Київ – Неподалік «перлини» Волинського краю – Шацьких озер – може статися екологічна катастрофа. Унаслідок розробок крейди у родовищі «Хотиславське», що у сусідній Білорусі, утворилось глибоке урвище, яке може поглинути і самі озера і частину прикордонного українського села. Документальний фільм про цю проблему було презентовано у п’ятницю в Києві.
Фільм «Над прірвою» показує, що на мешканців волинського села Тур чатує небезпека: до їхніх осель наближається … прірва. Якщо білоруська сторона надалі розроблятиме родовище «Хотиславське» без огляду на екологічні наслідки, то незабаром Шацькі озера можуть просто зникнути, насичене нині озоном кришталеве повітря Волинських лісів – «заціпеніти» від пилу, а самі ліси поступово померти разом із десятками видів рослин та тварин, занесених у європейську Червону книгу.
Таку перспективу малюють українські та білоруські вчені – автори моделі можливого розвитку західного Полісся у рамках програми «Спільний спадок Європи». Представляючи модель, академік Національної академії наук України В’ячеслав Шестопалов зазначив: «Ситуація: кордон між Білоруссю та Україною. Родовище знаходиться десь за 400-500 метрів від кордону, а там, між іншим, Національний Шацький парк, заказник «Липин» із озерами Святим та Глибоким. Об’єкти, на які найперше може вплинути ця розробка – озеро Святе та озеро Глибоке та заказник».
Директор Центру суспільних досліджень «Український меридіан» Дмитро Левусь нагадав: проблема родовища «Хотиславське» існує не перше десятиріччя, фактично нинішня екологічна обстановка у регіоні – це результат радянської індустріалізації.
«Ще у радянські часи на теренах Західного Полісся були розвідані поклади крейди та кварцу. Білорусією розпочато видобуток цих копалин. А оскільки це – територія Західної Волині і ці шари насичені водою, то може статись так, що розробки цих покладів призведуть до екологічного лиха. І це лихо «накриє» не лише Білорусь, а й Україну та Польщу! Ця тема вивчається, але, як на мене, недостатньо: для України ця проблема залишається суто регіональною», – зауважив Дмитро Левусь.
Українські та польські вчені співпрацюють для порятунку історичного та екологічного середовища Західного Полісся, додає експерт.
Бездіяльність Мінська і Києва
Звернути увагу на загрозливу екологічну ситуацію в українсько-білоруському прикордонні мали би і державні інституції України. Але, як визнає голова профільного комітету Верховної Ради Анатолій Семинога, на сьогодні проблема залишається не розв’язаною.
«Депутати з цього приводу піднімали питання, але якихось реальних зрушень на сьогоднішній день немає, – каже він. – Є така депутатська група «Україна – Білорусь», і ми звертались до депутатів, які працюють у цій групі, з проханням, щоб вони на депутатському рівні, на рівні міжпарламентських зв’язків підняли це питання і спільно знайшли якесь рішення. Але поки що, на жаль, реакції від членів цієї групи з білоруської сторони немає. Наш комітет з питань охорони довкілля готовий співпрацювати з науковцями, це спільна справа – рятувати «перлину» Волині!»
Фактично, науковці та політики змушені визнати бездіяльність Мінська та Києва у справі порятунку Полісся. Тож учасники нинішньої дискусії вирішили звернутись до парламентів та урядів України, Польщі та Білорусі, щоб було запроваджено постійний моніторинг ситуації на родовищі і довкола нього, розроблено план захисту довкілля у регіоні та віднайдено можливості для технічної модернізації «Хотиславського». Вчені визнають: якщо у Києва, Мінська чи Варшави не вистачить політичної волі та коштів, – урвище поблизу селища Тур розростатиметься, руйнуючи історично сформовану екосистему краю.
