Олександр НИКИФОРЧАК
Як можна визначити цінність того чи іншого об’єкта? Особливо тоді, коли та цінність – то не завжди вартість. Складно…
Зануритись в тему допоможе https://youtu.be/5Y4WnyfgnNY, музика теж має свою цінність – не завжди вартість.
Я хочу розповісти вам про монети, вартість яких порівняно невелика, по великому рахунку – горнятко кави в середньостатистичній кав’ярні – незначна, а в кінці розмови задам одне питання.
Отже, про провінційні монети давньоримської імперії Македонського Союзу. Певні аспекти розповіді настільки обширні та цікаві, що потребують більш поглибленого розгляду, про це будуть окремі розмови (і не одна, все в свій час), а зараз я торкнусь лише суті – для кращого висвітлення думки.
Давньоримське карбування монет не обмежувалось лише сестерціями та денаріями, які здебільшого на слуху в неспеціалістів, вони відносяться до імперського карбування, простіше кажучи були в грошовому обігу метрополії. Для потреб в монетах провінцій карбувались на провінційних монетних дворах так звані провінційні монети. Вони різнились і рівнем карбування, несли зображення місцевих богів, важливі для провінції суспільні та релігійні мотиви зображались. Наша розповідь про провінційні монети Македонського Союзу – псевдоавтономії в складі давньоримської імперії. Основна причина такого поділу – різниця купівельної спроможності та власне самої вартості монет між неоднаково економічно розвиненими регіонами імперії.
Близьким до нас прикладом буде Британська імперія, яка карбувала і монети для метрополії, і монети для колоній. Ціна і номінальна вартість визначалась не в доларах нам звичних, а мала прив’язку до вартості металу монети. Якщо за грам срібла в метрополії можна купити одиницю товару, а в провінції такого ж, наприклад, втричі більше, то навіщо створювати таку цінову диспропорцію в різних частинах держави.
До слова, коли Діоклетіан скасував поділ на імперські та провінційні монети та ввів єдину систему, то такою диспропорцією скористались “діляги”: зберігся лист одного давньоримського багатія, де він наказував слузі купувати товар в одному місці, а продавати в іншій частині імперії, з зиском, звісно.
Провінційні монети карбувались і бронзові, і срібні – в різних регіонах свої нюанси. Але тут я хочу не про це, а про саму вартість монет зараз, як елементів колекціонування. Срібні зазвичай дорожчі і “любиміші” колекціонерами, бронзові монети часто не викликають такого інтересу, незважаючи навіть на їх рідкість та стан. Такі собі “попелюшки” світу монет. Це я до “горнятка кави”.
Колекціонування монет з часом перетворилось більше в науку, ніж просто хобі чи спосіб провести дозвілля. Обросло канонами та догмами. Щоб монету покласти до колекції вона повинна відповідати величезній кількості критеріїв. Я не буду тут їх перераховувати, щоб не обтяжувати розповідь, але скажу спрощено: монета може вважатись колекційною, якщо вона має мінімальні сліди обігу, бути якісно прокарбована, без слідів впливу зовнішнього середовища і тієї прірви років, що пройшли. Повторю: це дещо примітивно освітлено, але по суті так і є. Величезна кількість монет, що несуть на собі сліди пережитих століть, відмітини та шрами, що залишило на них їх нелегке життя не мають права зайняти місце в “канонічних” колекціях. Дещо маніпулятивно таки з мого боку, але це моя думка.
Якщо вже маніпулювати й спрощувати далі, то більшість нас, що люблять та цікавляться монетами, не колекціонери – колекційні “догматичні” монети дорогі і не сильно по кишені “захопленому”, але на противагу цьому “некондиція” непропорційно дешева, для справжніх цінувальників “сліди віків” на монеті є її прикрасою. Тому хай більшість нас буде не колекціонерами, а “собіратєлями” – некрасивих монет не буває, вважаю, а дозвілля від того наше лише у виграші – хай дорогущими монетами корифеї втішаються, нам (згодні?) хай залишать монети, що бачили і несуть на собі сліди (важкого – інколи – та справжнього) життя.
Про цінність наших героїнь-монет (інтриги додам: що ж там зображено на їх реверсах?) продовжимо наступного разу, наразі я дав поштовх до роздумів, тому поки традиційно: хочу подякувати читачів моїх Блоги про монети та Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.
Далі буде!
Не перемикайтесь!
