Домой Социум Соціальний діалог як інструмент забезпечення сталого розвитку України

Соціальний діалог як інструмент забезпечення сталого розвитку України

639
CREATOR: gd-jpeg v1.0 (using IJG JPEG v62), quality = 90

Київ, 02 грудня 2015 року (Громадський простір, Андрій ФЕРТ). Кризові явища в економічному та соціальному житті, як у Європі, так і в Україні, потребують зміни підходів для вирішення соціально-економічних проблем.

Завдання виходу з кризи, вимагають від усіх учасників соціально-економічних відносин ефективної та злагодженної взаємодії, забезпечення дієвого соціального діалогу. Після підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, перед Україною стоїть важливе завдання — підвищення ефективності соціального діалогу, особливо в умовах реформ та імплементації Зони вільної торгівлі. Забезпечення сталого розвитку стає важливим завданням для українського суспільства в цілому, і зокрема, для соціальних партнерів.

Тому питання удосконалення соціального діалогу, як одного з інструментів сталого розвитку, набуває особливої актуальності серед експертної спільноти та міжнародних організацій.

У багатьох статтях Угоди про асоціацію звучать тези про сталий розвиток і соціальний діалог, а стаття 299 Угоди навіть передбачає створення експертних груп, які охоплюватимуть аспекти сталого розвитку (в контексті тематичного напрямку «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею»).

Питання підвищення ефективності соціального діалогу в забезпеченні сталого розвитку країни, були обговорені на Координаційно-експертній ради з питань соціальної політики НДІ праці та зайнятості населення МСП та НАНУ, що відбулося 27 листопада у Києві. Засідання пройшло в рамках проекту Разом сильніші – новий соціальний діалог в країнах східного партнерства, який реалізує Бюро соціальних та політичних розробок за рахунок Секретаріату Форуму громадянського суспільства СхП.

Участь у засіданні взяли фахівці Федерації профспілок України, Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення, Бюро соціальних та політичних розробок, Центру досліджень проблем громадянського суспільства, представники Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та інші організації.

Під час презентації щодо діяльності Координаційно-експертної ради з розвитку соціального діалогу, секретар Ради Ігор Камінник розповів про документи, які були напрацьовані експертами під час міжнародного семінару, який проходив 6-7 листопада у Києві:

  • проект ЗУ «Про внесення змін та доповнень в Закон України «Про соціальний діалог в Україні»»;
  • аналітична записка, щодо впровадження екологічного страхування;
  • мета та завдання «Стратегії державної політики сприяння розвитку соціального діалогу в Україні»;
  • аналітична записка «Сталий розвиток та соціальний діалог».

Було зазначено, що головна мета змін полягає в тому, щоб закріпити, на законодавчому рівні, забезпечення сталого розвитку, як основне завдання соціального діалогу.

Серед основних напрямків розвитку соціального діалогу, учасники визначили:

  • підвищення статусу соціального діалогу;
  • удосконалення механізмів інформування чиновників та громадськості про соціальний діалог;
  • удосконалення системи соціального страхування, зокрема вровадження екологічного страхування;
  • підвищення впливу сторін соціального діалогу на забезпечення сталого розвитку, тощо.

Дискусії викликали пропозиції, що були пов’язані із залученням так званих «організацій третього сектору» в якості четвертої сторони в соціальному партнерстві. Зокрема Валентина Приходько із ФПУ відмітила, що ліквідація трипартизму буде означати колапс всієї системи соціального діалогу. Учасники відзначили, що громадські організації можуть бути використані для «вимивання» професійних спілок з процесу прийняття рішень. Експерт з питань трудових відносин Віталій Легков зазначив, що «третій сектор» не може забезпечити захист прав найманих працівників, як це роблять профспілки.

Учасники погодилися, що необхідно виробити спільне бачення того, яку роль можуть відігравати громадські організації в системі соціального діалогу, а також напрацювати критерії, за якими такі організації потраплятимуть до процесу діалогу. Якщо соціальний діалог вирішує проблеми сталого розвитку, то в прийнятті деяких рішень, стосовно екологічних питань, повинні брати участь, наприклад, екологічні організації.

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик підкреслив необхідність широкого обговорення усіма зацікавленими сторонами проекту змін до ЗУ «Про соціальний діалог в Україні» та проект «Стратегії державної політики сприяння розвитку соціального діалогу в Україні». Для цього необхідно використовувати експертні майданчики, робочі групи тощо.

Учасники також обговорили проблему створення так званих груп сталого розвитку, що передбачені Угодою про Асоціацію Україна-ЄС. Ці групи задумані як моніторинговий інструмент громадянського суспільства, що охоплюватиме аспекти сталого розвитку. Ростислав Дзундза, представник Платформи Україна-ЄС, відзначив, що ключова роль в цьому процесі має бути закріплена за соціальними партнерами та аналітичними центрами, що працюють у соціальній сфері. Він також додав, що з урахуванням ГВЗВТ, яка скоро почне працювати, створення групи стало розвитку як ніколи на часі. За результатами обговорення учасники домовились розпочати широке обговорення напрацьованих документів, та надіслати відповідні листи до Національної трьохсторонньої соціально-економічної ради, соціальним партнерам, провести спільне засідання з громадською радою при Комітеті Верховної ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, інформувати членів відповідних робочих груп Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та інші зацікавлені сторони.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь