Олександр НИКИФОРЧАК
Всі ми неповторні та талановиті. Правильно кажуть – індивідууми. Кожен індивідуум – унікальний всесвіт. Все це так чудово звучить! Тішить власне “Его”. Погано лише те, що ті чудо-унікали мають одну малесеньку спільну рису. Вони не вчаться на помилках.
Що історія вчить тому, що вона нічому не вчить – не казав лише лінивий. Всі історичні процеси мають циклічний характер і історія таки ходить по колу, вірніше, по спіралі. Якось ми вже заводили розмову про це Олександр Никифорчак. Традиції, субсидії…, але ми чомусь думаємо, що історія далека від нас і нас не стосується.
Помилочка. Все значно складніше. І простіше. Аналог помилки імператора Діоклетіана ми пережили чи не всі (ті, що трішки старші “старшого піонерського віку” точно), а от ще раз її повторити багато з нас хочуть саме в даний історично-часовий момент. Не віриться?
Тоді вперед, музичку в студію https://youtu.be/uhzsD648m_w і поїхали!
Хоча говорять, що талановита людина талановита у всьому, у Діоклетіана з цим не склалось. У військовій та адміністративній справі таки непогано вийшло: Про кар’єру, трішки про капусту та провал. Діоклетіан, а от в економіці…
Імператор Діоклетіан здійснив дві грошові реформи, які продовжували одна одну (більше, правда, нагадували хаотичні спроби щось зробити, коли нічого не виходить…) у 294 та 301 роках.
Спочатку все було ніби й непогано. Замість заплутаної системи імперського, провінційного та місцевого (для нумізматів чудово – така різноманітність, коли ледь не кожне село мало свої монети, але людям, що жили тоді…) карбування було введено єдину систему монетних дворів по імперії, монети відрізнялись тільки позначенням монетного двору. І що найважливіше – це було загальнодержавне, номінали монет та їх види були єдиними для всіх.
Тепер перейдем до просто поганого: це були здебільш косметичні заходи, нові срібні монети – аргентеуси – швидко населення поховало заради заощаджень по “банках”. Тоді ж було випущено псевдо-антонініан з портретом імператора у вінку (більш рідкісний) і псевдо-антонініан з променистою короною (ще звали його “радіат”, обидва без срібла, вага 2,2-3,5 грама). Ці два типи випускалися недовго.Дорогоцінного металу не вистачало.
Ще одна спроба – введення абсолютно нового номіналу, фолліса. Теж косметичний засіб.
Фолліс (римська назва невідома) виготовлювався зі сплаву срібла і міді в співвідношенні 1:20. Теж згодом погіршувався, але карбування його тривало. При Діоклетіані він важив 10,6 грам, при Галерії – 7,9 грам, за Максиміна II Дази – 4,5 грам, при Ліцинії I – 4,3 грам, а при Костянтині I – 2,4 грама (332-333 рр.) і 1,6 грама (337 р). Початковий діаметр монети становив близько 27-30 мм, але зі зниженням ваги також зменшився до 20-21 мм.
Головною – та вирішальною – помилкою було те, що як і раніше, монети не містили того, що й мало забезпечувати їх цінність. Срібла. Як і за попередників воно було в сплаві чи як тонке покриття зверху. 1:20, жалюгідних 5%, позначка срібла “XXI” на монеті була, а от зі сріблом…
І імператор Діоклетіан вчиняє те, що історики назвуть “актом відчаю”, “жалюгідною спробою покращити стан справ”. Він пробує командними методами виправити стан економіки. В 301 році видає едикт про максимальну ціну на товари та послуги, єдину систему для всієї імперії з усією її неоднорідністю в економічному розвитку. Наказом економіку не виправити. До того ціни ці були в денаріях, чисто абстрактних номіналах, без реальної прив’язки до реальних номіналів.
Діоклетіан потерпів грандіозний крах – планова економіка не працює. Переконались в цьому і ми “на власній шкірі” – більшість були свідками краху СРСР, який теж хотів керувати економікою наказами. І знову “танці на граблях”! Нам потрібно, щоб уряд видав закон, який заставить економіку одразу стати вищою світових стандартів, конфіскувати неправедні багатства у товстосумів та роздати їх по справедливості нам – таким суперовим індивідуумам суспільства, що так цього заслуговують.
Аналогічна ситуація з Діоклетіановою? Тепер віриться?
До слова, на головній заставці – руїни палацу Діоклетіана, де він “вирощував капусту”. Ні на що не натякаю. Чи таки натякаю?..
На цьому, традиційно, запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал:- на Телеграм-канал: https://t.me/joinchat/AAAAAEp_zVH3OtzDhQdV-g та хочу подякувати читачам моїх Блоги про монети та Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь).
Далі буде!
Не перемикайтесь!
Фото і колаж – Олександр Никифорчак
