Станом на зараз росіяни майже припинили масштабні наступальні операції – їм не вдається суттєво просунутися на жодному з напрямків. Натомість, і на жаль, вони збільшують кількість обстрілів і модернізували свої планерні бомби. Том Купер підсумовує, що в сил української ППО буде багато роботи найближчим часом.
Сьогодні ж ми опублікуємо ще один його звіт, що з’явився вчора увечері.
Вітаю всіх!
Ситуація зараз… як завжди, але здебільшого не така, як завжди.
Політичні події, дотичні до цієї війни — скрізь, від москви, Києва, Варшави, Берліна, до Лондона, Парижа й аж до Вашингтона — це повний хаос і капець. Тут усе як завжди.
А от події на фронті в Україні — якраз не зовсім такі, «як завжди». Я вже кілька днів «сиджу і чекаю» нових звітів про великі наступи російської піхоти, але… тиша: немає ніяких особливих «новин». До мене доходять звіти про бої ще 4-5-6-денної давності (наприклад, 92-га штурмова бригада ЗСУ розмолола цілу російську механізовану наступальну групу, знищила 16 танків і БМП, а ще «приголубила» більше 100 орків під Кліщіївкою). Насправді після тижнів активних зіткнень і майже безперервних боїв — зараз порівняно тихо.
Звісно, десь бої відбуваються. Наприклад, росіяни далі намагаються підібратися до Бердичів, Орлівки і Тоненького на захід від Авдіївки (саме ці населені пункти на даний момент найбільше потерпають від тиску росіян) — але це й усі «великі» наземні наступи. Натомість багато новин надходить про авіабомбардування та ракетні обстріли.
Наприклад…
Суми… За минулі дні від обстрілів постраждали кілька сіл уздовж кордону. А також місто Суми: 6 березня два «шахеди» розгромили там житлові будинки.
Чугуїв, місто на схід від Харкова, сильно обстріляли балістичними ракетами С-300, було знищено багато житлових будинків.
Куп’янськ також обстріляли залпом із РСЗВ БМ-27 «Ураган». Зруйновано багато житлових будинків, двоє людей загинули. Багато інших населених пунктів із цього району також зазнали авіаударів, наприклад, Кислівка та Борова.
Далі на південь, на ділянці від Серебрянки і Кремінної до Бахмута, росіяни скидали авіабомби на Торське, Білогорівку, Серебрянку, Григорівку, Іванівське, Часів Яр, Кліщіївку, Костянтинівку, Андріївку, Дружбу, Торецьк… Позиції ЗСУ між Спірним і Роздолівкою — на південь від Сіверська — також зазнали потужних ударів із реактивних систем залпового вогню.
Ситуація в районі Авдіївки-Шахтарська ще гірша: Очеретине, Уманське, Тоненьке, Красногорівка, Костянтинівка, Вугледар (і не лише) стали мішенями для численних авіаційних бомб і снарядів з РСЗВ. У цьому районі також сильно постраждали населені пункти, розташовані за 10, 20 і навіть 40 кілометрів від фронту: Покровськ (7 березня його обстріляли чотирма ракетами С-300), Клебан-Бик (обстріляли чотирма УМПК), Нью-Йорк, Андріївка, Новоукраїнка. Також десь у цьому районі чотири дні тому відбулося перше підтверджене влучання в українську пускову установку M142 HIMARS.
Певною мірою «логічно», що ця територія найбільше постраждала, оскільки численні авіабази в росії – від мілерово до ростова й таганрога, приморсько-ахтарська – усі розташовні досить близько до неї, тоді як українська ППО в цьому секторі фронту найслабша з усіх. А зусилля української ППО, щоб відбити ВКС, обходяться дорого. Підтверджені втрати включають більшу частину всього комплексу ЗРК С-300 (включаючи його РЛС керування вогнем), три старі радари P-18, щонайменше одну пускову установку NASAMS… і десятки ракет…
Далі на захід українські позиції в районі Старомайорського сильно зруйновані плануючими бомбами МПК і УМПК. Як і в Роботиному, розташовоному на лінії фронту, та Малій Токмачці на північ від нього.
Правий берег Дніпра теж сильно обстрілюють ракетами та артилерією – від Біленького Першого та Нікополю до Миколаївки, Херсона (міста й передмістя) і Олександрівки, що на узбережжі.
Далі на захід, в ніч із 7 на 8 березня була ще одна атака «шахедів». Наскільки я знаю лише в районі Одеси було збито щонайменше 18, на підступах до Миколаєва – щонайменше два, а по території Кіровоградської області влучили одна керована ракета Х-59 та декілька балістичних ракет С-300.
Іншими словами: росіяни «дають українцям відчути» свою вогневу міць, тримають їх під тиском, що набирає обертів, і так виснажують. Агентурна розвідка повідомляє, що понад 20 українських військовослужбовців гинуть щодня у результаті атак, подібних до перелічених вище. Плюс понад 50 поранених. Чим би не могли похвалитись ПС ЗСУ у справі збитих російських винищувачів-бомбардувальників, та з 15 лютого російська сторона не відчуває труднощів: навпаки, українці повідомляють, що тільки вчора [07.03.2024 – ред.] було завдано ударів більш як сотнею плануючих бомб. Ймовірно, найближчими днями їх кількість збільшиться, оскільки росіяни розробили комплект УМПК для своїх бомб ФАБ-1500М-54 – калібру 1500 кг (включаючи близько 675 кг фугасів).
Наразі незрозуміло, які літаки використовують для застосування такого важкого озброєння. Наскільки я знаю, Су-34 може нести принаймні одну таку бомбу (на точці кріплення під осьовою лінією, в «тунелі» між мотогондолами). Однак дехто вважає, що УМПК з ФАБ-1500М-54 насправді задіюють бомбардувальники Ту-22М-3. Достовірно лише те, що з’явилися відеозаписи, на яких показано кінцевий політ принаймні однієї такої плануючої бомби.
Зверху і знизу: два кадри з одного відео, на яких видно приліт УМПК з БЧ ФАБ-1500М-54, а потім його вибух.
Відтак, зрозуміло, що доки українська ППО зможе охопити достатньо територій та стане належним чином захищеною й ефективною, залишається ще багато роботи.
Переклад: Тетяна Саніна, Антоніна Ящук
Редакція: Ростислав Семків
Джерело тут
