Олександр НИКИФОРЧАК
Все мине. Так було вигравіювано на одній каблучці. І це таки правда: все минає, як добре, так і зле. Те, що лише вчора здавалось нам центром Всесвіту, часто сьогодні й на думку не спадає. Те, що колись було величним та славетним, часто сьогодні – край злигоднів та бідності. Це справедливо і для звичайних людей, це справджується і для країн та народів. Колись тут давні мудреці розташовували африканське Ельдорадо – країну золота й коштовностей біблійний Офір, зараз тут неспокійний Йємен, одна з найбідніших країн світу Ефіопія, піратсько-анархічне Сомалі…
А як велично все починалось, слід залишився і в Біблії, і в Корані, і в культурі багатьох народів. Минуло, зітліло… Але чи таки все минуло? Запрошую на розшуки африканського Ельдорадо – легендарної країни Офір.
Мушу попередити одразу: Офір шукають вже віки, знайти не можуть досі, тому наша епопея буде… Загадковою і несподіваною – то точно. Адже йти ми будемо не второваними шляхами, бо всі ніби знають, де та країна в біблійні часи була (Східна Африка, Аравія, Мадагаскар), але не знаходять. Може не все просто? І не все пройшло?
Поштовхом до наших пошуків стала, як завше буває, дрібничка ніби по суті – звичайна обігова монета Сомалі з зображенням цариці Савської – славетної цариці країни Офір. Надзвичайна жінка, відома у різних народів під різними іменами, її подорож до царя Соломона згадується в Біблії. Недавні наукові дослідження твердять, що не міфічна, а таки реальна історична особистість, підтверджена археологічними знахідками. Нещодавно археологами було віднайдено її… Потягну інтригу: про це та про її імена – далі буде.
А маленькою компенсацією стане (тільки між нами, страшенна таємниця ж!) таке: зображати на монеті царицю Саби (ще Шеба, Савське царство, теж імен трохи є) сомалійці по суті права не мали, адже в її часи Сомалі теперішня під владою Офіра (царства нашої героїні, хоча “офірошукачі” до країни коштовностей приписували ледь не пів Африки) не були, а лише через 15 століть приблизно лише її північна частина підпала під владу Аксума – столиці африканського Ельдорадо.
Цариця Савська з монети крім того ще легенду в легенді нагадала. Про перстень. Про “Все мине”. Тут і буде початок як наших пошуків, так і пошуків багатовікових легендарного Офіру, адже про бажання побудувати величний храм, для якого цар Соломон хотів мати все найкраще та найкоштовніше, з коштовностей Офіру та його найбільшого скарбу – цариці Шеби, в яку Соломон закохався і розповідає Біблія та Коран, це бентежить вже віки й авантюристів, і романтиків.
Красива легенда, а що найголовніше – на всі випадки життя по суті. Все мине. Такий напис був вигравіюваний на персні, який подарувала цариця Савська Соломону з обіцянкою, що той завжди його носитиме й у важких випадках буде перед прийняттям рішення напис читати. Лише за такої умови вона згоджувалась бути скажемо так доброзичливою до царя.
Перстень завжди був у пригоді Соломону: прочитавши напис, подумавши, він завжди приймав правильне рішення. Тому у віках уславився Мудрим.
Але одного разу напис не допоміг, гнів та роздратування не відпускали царя. Та згадав він про ще один напис на персні – всередині. Прочитав. Обміркував. Гнів спав. Рішення прийшло. Мудре рішення.
Що ж було вигравіювано з внутрішнього боку персня? Коротке речення: “І це мине”.
Все минає. Але наші пошуки лише починаються. Пошуки африканського Ельдорадо. Тому перервемось лише задля традиції: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.
