Домой Политика Закон України «Про відкритість використання публічних коштів» може стати просто «документом»

Закон України «Про відкритість використання публічних коштів» може стати просто «документом»

599

Киев. 05 марта 2015 года (Публічний Аудит). Закон України «Про відкритість використання публічних коштів», який Верховна Рада прийняла 11 лютого 2015 року, сміливо можна назвати «документом про намір». Про це зазначає керівник ГО «Публічний аудит» Максим Гольдарб.

«Введення цього Закону в дію відкладається аж на півроку. Тобто, ще шість місяців публічні кошти будуть використовуватися беззвітно, а коли настане час відповідати – повернути неефективно використані чи привласнені кошти буде вже край складно», – розповідає фахівець.

Крім того, за його словами, у Законі закладено лазівки для чиновницьких зловживань. Так, відповідно до нього мають фіксуватися лише ті платежі підприємств, загальна сума яких перевищує 1 млн грн. Натомість нецільове та неефективне використання коштів розпочинається з дрібниць: для цього мільйони дрібнять на сотні й десятки тисяч.

«Публічний аудит» ще в жовтні минулого року звернувся до Парламенту, Кабміну, Адміністрації Президента з законодавчою ініціативою, щоб органи казначейства на власному сайті щодня інформували про використання публічних коштів. І такий варіант можна було б втілити в найкоротший термін без залучення надресурсів», – переконаний Максим Гольдарб.

Він додає, що парламентарі всього лише зобов’язують усіх розпорядників та одержувачів державних коштів (тобто всі органи влади, місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, інші суб’єкти господарювання з державною часткою у статутному фонді) звітувати за використання публічних коштів.

Проте, на переконання «Публічного аудиту», потрібно йти далі й відкривати всі карти: хто, кому, скільки і за що перерахував державні кошти.

До того ж, незалежні аудитори під час розробки проекту ЗУ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» виходили з того, що всі процеси використання бюджетних коштів та подання відповідних звітів нормативно врегульовані саме БКУ. Тому «Публічний аудит» пропонував вносити зміни саме в звід законів, а не створювати нормативні акти, які не виконуватимуться, оскільки, за вимогами БКУ, при протиріччі норм у бюджетному процесі використовуються саме норми Кодексу.

«У будь-якому разі, через те, що введення в дію цього Закону відкладається, неправомірні та неефективні дії посадових осіб суб’єктів бюджетного процесу й надалі приховуватимуться – відповідно, чиновники й надалі уникатимуть за них відповідальності», – резюмує керівник ГО «Публічний аудит».

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь