Після лютого Держстат не балує нас оперативними даними. Винятками є показники інфляції та торговельної статистики. Інші дані, які стосуються розвитку різних видів економічної діяльності, не оприлюднюються з кількох причин. Передусім це стало наслідком скасування обов’язкового звітування компаніями до закінчення воєнного стануяк для зниження адміністративного тягаря, так і через безпекові причини. Також перестали оприлюднювати і інші дані, наприклад про роботу енергосистеми та інших галузей економіки із безпекових міркувань. Тому збільшилась роль опитування бізнесу для оцінки економічної ситуації, одне з яких вже понад 20 років проводить Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) щокварталу, а з квітня 2022 року щомісяця.
Розуміння масштабів впливу війни на економіку України потрібне для поточного планування, оцінки бюджетних показників і є підґрунтям для діалогу з міжнародними партнерами про потрібну допомогу. Воно необхідне також для планування відновлення економіки. За оцінкою ІЕД реальний ВВП у жовтні 2022 року скоротився на 37,4% дпр (до жовтня минулого року). Рівень падіння за оцінкою майже не змінився порівняно з вереснем, але погіршився порівняно з серпнем. Одна з причин такої динаміки полягає у впливі на показник ВВП динаміки збирання врожаю.
Так, у вересні аграрії зібрали суттєво менше врожаю, ніж роком раніше, передусім через погану погоду. Ще однією причиною була нестача ліквідності, тобто в компаній відсутні достатні кошти на збір врожаю. При цьому збирання кукурудзи відкладали, ймовірно, також через брак потужностей для зберігання. Водночас за даними Мінагрополітики ситуація покращилась в жовтні. Але через обстріли російськими терористами енергетичної інфраструктури України більші проблеми мали підприємства переробної промисловості, де падіння реальної валової доданої вартості за оцінкою поглибилось із 45% до майже 50% дпр.
Металургія після лютого потерпає не лише через руйнування двох великих підприємств в Маріуполі, але й від складної та дорогої логістики, а з жовтня ще й через потребу перейти на нижче споживання електроенергії. Тому після розблокування всіх морських портів та відповідно звільнення провізної спроможності «Укрзалізниці», а також після збільшеннядоступності електроенергії може йтись про швидше відновлення галузі. В будівництві сьогодні не лише питання з платоспроможним попитом, але й з наявністю скла для вікон та інших складових, які раніше імпортували зокрема з Білорусі. А тому вже є потреба вивчення ринку інших країн, а також відкриття нових компаній у відповідних нішах. І це вже робить приватний сектор.
Разом з тим, темпи падіння реальної валової доданої вартості (ВДВ) в транспорті та торгівлі, за оцінкою ІЕД, суттєво не змінились в жовтні. Це стало наслідком передусім порівняно стійких обсягів міжнародної торгівлі. Свій внесок зробило і відновлення постачання зерна через морські порти. Надалі важливо, чим завершаться переговори щодо продовження Зернової ініціативи. Так, для України позитивним результатом було б поширення зернової ініціативи на Миколаївський порт. Також для відновлення економіки потрібно розширити перелік товарів, що можуть йти через морські порти, але це поки що виглядає малоймовірним.
Також можна проаналізувати дані, які продовжують оприлюднювати Держстат, НБУ та інші джерела. Про стан міжнародної торгівлі оперативно інформують кілька міністерств(економіки, інфраструктури, агрополітики), а далі вже офіційні дані дають НБУ та Держстат. Ці дані показують, що експорт агропродукції покращився в останні місяці завдяки «зерновій ініціативі”. Йдеться передусім про експорт зерна та олії. За даними Мінагрополітики експорт основних видів агропродукції (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, соя, ріпак, соєва та соняшникова олія, шрот) у вересні та жовтні був близьким до довоєнних показників.
Водночас експорт металургії різко впав у перші місяці війни йпродовжував погіршуватись останнім часом через падіння експортних цін та перебої зенергопостачанням. Фізичні обсяги імпорту різко впали через зниження внутрішнього попиту. Водночас в доларовому виразі не відбулось відповідного падіння імпорту через різке зростання цін на енергоносії та інші імпортні товари (ціни на імпорт в середньому зросли на 42% дпр у серпні).
Як ми вже згадували вище, Держстат далі збирає дані про зростання цін по Україні, в тому числі в донедавна окупованому Херсоні. У жовтні інфляція цін на споживчі товари сягнула 26,6% у річному виразі. Повномасштабні військові дії суттєво вплинули на діяльність різних секторів економіки через складнішу, довшу та дорожчу логістику. Також вищі ціни на сировину було названо підприємствами в опитуванні ІЕД серед найбільших перешкод для розвитку як у вересні, так і в жовтні. Ці чинники стали основними факторами різкого зростання цін в останні місяці.
Стрімке зростання цін на яйця (на 81% дпр), про яке пишуть багато зараз, також є наслідком війни, коли не змогли вчасно закласти яйця в інкубатори, потім мали платити більше за транспортування кормів та за самі корми, а тепер інвестувати кошти в безперебійне енергопостачання на птахофабриках. При цьому уряд відмовився від підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, що стримало зростання індексу споживчих цін (ІСЦ). Але варто пам’ятати, що за оцінкою Світового Банку такі універсальні субсидії у формі нижчих тарифів є дорожчими для економіки (тобто для платників податків).
Так, уряд влітку виділяв гроші «Нафтогазу» на закупівлю газу, зокрема один з пільгових кредитів від Канади пішов на закупівлю газу. В цілому, уряд надалі виплачує вчасно пенсії та пріоритетні соціальні виплати, чому сприяють гранти від США та пільгові кредити від Світового Банку. У такий спосіб стримується зростання бідності в країні та підтримується внутрішній попит, що сприяє розвитку зокрема вітчизняної харчової промисловості.
При цьому потрібно пам’ятати, що на військові потреби Україна може витрачати лише кошти своїх платників податків, а також внутрішні запозичення. Попит на військові облігації низький, а тому решту покриває НБУ прямим їх викупом (тобто по суті друкуєгроші). В цілому, видатки на оборону та безпеку в січні-вересні склали більше половини сукупних видатків державного бюджету, (40% видатки на оборону і ще 16% – на громадський порядок, безпеку та судову владу). Саме тому від роботи підприємств тасплати податків залежить обороноздатність держави. Українці фінансують як грошове забезпечення військових, так і військові закупівлі, оскільки не все озброєння надають міжнародні партнери.
Ситуація з фінансування видатків залишиться складною й у 2023 році. За ухваленим Державним бюджетом на 2023 рік уряд планує запозичити близько 38 млрд дол. США лише для фінансування дефіциту. Тобто це кошти, які необхідні, щоб уряд продовжив платити зарплати, пенсії, соціальні виплати і досить умовні суми для відновлення. Однак ця сума не включає ті 17 млрд дол. США, які за офіційною оцінкою (оприлюдненою зокрема під час конференції з відновлення України, яка проходила 25 жовтня в Берліні)потрібні для нагального відновлення інфраструктури.
Загалом економічні перспективи наступного року будуть залежати від тривалості та інтенсивності військових дій, а також надходження військової та фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів. А українцям своє робити: продовжувати ефективно працювати та допомагати ЗСУ.
Автори:
Олександра Бетлій, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Віталій Кравчук, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
