додому ПОЛІТИКА ВІРТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР, ЯК ПОЛЕ ВІЙНИ

ВІРТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР, ЯК ПОЛЕ ВІЙНИ

28

Стратегія інформаційної безпеки, затверджена Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685, визначає інформаційний вплив рф на населення України та обмежені можливості реагування на дезінформаційні кампанії одними із ключових загроз національного рівня в інформаційній сфері. 

В умовах військової агресії рф проти України протидія загрозам в інформаційній сфері та захист інформаційного простору держави від дезінформації, що поширюється країною-агресором, становить пріоритетне питання національної безпеки. Спецслужби рф на сьогодні активно використовують можливості глобальних ІТ-комапній, провідних соціальних мереж, соціальних медіа для поширення неправдивої, викривленої, фейкової інформації. 

Однак відсутність врегульованих відносин між нашою державою та провідними іноземними технологічними компаній («Google», «You Tube»), а також соціальними мережами (Facebook», «Instagram», «Twitter»), через які здійснюється поширення дезінформації, стає на перешкоді ефективній протидії цьому процесу.

Провідні іноземні технологічні компанії та соціальні мережі функціонують на території України віртуально, без фізичної присутності їх офіційних представництв. Тому, порушуючи вітчизняну законодавчу базу, держава не має інструментів регулювання чи контролю за їх діяльністю. Зокрема, використання громадянами України інтернет-сервісів та мобільних додатків/сервісів регулюється лише «Правилами користування» розробників цих додатків/сервісів, тобто корпоративними правилами. 

-ads-

Так, станом на кінець 2021 року Facebook, інформуючи вітчизняних журналістів щодо перспектив відкриття представництва в Україні, зазначав, що обслуговує українських користувачів та ринок України з регіонального представництва Facebook у Центральній та Східній Європі у Варшаві (Польща), і вважає, що робить це ефективно.

В Україні на сьогодні діє представництво Google, однак цей структурний підрозділ компанії займається виключно роботою з рекламодавцями, що працюють на українському ринку. Інші ж питання вирішують офіси в інших країнах. Наприклад, у варшавському офісі займаються розвитком хмарних сервісів. У швейцарському офісі – штучним інтелектом. Центральний офіс підтримки Google розташований у Дубліні. Україною також займаються у німецькому та чеському офісах компанії.

Як показує світовий досвід соціальні мережі та глобальні технологічні компанії не несуть відповідальності за інтернет-контент, що розміщується на їх технологічних платформах. Аргументація зводиться до того, що вони є компаніями-посередниками між авторами контенту і його споживачами. Як посередники ці мережеві інтернет-сервіси не виробляють, а лише зберігають інформацію та сприяють її поширенню. 

Зазначене є однією із основних проблем у сфері протидії поширенню дезінформації, фейкових новин, і з юридичного погляду зводиться до процедури «повідомити та вилучити», де основним стає питання швидкості видалення інформації в мережі.

Довідково. Захист прав інтернет-посередників забезпечується низкою впливових документів Ради Європи, які обмежують їхню відповідальність: Директива «Про електронну комерцію» (2000 р.), Декларація про свободу спілкування в Інтернеті (2003 р.), Керівні принципи для провайдерів інтернет-послуг (2008 р.).

Крім того, у своїй діяльності Google і Facebook керуються законодавством США, міжнародним законодавством у сфері прав людини, саморегулюючими/корпоративними документами, які є пріоритетними серед інших. Спроби перекласти відповідальність за контент на інтернет-сервіси є складним завданням. Водночас держави роблять спроби закріпити відповідальність, передусім соціальних мереж, у національному законодавстві. 

Сучасне зростання ролі загроз в інформаційній сфері для глобальної та національної безпеки країн світу змінює підходи до взаємовідносин держав та глобальних інтернет-сервісів. З метою протидії поширенню дезінформації різні держави роблять спроби перекласти відповідальність за контент на транснаціональні інтернет-компанії, зокрема соціальні мережі. 

Довідково. Тенденція притягнення інтернет-посередників до відповідальності спостерігається з 2017 року, коли Міністр юстиції Німеччини Хайко Маас зазначив, що без політичного тиску оператори великих інтернет-платформ не виконуватимуть своїх зобов’язань. У результаті в Німеччині було прийнято закон «Про захист прав у соціальних мережах» (2017 р.), який вимагав платформи соціальних мереж видаляти або блокувати на своїх ресурсах інформацію, яка містить розпалювання міжнаціональної ворожнечі, наклеп, дискредитацію, а також будь-який інший контент визнаний державою Німеччина незаконним, протягом 24 годин з моменту отримання скарги. В іншому випадку інтернет-сервіс має сплатити штраф від 5 до 50 млн євро.  

Нещодавно уряд Великобританії повідомив про намір внести правки до законодавства, якими передбачено, що соціальні мережі, пошукові системи, веб-сервіси та онлайн-сервіси будуть зобов’язані активно виявляти та усувати хибні публікації, дезінформацію, яка спонсорується іноземною державою. Крім того, законопроект вимагатиме від соціальної мережі Facebook і пошукової системи Google запобігати появі проплаченої шахрайської реклами в їх сервісах. Інтернет-платформи, які не справляться із протидією інформаційного втручання іноземних держав, зіткнуться зі значними штрафами або будуть заблоковані у Великобританії.   

Зростання ролі та впливу інтернет-ресурсів, зокрема соціальних мереж, на суспільну свідомість, що може завдавати шкоду особистій та державній безпеці, розпалювати міжнаціональні конфлікти, компрометувати органи влади тощо, змусила багато країн світу посилити у національному законодавстві відповідальність за розміщення в Інтернеті небезпечного контенту (включно з кримінальною відповідальністю).  

Довідково. Закон про захист від фальсифікації та інформаційних маніпуляцій, прийнятий парламентом Сінгапуру у травня 2019 року, забороняє поширення «неправдивої інформації», яка ставить під загрозу безпеку, «суспільний спокій», громадську безпеку тощо. Закон карає людей, які розміщують неправдиву інформацію, великими штрафами та навіть позбавленням волі до 10 років.

Законодавці Тайваню у грудні 2019 року додали до Закону про підтримку соціального порядку, пункт про кримінальну відповідальність за поширення дезінформації. Відповідно до цього нововведення, особи, які публікують дезінформацію в Інтернеті, можуть бути покарані до трьох діб ув’язнення або штрафом у розмірі до 1000 доларів США. 

Крім того, спостерігається стала тенденція в європейських країнах до проведення змін національного законодавства у напрямку спрощення процедури блокування деструктивного контенту в Інтернеті та виключення анонімності в мережі.

Довідково. В Австрії з 2020 року діє закон «Про відповідальність за поширення ненависті в мережі Інтернет», покликаний виключити анонімність в мережі і знизити прояви ненависті. Відповідно до вказаного закону: реєстрація користувачів у мережі відбувається із зазначенням прізвища імені та адреси проживання; дописи в соціальних мережах можливі лише після ідентифікації, яка відбувається за номером мобільного телефону; у разі поширення інформації, що має на меті розпалювання ненависті, організатори зобов’язані повідомляти про таку особу правоохоронним органам. Також зазначеним законом запроваджено вимогу до міжнародних структур, які є власниками соціальних мереж щодо відкриття ними на території Австрії своїх представництв, які в подальшому будуть нести відповідальність за контент в австрійському сегменті Інтернету.   

Втім, окрім посилення відповідальності та розділення її між власниками ІТ-компаній, соціальних мереж, велике значення у сфері протидії дезінформації в Інтернеті, має на сьогодні державно-приватне партнерство.

Європейська комісія та інші впливові організації та суб’єкти правовідносин вбачають перспективу вирішення проблеми протидії фейковим новинам, дезінформації та іншому незаконному контенту саме у співробітництві державних органів та мережевих інтернет-сервісів.

Прикладом налагодження таких взаємовідносин є робота Європейської комісії над Кодексом з боротьби з дезінформацією, оновлена версія якого була представлена у червні 2022 року. Новий Кодекс охоплює широке коло зацікавлених сторін. Його підписали 33 ІТ-компанії та неурядові організації, серед яких: НДО «Репортери без кордонів», Google LLC, Meta Platforms, Microsoft Corporation, Tik Tok Technology Limited та інші.

Підписанти Кодексу зобов’язалися прийняти заходи за такими напрямами: демонетизація поширення дезінформації (уникати поширення реклами, що містить дезінформацію, позбавлення постачальника дезінформації фінансового прибутку від реклами), забезпечення прозорості політичної реклами, посилення співпраці з фактчекерами (особи, що перевіряють в ЗМІ достовірність отриманих даних до і після їх публікації). 

Також сторони-підписанти погодили основу для подальшого співробітництва в рамках постійної Цільової групи, яка стежитиме за тим, щоб Кодекс відповідав вимогам завтрашнього дня та поставленим завданням шляхом адаптації зобов’язань учасників до технологічних, соціальних, ринкових та законодавчих змін.  

Таким чином, наразі взаємовідносини між державними органами та глобальними інтернет-сервісами, соціальними мережами реалізуються двома методами:

– «запит-скарга», що має за основу апелювання державних органів до національних законів;

– співробітництво, що передбачає апелювання державних органів до саморегулюючих/корпоративних документів інтернет-сервісів.  

В умовах сьогодення в Україні існує нагальна потреба у налагодженні діалогу з адміністраціями провідних іноземних технологічних компаній з метою своєчасного виявлення і запобігання загрозам національної безпеки в інформаційній сфері. 

Одним із шляхів досягнення цієї мети є впровадження європейської практики – відкриття на території України офіційних представництв Google, Facebook, Apple із залученням незалежних українських редакторів, які займатимуться добором контенту та його модерацією, а також уведення українців до керівного складу цих регіоналах представництв.

​Також нагальним питанням є легалізація в правому полі України іноземних ІТ-компаній, насамперед з точки зору можливості притягнення їх до відповідальності в судовому порядку за поширення дезінформації. Спонукання їх до співробітництва з українською владою за прикладом ЄС, зокрема з правоохоронним органам України щодо надання їм (за рішенням суду) інформації про можливе штучне просування інформаційних матеріалі в електронних ЗМІ іноземною державою.

Автор: Олена КОТЕЛЯНЕЦЬ, експерт, кандидат політичних наук

попередня статтяДОПОМОЖІТЬ ЗУПИНИТИ ГЕНОЦИД
наступна статтяЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ В ЖОВТНІ: СТІЙКА, АЛЕ РИЗИКИ ЗРОСТАЮТЬ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я