Київ. 10 лютого 2015 року (Finbalance). Згідно з даними НБУ, за підсумками 2014 року найактивніше (частка від портфелю) обсяг валютних депозитів фізичних осіб серез ТОП-банків скоротився у ВТБ Банку, Сбербанку Росії, банку «Надра», Укрсиббанку та Дельта Банку.
Подібний склад п’ятірки «лідерів» по відтоку і гривневих вкладів населення, лише «замість» Укрсиббанку в ній Промінвестбанк.
В абсолютному вимірі найбільше депозитів фізосіб (і валютних, і гривневих) втратив Приватбанк.
Нагадаємо, за даними НБУ, обсяг валютних вкладів фізосіб у всій банківській системі за минулий рік скоротився на 40,3%, а гривневих – на 23%.
Додаом, що чи не основним показником довіри/недовіри вкладників до конкретних фінустанов може слугувати, як видається, передусім, динаміка валютних вкладів населення. Ситуація з гривневими вкладами менш показова, оскільки під час девальвації вкладники переважно намагаються зняти гривневі заощадження, щоб конвертувати їх у валюту та захиститися таким чином від знецінення національної грошової одиниці (інше питання, що ажіотажний попит на валюту поглиблює падіння нацвалюти й, відповідно, збільшує збитки тих громадян, яким з різних причин оперативно не вдається отримати доступ до власних коштів, номінованих у гривні).
Але слід зважати й на те, що скорочення депозитного портфелю є не лише індикатором довіри/недовіри вкладників до спроможності банків своєчасно виконати свої зобов’язання. Торік актуалізувалося питання лояльності/нелояльності, зокрема, через суспільно-політичну призму, внаслідок чого під основним ударом опинилися «дочки» російських банків з держкапіталом (ВТБ Банк, Сбербанк Росії, «Промінвестбанк»), меншою мірою – приватний кіпрсько-“нібито-неросійський” «Альфа-Банк». І основна провина у цьому лежить на Кремлівському Навіженому.
Щоправда варто уточнити, що відчутно скоротився обсяг валютних вкладів українців і в дочірніх банків західних фінансових груп (Райффайзен Банк Аваль, Unicredit Bank – він же ПАТ «Укрсоцбанк», Укрсиббанк, ОТП Банк), до яких, здавалося б, могло бути й більше довіри (з точки зору їх здатності виконувати зобов’язання завдяки потенційній підтримці материнських структур), і, якщо хочете, «геополітичної» лояльності після Євромайдану.
Традиційно під сильним ударом опинилися банки з вітчизняним капіталом (з І групи це, передусім, «Дельта Банк» і банк «Надра», дещо менше це стосується ПУМБ, «Фінанси та Кредит», з Приватбанком – окрема історія). Причому слід не виключати, що нисхідна динаміка обсягу вкладів, принаймні, в «Надри» та «Дельти» могла бути ще інтенсивнішою, якби вони мали знову активніше повертати гроші вкладникам.
Дуже показово й те, що не витримали тест на довіру навіть державні «Укрексімбанк» та «Ощадбанк», а також квазідержавний («квазі-» – бо не на 100%) «Укргазбанк».
Власне, зі статистики НБУ випливає, що за підсумками минулого року жодний з 35 найбільших банків не уникнув відтоку валютних депозитів фізосіб. Жодний.
