додому ПОЛІТИКА ТОМ КУПЕР. ВІЙНА В УКРАЇНІ, 24 БЕРЕЗНЯ 2023

ТОМ КУПЕР. ВІЙНА В УКРАЇНІ, 24 БЕРЕЗНЯ 2023

645

Сьогодні Том Купер фіксує, що лінія фронту залишається майже незмінною ще від грудня, незважаючи на тривалі зусилля й численні втрати росіян, але вкотре повторює власне переконання, що ЗСУ досі не готові до анонсованого й очікуваного контрнаступу.

Кілька новин із різних відрізків фронту.

Загалом «велииикий» наступ ґєрасімова «всьо» (крім як у районі Бахмута, де навіть не вишестоящі органи заявляють про всій успіх, а пріґожин і його вагнерівці — втім, тут вони також не сильно просунулися). Майже вся лінія фронту стоїть там, де стояла ще у грудні.

Сватове-Кремінна… Фронт пролягає переважно там само, де й раніше, тобто вздовж траси Р66 або за кілометр-два на захід. Росіяни, схоже, відтіснили 25-ту повітряно-десантну від Червонопопівки і захопили всю Діброву, а також змусили ЗСУ вийти з південно-західних околиць Кремінної в ліс під містом.

Сіверськ… росіяни дуже старалися, але їхні недавні атаки на Білогорівку (на Сіверському Дінці), Верхньокамʼянське і кілька інших невеличких сіл на південь від Сіверська знову було відбито. 81-шо повітряно-десантна і 10-та гірськоштурмова бригади ЗСУ громили всіх, хто зʼявлявся на їхньому шляху.

Бахмут… За минулі три дні росіяни просунулися вперед вздовж траси М03 (на північний захід від міста). Темпи їхнього просування: «одне поле сьогодні, ще одне — завтра», але їм того достатньо: поки москва може заявляти про «просування», їх усе влаштовує. Чого я не розумію, то це як після майже трьох місяців боїв, та ще й беручи до уваги повідомлення, що бійцям у Бахмуті не бракує боєприпасів (навіть навпаки, ЗСУ можуть похвалитися «незначною перевагою» в артилерії): що за супер-командири воюють з боку українців, що досі не можуть усе це зупинити?

Та принаймні спроби росіян відрізати трасу 0506 виявилися невдалими. Насправді атаки в районі між Богданівкою та Хромовим не тільки було відбито — українцям навіть вдалося відвоювати деякі території і відтіснити росармію від траси 0506.

Авдіївка… Північ… росіяни намагаються просунутися із боку Новобахмутівки і Новоселівки Другої до траси Н20, у напрямку до Новокалинового. Темпи просування майже такі самі, як у Бахмуті, та все ж росіяни просуваються, поле за полем…

…північно-східний сектор: на минулих вихідних дві наступальні групи росіян атакували з Красногорівки на захід, на Степове. Проникли на позиції українців, прорвали лінію фронту і дійшли до залізниці у Степовій, захопили пагорб на північний схід від села. Не знаю, чому і росіяни, і британці заявили, що Степову захоплено — насправді ні. Українці привели підкріплення і здійснили контратаку, відтіснивши росіян назад до залізниці (насправді вони стверджують, що відкинули противника «ще далі на схід», але я сумніваюся).

…південний сектор: 18 і 19 березня росіяни здійснили потужну атаку з Опитного на південні/південно-західні околиці Авдіївки. Деякі росіяни стверджують, що дійшли до самого міста. Може бути, але я знаю напевне, що українці контратакували і відтіснили росіян назад. Результат боїв: росіяни просунулися з Опитного десь «на третину поля».

…далі на південний захід росіяни просуваються по Первомайському, трощачи все на своєму шляху, і стверджують, що дійшли до Ізмайлівського ставка.

Найбільше, коли йдеться про район Авдіївки, мене непокоїть те, що ВКС рф час від часу (скажімо, «кілька годин на день») можуть вільно діяти там на середніх і великих висотах. Це означає, що їм вдалося відтіснити важкі українські ЗРК (тобто «Буки» і С-300) від лінії фронту; вдалося вивести свою артилерію, ЗРК і системи радіоелектронної боротьби вперед і досить близько, щоб знизити ефективність українських ЗРК і заблокувати повітряний простір для ПСУ, і завдяки цьому наносити з Су-34 і Ту-22М-3 удари важкими боєприпасами. Наприклад, ракетами «Грім», ФАБ-500М-62 з JDAM-подібними блоками, УПАБ-1500 і подібними боєприпасами…

Думаю, українцям пощастило, що «система путін» розвалила російський оборонпром настільки, що тепер він не може виробляти такі бомби в необхідних кількостях і мусить витягати зі складів боєприпаси ФАБ-3000М-54 60-70-річної давності…

До речі, коли пілоти Ту-22М-3 скидають ці старі бомби, то мусять цілитися максимально точно. А коли така махіна розривається, то здригається все в радіусі 2-3 кілометрів.

Всупереч розʼясненням різних західних експертів, ВКС (знову, як і в листопаді-грудні) діють також більшими формуваннями: 10–20 літаків. Зазвичай це комбінація Су-34 і Су-35, які, за потужної підтримки засобів радіоелектронної протидії, випускають протирадіолокаційні ракети Х-31 і Х-58, а також, до речі, Х-29.

Вчора ввечері близько 10-12 винищувачів-бомбардувальників ВКС у такий спосіб атакували невідомі цілі в районі Сум.

Усі ці події — чіткий показник (я це пояснював у минулих двох-трьох звітах): ЗСУ просто не готові до контрнаступу. У цій війні не можна проводити широкомасштабну операцію, якщо не вистачає і боєприпасів, і запчастин, і протиповітряної оборони, а ворог, де-факто, контролює повітряний простір.

Оріхів… Що відбувається, коли ЗСУ намагаються «попри все» здійснити якусь «більшу контратаку», було гарно і драматично продемонстровано 16-18 березня в районі на південь від Оріхова (південь Запорізької області) або в Пологівському районі. Насправді, щодо місця розташування я точно не впевнений. Не знаю точно і про масштаби та мету цих зусиль: одні описують це як «розвідку боєм», інші як «локальні контратаки», а такі персонажі, як рибарь [руснявий телеграм-оглядач — перекл.], стверджують, що все сталося два-три дні тому, коли насправді минув майже тиждень.

Також не знаю, які саме українські підрозділи були задіяні: можливо, 65-та механізована бригада?

Усе почалося добре, коли українці — за гарної підтримки артилерії та навіть кількох авіаударів — розгромили першу лінію російської оборони, а потім загнали свої Т-72 і (надані Голландією, але безнадійно застарілі) БМП YPR-765 в російський тил.

Проте, здається, українська військова розвідка не помітила розгортання 22-гої бригади спецназу ГРУ приблизно за шість-сім кілометрів за лінією фронту. І, як уже казав ґєрасімов (принаймні один, як не два місяці тому), спецназ сьогодні в основному використовується як «важкоозброєна лінійна піхота». Неважливо, чи це спецназ ВСрф, чи ГРУ: він розгортається на другій лінії оборони і діє як «підстраховка» на випадок прориву українців… саме в цьому випадку такий план спрацював добре.

Обходячи російські підрозділи з флангів зліва і справа, українці вийшли прямо на бригаду спецназу, а потім потрапили під вбивчий обстріл артилерії та ПТРК, а потім і ВКС. Ось одне відео про це (принаймні YP-765 не розлітаються на шматки під час попадання, вже «краще, ніж Бредлі» БМП-3).

А це посилання на акаунт одного військовогох 22-гої бригада спецназу ГРУ, який стверджує, що підбив п’ять танків своїм ПТРК. По суті, відео та його розповідь підтверджують одна одну, і в мене мало сумнівів у тім, що залучені бійці ЗСУ отримали дуже неприємний досвід (і тепер невисокої думки про своє начальство).

Такі речі трапляються, коли розвідка недостатньо ретельна, а наявної навколо артилерії недостатньо, просто недостатньо, щоб вразити і першу, і другу лінію російської оборони, а ще й російську артилерію — все одночасно…

Гадаю, не варто чекати репортажів про цю «супертурботанкову битву» та «український успіх» від CNN, Daily Mail, The New York Times, Forbes чи інших джерел.

О, до речі, «примітка» для всіх «впевненят», що Leopard 2, M1, A-10 і F-16 проявили б себе по-іншому: НІ, не проявили б. Тому що «навіть», скажімо, 24 F-16, 30 A-10, 200 M1 і Leopard все одно не матимуть необхідної артилерійської підтримки. А F-16 і A-10 не можуть випускати ту ж кількість снарядів, що й артилерія.

Зрештою, ми говоримо не про війну НАТО проти Талібану, а про російське вторгнення в Україну. Після… чи ні, між 9 роками та 13 місяцями двох зіткнень, можливо, настав час, щоб люди усвідомили: це «трохи інший» тип збройного конфлікту.

Переклад: Ярослав Кляшторний, Антоніна Ящук

Редакція: Антоніна Ящук

Оригінал тут

Джерело тут

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я