Київ. 16 березня 2015 року (ПолітКом, Тимур БЕДЕРНІЧЕК). 14 березня 2015 року інформаційне агентство Росії «ТАСС» опублікувало статтю про з’їзд русинів Закарпаття, який постановив утворити Координаційну раду русинів і вимагати у Києва автономії для Підкарпатської Русі та визнання русинів окремим етносом. В той же день виявилось, що це була чергова дезінформація російської пропаганди. Але ситуація змушує знову згадати про русинську карту, яка лежить в рукаві у Кремля.
Інформація була опублікована з посиланням на русина-утікача Петра Гецка, який сам себе називає “лідером закарпатських русинів” та “прем’єр-міністром Підкарпатської Русі”. В той же день, за повідомленням https://www.mukachevo.net, Голова Народної Ради русинів Закарпаття Євген Жупан спростував цю інформацію. Він наголосив, що йому, як і більшості керівників організацій, перелічених у повідомленні «ТАСС», стало відомо про “з’їзд русинів” з Інтернету, і ніхто з них, зрозуміло, у цьому заході участі не брав.
“Русинська карта” регулярно розігрується російськими політтехнологами для збільшення напруги на Західній Україні. Перші спроби її використання робилися ще на початках незалежності – за президенства Леоніда Кравчука. Саме тоді широкому загалу і стало відомим поняття “русини”. Активно розвиватись “русинський рух” почав за Віктора Ющенка, у чому заслуга не стільки президента, скільки тогочасного голови його апарату – Віктора Балоги. Останній, фактично будував собі свій власний русинський “феод” на Закарпатті та вкладав у цю справу значні гроші.
З початком російського вторгнення у Крим, а згодом і на Донбас, тема русинства знову набрала актуальності. Її активно почали використовувати кремлівські пропагандисти, як доказ поліетнічності та підставу для федералізації унітарної української держави. Основним спікером у “русинському проекті” обрано вже згадуваного вище Петра Гецка.
Хто каламутить воду?
Аналіз поведінки та риторики Петра Гецка дає підстави сумніватися у психічному здоров’ї цієї людини. Це враження посилюється після знайомства з його Живим Журналом https://getsko-p.livejournal.com, який мало того, що називається “Журнал Петра Гецко премьер министра Республики Подкарпатская Русь”, так ще й ведеться виключно російською мовою. Схоже, про русинську мову русин-утікач і не чув.
Наші спроби знайти на його сторінці бодай якусь адекватну інформацію виявилися невдалими. Практично всі тексти – сумбурні вигуки на зразок “вместо выделения земли живым участникам АТО, надо выделить один большой участок под кладбище для привезенных из АТО закарпатцев”. Також пан “прем’єр-міністр” дуже вміло використовує соціологічні дані й оперує відсотками. Щоправда, у жодних своїх “дослідженнях” він не вказує кількість респондентів, а також місця, де опитування проводились.
Насправді, ми вже і так надто багато часу присвятили цьому божевільному. Але, перш ніж рухатися далі, наведемо ще одну цитату з журналу “прем’єр-міністра Підкарпатської Русі”: “66,7% опрошенных закарпатцев считает, что в Закарпатье украинские власти запустили полным ходом подготовку к войне с Венгрией и Словакией…”
Іншою дійовою особою і фактично першою скрипкою у російсько-русинському русі є лідер асоціації русинських організацій Закарпаття “Сойм підкарпатських русинів” Дмитро Сидор. На відміну від згаданого вище Петра Гецка, це розумна і виважена людина. Також за дивним збігом обставин він є священиком Української православної церкви Московського патріархату.
Дмитро Сидор відкрито спілкується із своїм керівництвом у Москві. Також він як керівник “Сойму підкарпатських русинів” офіційно отримував гроші від російських інвесторів. Нижче наведемо лист отцю від керівника фонду “Русский мир” В. Ніконова (за даними https://www.umoloda.kiev.ua):
“Уважаемий господин Сидор Димитрий Димитриевич!
Имею честь сообщить Вам, что Ваша заявка № 667892008 от имени общественной организации «Ассоциация «Сойм подкарпатских русинов» на «поддержку и развитие русинских и русских воскресных школ Закарпатья», Украина, удовлетворена. Согласно Вашей заявке, которую Вы переслали экспресс–почтой, правлением фонда «Русский мир» выделено 970 тысяч рублей. Для перевода денег просим в телефонном режиме согласовать с грант–менеджером вопрос банковского счета, на который должны поступить деньги. Отчет просим осуществлять согласно поданным формулярам и календарному плану (приложения 2, 4, 5) до 1 мая 2009 года. Также повторно обращаем Ваше внимание на необходимость предоставления ежемесячных отчетов до 29 числа каждого месяца.
С глубоким уважением, председатель правления фонда “Русский мир” В. А. Никонов. 19 октября 2008 года”.
Проти Дмитра Сидора було порушено кримінальну справу за звинуваченням у “посяганні на територіальну цілісність і недоторканість України”. Його було засуджено до 3 років позбавлення волі (умовно), і станом на тепер він продовжує активну проросійську та сепаратистську діяльність.
Справжні русини
Більшість справжніх русинів – тобто тих, хто ідентифікує себе як частину русинського етносу або субетносу – це розумні, високоосвічені люди, які добре знають власну історію та культуру. Щоправда, їй дуже мало, і, за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року, русинами себе вважало менше 1% мешканців Закарпаття.
Ще однією особливістю справжнього русинства є ґрунтовність та виваженість. Типовий русин – це лікар чи інженер, який у вузькому колі відстоює свою позицію, наводячи історичні факти та логічні аргументи. Натомість крикун, який б’є себе в груди і кричить, що він готовий померти за Підкарпатську Русь – з вірогідністю 99% кремлівський бот.
Австро-угорський сепаратизм
Автор цієї статті є корінним львів’янином і не з чужих слів розуміє проблематику. Історично склалося, що мешканцям Західної України європейські цінності є значно ближчими, ніж більшості вихідців із Півдня та Сходу нашої Держави. Тому розкрию таємницю – кожен львів’янин, не кажучи вже про мешканців Ужгорода, Чернівців чи Луцька, частенько думає: “Як би було добре відновити ЗУНР і швиденько вступити в ЄС”. Думати – думаєм, але женемо такі думки від себе геть дуже швидко.
Майдан показав, що західно-український чи австро-угорський сепаратизм на сьогодні в Україні не є актуальним питанням. І хоч він частково властивий практично кожному мешканцю Західної України, ідея унітарності України та патріотизм є значно сильнішими. З огляду на це, козирний русинсько-австро-угорський туз, який готувала російська пропаганда, виявився шестіркою.