Домой Политика Суди по Майдану. “Бачив, як стріляли правоохоронці з жовтими пов’язками і від...

Суди по Майдану. “Бачив, як стріляли правоохоронці з жовтими пов’язками і від того падали протестувальники»

65
Засідання 22.09.2021 р. Свідок Тимур Бедернічек відповідає на питання захисту.

Журналіст «Spilno.TV» Тимур Бедернічек під час Революції Гідності висвітлював події на Майдані. Він стримив (вів прямі трансляції в інтернеті) з місця подій. Журналіст знімав зі самого початку Майдану постійно. Знімав він і розстріли протестувальників на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року. Каже, що разом з колегами зі «Spilno.TV» назнімав і передав у прокуратуру більш ніж 4 терабайти відео.

22 вересня 2021 р. Тимур Бедернічек свідчив у Святошинському районному суді у справі п’ятьох колишніх беркутівців “чорної роти”, яких обвинувачують у вбивствах 20 лютого 2014-го: Олега Янішевського, Сергія Тамтури, Олександра Маринченка, Сергія Зінченка та Павла Аброськіна. Його допитували за клопотанням сторони потерпілих — адвоката Євгенії Закревської.

20 лютого Тимур знімав з готелю «Україна». З того боку, що виходить на верх вул. Інститутської — горішній вихід метро «Хрещатик», з різних номерів, більшу частину часу — з вікна коридору правого крила готелю — того, що ближчий до банку «Аркада». Приблизно з 11 поверху.

Допит виявився несподівано цікавим і динамічним. Адже Бедернічек був безпосереднім очевидцем розстрілів від ранку і до пізнього вечора. Ми зібрали для вас найцікавіше із цього засідання.

-ads-
Кадр зі стріму Тимура Бедернічека 20.02.2014 з коридору правого крила Готелю Україна

«Я бачив, як вони конкретно стріляли”

Від самого початку Тимур Бедернічек був на Майдані як волонтер інтернет-телебачення «Spilno.TV». Журналісти робили стрими (онлайн-трансляції). «Spilno.TV» знімали в ніч розгону протестувальників 30 листопада; події на Грушевського з 19 січня 2014 року; як беркутівці побили на колонаді стадіону «Динамо» хлопців (і як тоді здавалося — скинули їх униз); як стріляли в журналістів; мирну ходу 18 лютого; напад беркутівців на мітингувальників у Кріпосному провулку та на вулиці Шовковичній; жорстоке побиття людей на Інститутській. Бедернічек пояснив суду і присяжним, що відео, яке він знімав, відразу транслювалося на стримінгову платформу — сайт «Ustream.tv» в інтернеті — і на сервері тієї платформи зберігалося деякий час.

Уранці 20 лютого 2014 року Тимур Бедернічек ночував у готелі “Україна”. Початку розстрілів, за його словами, не застав, бо спав у номері, який винаймали «Spilno.TV» для потреб команди журналістів-волонтерів. Номер розташовувався на 11 поверсі готелю і виходив на Майдан. Напередодні так звану штаб-квартиру журналістів — два білі куполи з технікою, які стояли перед Укркоопспілкою, — силовики спалили. Захист потім зауважив — мовляв, за свідченнями свідків захисту, в цих куполах була зброя. На що Тимур Бедернічек відповів, що в цьому наметі (білий купол) була виключно апаратура, генератор для зарядки. Він пригадав, що бачив на відео, як правоохоронці палили куполи і сміялися.

“Так от, 20-го вранці я прокинувся від галасу: “Стріляють, стріляють”. Це було десь після дев\’ятої. Я відразу взяв камеру і побіг знімати. (Початок зйомки «Spilno.TV», яку досліджували в суді о 9:24). Тоді вже почув постріли, але я був упевнений, що це гумові або пластикові кулі, спецзасоби. Я не міг подумати, що це бойові кулі. Зрозумів це, вже коли побачив, що люди після пострілів падають. Стало страшно”, — зазначив Тимур Бедернічек.

Журналіст намагався обрати місце, з якого було б зручно знімати. Спочатку знімав з номерів центральної частини готелю, що виходять на верх вул. Інститутської (готель у формі літери “П”, спочатку це була перекладина цієї “П”), з 11 поверху.

“Зрозуміло, що ті, хто орендував ці номери, були не в захваті від такого сусідства, як камера і штатив. Я намагався знімати у двох чи трьох номерах.

Однак господарі мене “попросили” піти, адже боялися, що це буде небезпечно, боялись, що будуть обстрілювати номер. І я можу їх зрозуміти — адже камера і штатив здалеку були схожі на зброю. Був ризик, що правоохоронці саме так її і сприймуть і будуть обстрілювати місце зйомки. Періодично було чути, як у стіну готелю стріляють. Тому потім я перебрався до вікна коридору правого крила — біля пожежної драбини”, — зазначив Бедернічек.

Він пояснив, що там було зручно сховатися від можливих пострілів і при цьому гарний кут огляду.

“Я бачив, як стріляють люди з жовтими пов’язками. Я бачив, як вони конкретно стріляли. В інтернет відео іде в гіршій якості. Я бачив картинку на екрані в повній якості. Я бачив більше, ніж було на екрані. Бачив, як чоловіки з жовтими пов’язками на руках стояли біля барикади з мішків і стріляли в протестувальників. Бачив, як ті падали від пострілів”, — розповів свідок. 

І коли головуючий уточнював, чи було таке, щоб свідок одночасно бачив і постріл правоохоронців, і поранення протестувальника від пострілу — він відповів ствердно.

“Снайпера шукали в готелі “Україна” і не знайшли” 

За словами свідка, десь близько 10-ї по готелю пішла чутка, що снайпер працює саме з готелю. Група людей, очевидно — протестувальників, почала перевіряти номери, шукати снайпера.

“Говорили, що в номері, який, за документами, був незаселений, знайшли надпиту пляшку води. І через це думали, що це ознака присутності снайпера, що там може бути хтось, хто стріляє, — сказав Тимур. — Начебто ця пляшка була в протилежному крилі готелю — у тому, що ближчий до Інститутської».

Він розповів, що кілька разів перетинався з групою людей, ймовірно, озброєних, які намагалися знайти і знешкодити снайпера. Вони перевіряли номери, не дуже ввічливо попросили Бедернічека відійти від вікна в коридорі правого крила. Шукали зручне місце з протилежного крила, щоб стежити за вікнами, де начебто міг бути снайпер. 

Однак, зазначив журналіст, того дня ніякого снайпера так і не знайшли, жодних пострілів з готелю він не чув і, щоб хтось стріляв з готелю, не бачив. 

Хоча саме в цієї групи і була, ймовірно, зброя, проте ці люди, за словами свідка, її не застосовували. Їх метою було знайти снайпера в готелі. 

На питання прокурора, чи бачив свідок у готелі людей кавказької зовнішності чи грузинів, свідок відповів:

“Ні, не бачив. Якщо мова йде про ті фейкові відео, які гуляли в інтернеті, про грузинських снайперів, то я думаю, що це маячня”.

На закиди захисту про те, що свідок не міг бачити зовнішність людей у балаклавах, які “шукали снайпера”, Бедернічек відповів, що всі, хто з ним спілкувався, у т.ч. і особи з закритим обличчям, говорили українською мовою без акценту. Причин думати, що то були іноземці, в нього немає.

Припущення, що снайпер з готелю міг стріляти по правоохоронцях, свідок також не підтримав: 

“Люди, які стріляли, правоохоронці, поводились дуже вальяжно і без остраху. Вони виходили з укриття, сиділи десь до 10 секунд, прицілювалися — і потім стріляли. Я тоді подумав, що якби була якась небезпека і стрільба з боку Майдану, то вони себе так вальяжно не поводили б”. 

Тим часом у готелі, за словами Тимура, панував хаос — люди не знали, що робити. У холі почали з’являтися перші тіла загиблих. 

“Я на якийсь час спустився, побачив це все. І погано себе почував, бо ніколи не бачив стільки смертей”, — зазначив Тимур Бедернічек.

Він повернувся на свою позицію і продовжив стримити.

“Постріли на Інститутській лунали до вечора”

Тимур Бедернічек наголосив, що постріли з боку силовиків 20 лютого не закінчилися вранці чи вдень, а тривали до пізнього вечора. Їхня інтенсивність, за словами свідка, зменшилася, але до 21:00 — 22:00 постріли лунали з періодичністю 15-20 хвилин. 

Коли стемніло, приблизно в районі 20:00 — 21:00, журналісти встановили за вікном готельного номеру на розі фасаду дзеркало. У нього світили прожектором й освітлювали територію вулиці Інститутської, за котлованом, будинок клубу Кабміну та іншу територію. 

“Оскільки ми розуміли, що по прожектору можуть стріляти, світили безпосередньо на дзеркало. І дзеркалом водили цим променем по території. Було як мінімум два постріли. Один – біля цього дзеркала. А другий був просто в дзеркало. Це було десь у районі 21-ї години. Ми в цей час знімали відео. Але це було точно набагато пізніше, ніж “офіційно” завершився обстріл. На той час уже давно було темно”, — розповів свідок.

За словами Тимура, стріляли в прожектор (дзеркало), на його думку, з-за котловану — перед будинком ліворуч по Інститутській (будинок клубу Кабміну).

Вид на Інститутську з вікна коридору правого крила готелю України 11-й поверх. Звідки за офіційними свідченнями Тимура Бедернічека він знімав ввечері 20-го лютого 2014 року за допомогою прожектору, в момент коли прожектор обстріляли.

Вид на ліве крило з вікна коридору правого крила готелю України 11-й поверх.

“Поруч з номерів повискакували, здається, французькі журналісти, які дуже налякались пострілів і сказали нам: якщо ви зараз не припините це (знімати з прожектором, що стало причиною прицільного обстрілу), ми поїдемо звідси і не будемо висвітлювати все, що у вас відбувається”, — пригадує Тимур.

Згодом, у 2014-му чи 2015-му, він зустрівся біля готелю «України» зі співробітниками СБУ. Свідок показав їм місце, звідки велась трансляція, і місце, куди влучили кулі. Чи були ці кулі вилучені, він не знає. На запитання представника потерпілих Закревської, чи проводили з ним слідчий експеримент, свідок зазначив, що ні. 

За словами Бедернічека, відео, яке знімали в момент обстрілу, збереглось, але серед переглянутих у судовому засіданні такого відео не було. Бедернічек зазначив, що може надати його суду.

Журналісти побували в готелі “Україна” і перевірили слова Тимура Бедернічека. На 11-му і 12 поверсі правого крила зовні на фасаді дійсно є пошкодження, схожі на сліди куль, частково замазані гіпсом. Чи збереглись там кулі, якими ввечері 20 лютого 2014 року обстріляли журналістів, чи вилучені ці кулі слідством, з якої зброї відстріляні ці кулі — невідомо. На це питання також не зміг відповісти прокурор у справі Ігор Земсков.

“Ще перевіряється ця інформація”, — зазначив прокурор.

Частина відео з Майдану зникли, хтось їх видалив

Журналісти «Spilno.TV» стримили на спеціальній міжнародній платформі «Ustream». Її використовували, тому що YouTube вимагав вищу швидкість інтернету, якої в журналістів не було. Бедернічек зазначив, що під час стриму відео міг зберегти собі також будь-хто з глядачів. При цьому відео також зберігалось і на сервері Ustream. Але була проблема зі збереженням великих відео. Тому доводилося примусово обривати стрим і завантажувати менші шматки відео. Потім будь-хто міг стягнути відео з каналу «Spilno.TV» на сайті «Ustream». 

“А через якийсь час, можливо пів року, відео автоматично видаляється з платформи. Якщо до того його ніхто не зберіг, то все”, — зазначив Бедернічек.

У засіданні переглянули відео «Spilno.TV», які раніше досліджував суд. Тимур упізнав на відео свій голос. Зазначив, що за цей період (активна фаза розстрілів) усі відео, що він пригадує — наявні, однак пізніших відео за цей день немає. Свідок припустив, що хтось міг видалити їх. Щоб стримити на платформу “Ustream”, потрібні були логін і пароль. Їх мали всі журналісти-волонтери, які висвітлювали ті події. 

“Ми були всі в хороших стосунках, але малознайомі між собою. При цьому досить багато людей мали доступ до наших відео на платформі. І після розстрілів на Інститутській частина відео зникли. Тобто їх фізично хтось видалив”, — розповів Тимур.

Засідання 22.09.2021 р. Під час допиту Тимура Бедернічека суд переглядає відзняте ним 20.02.2014 р. відео.

При цьому не всі відео збереглись і за інші дні. Журналіст пригадав частину втрачених відео з вкрай цінним змістом. 

“Коли відбувалися події на Шовковичній і в Кріпосному провулку, ми разом з кількома журналістами стояли на балкончику і знімали з кількох камер. Коли нас побачили правоохоронці, то почали стріляти прямо по нас, по журналістах, пластиковими кулями. Цілеспрямовано. Цих куль були сотні. Я їх аж до 19 року там знаходив. То оце відео не збереглося. Також 18 лютого, коли правоохоронці пішли в напрямку Майдану, ми опинилися в тилу, і до нас також було багато агресії. Там ми знімали поранених правоохоронцями людей з розбитими головами. Дуже сильно побиті були — страшно дивитись”, — пригадав журналіст.

На питання, чому журналісти знімали лише з боку протестувальників, Тимур Бедернічек розповів, як на Грушевського спробував підійти і познімати з боку правоохоронців, попросив їх про це, а у відповідь міліціонери почали жбурляти в нього каміння. Розповідає також, що 18 лютого, коли опинився в тилу правоохоронців і знімав відео, то хоч і був у жилеті “преса”, до нього дуже агресивно ставилися правоохоронці. Щоб убезпечити себе, свідок вдавав, що він з групи документування, тобто теж правоохоронець.

Наприкінці засідання головуючий Сергій Дячук зауважив, що завдяки роботі журналістів, зокрема свідка, події 20 лютого були задокументовані і суд має ці відео, може відтворити картину злочину. Натомість скептично відгукнувся про роботу слідства, зокрема, в частині перевірки свідчень журналіста і долі куль, що влучили в готель “Україна” тощо.

Трансляція допиту Тимура Бедернічека:

Автор: Артур Пріхно

Джерело: LB

Предыдущая статьяПьер Бурдьё. К вопросу о цензуре
Следующая статьяХТО МАЄ КОНТРОЛЮВАТИ МОНОПОЛІСТІВ НА МІСЦЯХ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь