ПРОТИ ХВИЛІ. ЯК УКРАЇНА САБОТУЄ ДЕОФШОРИЗАЦІЮ

Наша влада не може без офшорів. Навіть відпочивати Президент поїхав на Мальдіви, а Генпрокурор – на Сейшели. Зайвим буде казати, що гучні обіцянки боротись з офшорами так і не були втілені – бракує політичної волі, а для виправдання становища вигадуються нові ліберальні економічні аргументи. На фоні глобальної хвилі деофшоризації, наша країна залишається «тихою гаванню». Дещо у нашій країні все ж таки відбувається…

В чому Україна здала назад?

27 грудня 2017 року Кабмін розширив кількість «низькоподаткових» юрисдикцій з 65 до 85 країн. Серед іншого, до списку увійшли Латвія, Естонія та ОАЕ, що часто використовувались для мінімізації податків. Називати це «списком офшорів» не зовсім доречно: мова йде про список, що використовується виключно в цілях контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦУ). Якщо операції з компанією з країни перевищать  10 млн гривень, то компанії доведеться звітувати до органів ДФС. Для потрапляння у перелік достатньо, щоб ставка корпоративного податку була меншою на 5% за українську. «Чорний список», затверджений у ЄС, більшою мірою може назватись списком офшорів: фінансова й фіскальна система у означених 8 країнах абсолютно непрозора. До того ж наслідком включення може бути обмеження політичних контактів з країною.

Тим не менш, цілком закономірне включення Україною певних країн зчинило скандал. Естонія висловила рішучий скандал проти дій Кабміну. Згодом, цілих п’ять країн було виключено зі списку. Про кого йде мова і якими там є ставки корпоративного податку? Скористаємось базою даних Doing Business-2018: Мальта (35%), Латвія (15%), Естонія (0%), Угорщина (10-19%) та Грузія (15%). Саме у цих країнах український бізнес почав створювати компанії-посередники, щоб експортувати їм продукцією за заниженою вартістю з метою наступного перепродажу. На перший погляд, в деяких країнах податок на прибуток не є нижчим за українську ставку (18%). Проте є деякі нюанси.

Латвія вже давно отримала визнання фінансового центру. З боку авторитетних світових видань вона отримала звання «нового Кіпру». Банки цієї країни використовувались для передачі коштів до компаній-оболочок на Кіпрі, Белізі, Британських Віргінських островах та у Великобританії, вказує Al Jazeera.

Естонія скасувала податок на виведений капітал: до розподілу прибутку акціонерам у вигляді дивідендів прибуток не оподатковується. При цьому завдяки угодам про уникнення подвійного оподаткування з деякими країнами дивіденди можуть виводитись у ці країни й не обкладатись податком ніде! Важливо, що ціна обслуговування холдингових компаній тут найнижча, порівняно з іншими європейськими «офшорними» юрисдикціями. Дана юрисдикція цікава IT-компаніям. Експорт в Україну здійснювали 402 компанії.

Мальта відома своїми особливостями: там здійснюється повернення двох третин податків на прибуток через два тижні.

Складається враження, що наша влада зуміла попіаритись двічі: спершу навколо розширення списку контрольованих юрисдикцій, а потім на виключенні звідти європейських партнерів.

Що ми навіть не намагались зробити?

Чималий резонанс, щоправда, виключно негативного характеру наробило чергове підписання в рамках ОЕСР «багатонаціонального інструменту» (BEPS Multilateral Convention). 24 січня 2018 р. такі країни як Барбадос, Кот-д’Івуар, Ямайка, Малайзія, Панама і Туніс приєднались до міжнародного документу. Конвенція дозволяє одночасно внести зміни до тисяч угод про уникнення подвійного оподаткування, відобразивши у них положення, що ускладнять зловживання їхніми нормами. Україна могла теж приєднатись до документу, але не зробила цього.

Сумною залишається і ситуація з Конвенцією про автоматизований обмін податковою інформацією. Обмін інформацією за стандартом CRS погодились випровадити найвіддаленіші острівні держави. До цього документу, що дозволить відслідковувати рух коштів наших олігархів по всьому світу, Україна приєднається лише у 2020 році. Чому не зараз? Пояснюють це тим, що у нас відсутня необхідна інфраструктура: мовляв, через незахищеність баз даних у ДФС існує ризик витоку інформації про добросовісних платників. Проте, коли мова заходить про конкурентні переваги України, то в першу чергу згадується саме розвиненість нашої ІТ-індустрії! Так, було, зокрема, під час форуму в Давосі.

Бізнес-консультанти визнають, що поєднання автоматичного обміну та введення правил контрольованих іноземних компаній (КІК) стало б суттєвою перешкодою до уникнення від податків. За деякими чутками, законопроект про КІК, було розроблений американськими фахівцями, хоча його не було внесено до Верховної Ради.

Вражаючими для когось можуть бути результати у рейтингу фінансової таємниці (Financial Secrecy Index-2018), що підготовлений Tax Justice Network. Бали за секретність (69) в України такі ж як у Британських Віргинських островів! Проте через невеликий обсяг коштів, які зберігаються у вітчизняних банках, наша країна посіла лише 43 місце. Парадоксально, але в рейтингу Україна обійшла 35 країн, які визнані «податковими гаванями» Кабміном. Виявляється, що рівень секретності в Україні вищий, аніж у Тринідад і Тобаго, що взагалі включена до «чорного списку» Євросоюзом. Лідером з непрозорості стала Швейцарія, з якою Україна має дуже проблемну податкову конвенцію. «Погіршились» позиції у Великобританії, які активізувала боротьбу з офшорами, вочевидь, під тиском парламентської опозиції (Лейбористської партії).

Висновки:
1) Уряд не налаштований на боротьбу з офшорами, адже контролюється аграрними і металургійними олігархами, зацікавленими у збереженні схем уникнення від податків. Розвиток ІТ-сфери поки що не йде на користь суспільству.
2) Позиція ЄС є доволі дивною: декларуючи боротьбу з корупцією, країни ЄС заохочують вигідні капіталу режими (Естонія, Латвія, Мальта). Мільярдні кошти й надалі йтимуть повз наш бюджет.
3) Контроль за правилами ТЦУ має обмежену ефективність, адже залежить від політичних ризиків. Потрібно запровадити правила контрольованих іноземних компаній та автоматичний обмін податковою інформацією, які дозволяють контролювати потоки капіталу в усіх країнах, а не лише включених до певного списку.

Джерело: Соціальний рух