Київ. 16 лютого 2015 року (Дзеркало тижня). Це відповідатиме європейській практиці, де шкільне навчання триває 12 —14 років.
У новій редакції Закону про освіту, яку розробляє робоча група за участю представників комітету ВРУ освіти і науки, Міносвіти, експертів Академії педагогічних наук та громадських організацій, передбачається запровадження в Україні 12-річної середньої школи.
Як пише у статті для DT.UA Оксана Онищенко, запровадження 12-річної школи відповідає європейській практиці. З переходом на 12-річку українські атестати про загальну середню освіту визнаватимуть у ЄС. Хоча це, звісно, не єдина причина запровадження нової структури освіти.
Свої 12 —14 років шкільного навчання різні європейські країни “конструюють” по-різному. На початкову освіту виділяють від 4 до 7 років, на базову — віз 3 до 6 років, на старшу школу ─ від 2 до 5 років.
Розробники проекту Закону про освіту обирали між двома варіантами : 5+4+3 роки (відповідно, початкова, середня і старша школа) та 6+3+3. Врешті-решт зупинилися на першому. Оскільки він видався “менш травматичним” і ближчим до теперішньої структури освіти. Новий закон фокусуватиме увагу на освіті протягом життя, і шкільне навчання розглядають саме у цьому контексті. Пропонується чітко структурована шкільна система, прив’язана до віку дитини.
Передбачається, що з початкової школи і аж по 9 клас не буде ні профілізації, ні спеціалізації. І це, в принципі, зрозуміло: визначити у віці 5―6 років, яка спеціалізація найбільше відповідає здібностям і талантам дитини, складно, зазначає автор.
Зараз, вибираючи спеціалізовану школу, батьки найчастіше орієнтуються не на дитину, а на власні бажання, зв’язки та можливості гаманця. Нова норма означає, що вступні “співбесіди” з усіма корупційними складовими (“благодійні внески”, репетиторство із вказаними адміністрацією вчителями, платними підготовчими курсами при школах) залишаться в минулому.
По закінченні 9 класу випускники складатимуть ЗНО та профорієнтаційні тести, на підставі яких і визначатимуться з тим, де навчатися далі.
А ось старша школа обов’язково планується відокремленою. Це будуть навчальні заклади трьох типів: професійний ліцей (одночасно із загальною середньою освітою учні отримують тут кваліфікацію “кваліфікований працівник”), академічний ліцей (профільна старша школа, яка готує учнів до подальшого навчання у ВНЗ) і коледж. В останньому навчання триватиме не 3, а 4 роки. Випускники отримають ступінь молодшого спеціаліста. Однак такий поділ не означає, що вступати до вишу можна лише після академічного ліцею.
Додатковий 12-й рік навчання дозволить збалансувати програми і розвантажити учнів, позбавивши їх громіздких домашніх завдань та великої кількості уроків.
Навчання у ліцеї має закінчитися незалежним зовнішнім оцінюванням знань. Його результати будуть відображені в атестаті.
Ігор Лікарчук, директор УЦОЯО, наголошує: “Обов’язкове перебування у школі не повинне означати автоматичного отримання документа про освіту. Має бути законодавчо закріплено, що держава зобов’язується навчати кожну дитину в школі до певного віку. Проте це не означає, що він має бути таким, щоб дитина обов’язково здобула повну загальну середню освіту. Але результати навчання мають оцінюватися системою зовнішнього незалежного оцінювання. Система “сам вчу, сам приймаю іспити”, яка існує сьогодні, має бути ліквідована. Результати навчання мають визначатися через систему незалежного оцінювання. І не так важливо, скільки років знадобиться батькам, аби таку освіту дати своїй дитині, ─ 10 чи 12″.
Очевидно, що втілення будь-яких ідей пов’язане з ризиками. Проблемою може стати формальний підхід до запровадження 12-річки, при якому відбудуться тільки зовнішні зміни. Ігор Лікарчук підкреслює: “Я не бачу предмета дискусій — скільки років навчатися. Важливіше ─ у якій формі це робити і з яким змістом. Ми бачимо лише одну форму здобуття освіти ─ шкільну. І одну усталену форму організації навчального процесу ─ класно-урочну систему. Вона незмінна сотні років. Ми змінювали тільки методи навчання (і то в багатьох школах вони незмінні з часів Ушинського). Для мене важливіше те, що саме за цей час зміниться”.
Має значення, як саме буде організовано навчання у профільній старшій школі. Альгірдас Забуліоніс підкреслює: “Знаєте, що може бути найгіршим? Ви додасте один рік у старшій школі, а потім стягнете туди матеріал за І курс університету. Давайте вчити мислити”.
Віктор Громовий вважає, що у старшій школі не може бути класно-урочної системи. Можуть бути проекти, університетські форми роботи з лекціями, семінарами, зануренням у ту чи іншу тему. Наприклад, тиждень історії, який проходить у музеях.
Володимир Бєлий, заступник директора з навчально-виховної роботи Херсонського фізико-технічного ліцею, переконаний: “Навчальний план ліцею має передбачати не більше, ніж 10 предметів, із яких половина є профільними. Звісно, у якійсь громаді створюють один багатопрофільний за науковими напрямами ліцей, а в якійсь — декілька вузькопрофільних за окремим напрямом”.
Проблемою буде вже традиційне недофінансування освіти, а отже ─ складність створення матеріальної бази для профільної школи. Особливо в селі.
Неможливо щось змінити в освіті без змін у системі підготовки та підвищення кваліфікації вчителів. Якщо ми говоримо про відхід від класно-урочної системи, потрібно змінити систему оплати праці педагогів ─ відмовитися від погодинної оплати.
Оскільки ідеї Закону про освіту, пов’язані з 12-річкою, торкаються корупційних складових (вступні внески, конкурсний відбір, підготовчі курси ) та реорганізації мережі шкіл, можна здогадатися, який опір їм чинитиметься.
Ідея впровадження 12-річної середньої школи ─ не забаганка членів робочої групи, що працює над Законом про освіту. Такий намір разом з ухваленням нового закону задекларований у тексті Коаліційної угоди як складова соціально-гуманітарної реформи.
До початку літа законопроект має бути внесений у Верховну Раду.
