії.

Одна така монета привернула мою увагу, поміж іншого там було зображення риби. Дивне, незвичне, але чомусь знайоме. Дежа вю…

І почалась ота “риболовля” в інтернеті, що розповіла про реальну, яка до того ж розказала про дійсно епохальне наукове відкриття.

Це була монета французької колонії Коморських островів. Її жителі мали основним засобом до прожиття рибну ловлю, тому зображення риби на монеті цілком відповідне. Якби сама риба не була “невідповідною”.

Ще потрібно уточнити, що рибу цю здавна ловили місцеві, але і науковців серед рибалок не дуже, і риба ця жила на великих глибинах і в сіті потрапляла нечасто — тому і вчені її не знали.

Вперше до рук науковців екземпляр такої рибини потрапив 1938, далі 1952. Вчені, як кажуть, “були в шоці”. Чому?

Тепер про унаочнення на уроках біології. Всі ми цю таблицю бачили, а на запит зображення Гуглу-всезнайці: “Еволюція”, “еволюційний процес” ця картинка “випаде” чи не першою. Це там де зображені тварини як етапи саме цієї еволюції. Там ще риба є, з лапками, що на сушу лізе і несе горде звання предка наземних тварин. Вимерла вона, мільйони років тому, задовго до динозаврів. Вчені так вважали…

А от риба так не думала, жила собі в глибинах океану, зрідка стаючи здобиччю коморських рибалок. Це вона, героїня нашої розповіді, її ще за це згодом “живим викопним” обізвали. Ланка ланцюга еволюції, яка наперекір науковим теоріям живе й досі.

Це целакант , або латимерія коморська. Крім узбережжя Коморських островів її виловлюють біля берегів Танзанії. А нещодавно в морях Індонезії було відкрито ще один вид латимерії — сулавесійську (ще називають індонезійською). Тому я не здивуюсь, якщо десь-колись з’явиться новина про впіймання живого динозавра. Наш світ ще береже багато дивних таємниць. І це — чудово!

І ще про монету. Після отримання незалежності Коморські острови лише трішки змінили дизайн та написи монети, а свій символ — латимерію — залишили. Зрозуміло — непогана реклама і приманка для туристів.

Отакий один епізод з мого дозвілля, розповіддю про таку неймовірну “риболовлю” я не міг не поділитись.

А поки, традиційно, хочу подякувати читачам моїх Блоги про монети та Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше — на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.

Далі буде!

Не перемикайтесь!

Фото і колаж — Олександр Никифорчак