додому Культура Вперед в минуле по-давньоримськи: мотиви “випробувальника”

Вперед в минуле по-давньоримськи: мотиви “випробувальника”

20

Олександр НИКИФОРЧАК

Чи можна повернути часи? Щасливі часи… Безпечні для всіх… Одним – хліба й видовищ, іншим – владарювати. Як? Для чого? Що вийде?

Легко клеїти “ярлики”: той Великий, той Красивий, ще хтось – Багрянородний. Наш от герой Відступником зветься. Чи краще Філософом кликати? Це більш наступники та літописці цими “ярликами” нагороджують імператорів та інших історичних постатей, а ми підхоплюємо. І дуже часто для красивого слівця, ці “псевдоніми” дуже часто не зовсім відповідають дійсності.

Згадані історичні особистості ці “ярлики” отримують таким собі бонусом, вони про таку винагороду собі не думають. В них інші мотиви.

От про мотиви дій давньоримського імператора Юліана ІІ і хочеться поміркувати. Про мотиви, внаслідок яких він залишився в історії Відступником. Чи Філософом. Залежно точки зору дослідника – адже дії його від того не зміняться, минуле вже минуло, не повернеш, хоч він і спробував двічі, в одну річку…

Фундамент особистості закладається в дитинстві, формується в юності. Щасливими їх для майбутнього (в що й не віриться навіть,у те володарювання) імператора назвати важко. Опісля трагічних подій він живе фактично в засланні, надій на покращення долі ніяких, а сподівань на владу для онука імператора-тетрарха Констанція І Хлора жодних, тут би не “отруїтись ножем” чи щоб на “отруті не послизнутись” через примху Констанція ІІ, який міг вбачати конкурента можливого.

Друзями тому для сироти стають книги, не “Хроніки Нарнії” звісно, а праці філософів та літописців. Хлопчина займається самоосвітою, набуті знання потім він використає, обдумавши та додавши своє, у спробі реформування держави та відродженні язичництва. Доволі прогресивні.

Все змінюється через певні “трабли” діючого імператора Констанція ІІ, про які ми вже згадували раніше, тут, Юліан стає імператором-цезарем.

Проблеми по приходу до влади в Юліана ІІ не закінчились, вони стали іншими, але не легшими. Констанцій ІІ і з ним хотів вчинити, як і з братом Юліана, тобто, після вирішення своїх проблем усунути від влади (від життя теж найімовірніше), але смерть йому (Констанцію ІІ) стала на заваді.

Юліан ІІ стає імператором-августом, самодержцем, останнім (єдиним вже на той час) з Костянтинів.

Правління імператора було в чомусь схожим до правління інших, в чомусь він мав успіх (ті таки ідеї, продукт роздумів про реформи та з прочитаних в дитинстві праць філософів, вилились в…, про це далі буде), в чомусь зазнав невдачу. По суті про який успіх можна говорити, якщо християнство таки перемогло?

І саме ця поразка, в головному, відродженні язичництва і сформувала образ імператора, знаний (нюанс: зі спогадів інших, багато праць, філософських, з військової справи, поезій, інших галузей самого імператора Юліана ІІ не дійшло до нас) і досі як Відступник. Мені більше до вподоби Філософ, хто знає, як би ми жили, якби він досяг успіху?

Хоч імператор Юліан і бажав “Повернення щасливих часів”, але інші їх бачили по-своєму. Здебільшого як часи свого володарювання. Боротьба за владу не припинялась, християнські поводирі хотіли не віротерпимості, а главенства, їм при “паперєдниках” було кращіше… Все сталось, як сталось…

Звідси я для себе можу зробити один висновок, але він, по суті, вірний буде для всіх часів: завжди світом керує вигода, жадоба влади, а всі оті розмови про ідеали, кращі часи, їх повернення, чи, навпаки, досягнення, таки лише розмови, казочки, якими мов ширмою ховають свої наміри і дії і імператори, і можновладці, і інші. Чи справді Юліан ІІ мав бажання зробити цей світ кращим (як він це розумів), чи мав  лише один мотив – здобути владу та її утримати – питання залишається відкритим.

Йому це не вдалось. Ні повернути щасливі часи, ні владу утримати. Як і багатьом до нього, після теж. Не вдалось і з вузлом розібратись, зав’язаними Костянтином Великим та однією вже багато раз згаданою подією – не став Юліан ІІ і “вигодоотримувачем”. Та продовжимо згодом, поки перервемось: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я