На металургів очікує падіння попиту на 50% і більше протягом двох найближчих кварталів
Невизначеність лякає найбільше. Усі хочуть розуміти, що на нас очікує, навіть якщо попереду немає нічого хорошого. Але будь-які прогнози, які озвучують зараз, живуть не більше кількох днів.
Склалася унікальна ситуація. Усе змінюється настільки швидко, що прогнози двотижневої давності вже неактуальні. Наприклад, 2 березня OECD оголосив про зниження свого прогнозу щодо зростання економіки ЄС в 2020 році з 1,4% до 0,8% в зв’язку з поширенням епідемії COVID-19 у світі. Уже 18 березня Єврокомісія в своєму зверненні до Європарламенту, ЄЦБ та інших організацій заявила про те, що Європейський Союз цього року увійде в рецесію зі зниженням ВВП до 1%.
Давати прогнози – взагалі невдячна справа, а в поточній ситуації – тим більше. Тому спробуємо визначитися, що пандемія може нести ринкам металопродукції.
Падіння попиту
Попиту шкодить не сам коронавірус, а режим карантину, запроваджений для його стримування. Хоча якби не карантин, надалі ситуація із захворюваністю істотно погіршилася б, і це все одно обвалило би попит.
Проблему попиту слід розглядати в двох аспектах: перший – шок від карантину, другий – падіння попиту в результаті падіння економіки в середньостроковій перспективі.
Моделюючи поширення коронавірусу, всі дивляться на динаміку Китаю. Ми також звернемо увагу, як змінювався попит на сталь в Китаї під час карантину. За даними китайської статистики, якщо їй вірити, видиме споживання сталі за січень-лютий зросло на 5,5%. Але це не відображає реальної картини. Заводи не зупиняли виробництво повністю, працюючи на склад, і виробництво в Китаї за два місяці зросло на 3,1%. За даними Kallanish Commodities, запаси арматури та г/к прокату на складах зросли в 2,5 разаи в лютому до грудня минулого року. З урахуванням зростання складських запасів реальне споживання сталі в Китаї за січень-лютий впало на 19%. Статистики за січень окремо немає, але можна припустити, що падіння споживання сталі в лютому, під час дії карантину, становило не менше 50%.
Ще трохи китайської статистики. За січень-лютий інвестиції в основний капітал впали на 24,5%, інвестиції в інфраструктуру – на 30,3%, що вище від показників падіння під час кризи 2008-2009 рр.
За даними звіту McKinsey, їхній сценарій «відстроченого відновлення» передбачає пік нових випадків зараження до кінця квітня і зниження до червня. Тобто заходи карантину можуть бути, в кращому разі, ослаблені в травні та скасовані лише влітку. Тому з другої половини березня і до кінця квітня на нас чекає можлива просадка попиту на сталь на 50% у всьому світі.
Припустімо, влітку ситуація справді покращиться. У якій ситуації в цей час опинимося ми?
Як зазначає Fitch, «падіння економічної активності можна порівняти за масштабом з періодами військових конфліктів, природних лих або фінансових криз». JP Morgan очікує падіння ВВП США в другому кварталі на 14%. Порівняно із цим, четвертий квартал 2008 року, коли було зафіксовано падіння в 8,4%, до слова, максимальне з Великої рецесії, здаватиметься квіточками. Рівень безробіття в Штатах зі свого мінімуму в 3,5% зросте до 6,25%. Кілька мільйонів людей втратять роботу. Fitch оцінює ситуацію трохи стриманіше, чекаючи падіння ВВП у США в другому кварталі на 2,5% р./р. Глибока рецесія стає реальністю.
Ситуація в ЄС, на думку JP Morgan, ще гірша, очікується падіння у другому кварталі на 22%. Нафтовидобувні країни зазнають ще більшого шоку. Нічого хорошого для ринків металопродукції це не несе.
Провідні країни для протидії безпрецедентно глибокому обвалу економіки оголосили безпрецедентні заходи підтримки: як фіскальні, так і фінансові. Знижуються процентні ставки, резервні вимоги, оголошуються нові програми кількісного пом’якшення, вводяться податкові канікули для бізнесу й населення. Як завжди, під час кризи ринок заливають грошима.
Чи допоможе це швидко відновити споживання, важко сказати. Особливо з огляду на прогноз McKinsey про те, що восени очікується друга хвиля епідемії. Але McKinsey тут теж не остання інстанція. Ніхто точно не може спрогнозувати, що буде далі.
Цілком імовірно, що після завершення карантину заводи намагатимуться наростити виробництво, і відновлення пропозиції може випереджати відновлення попиту. Такі перекоси негативно впливатимуть на ціни.
Якщо проводити паралелі з кризою 2008 року, то попит на сталь у четвертому кварталі 2008-го падав на 24-31% р./р. у ключових регіонах (в ЄС – на 28%, США – на 31%, Близькому Сході – на 24%). У першому кварталі 2009 року падіння посилилося до 44-55% р./р. Сьогодні можна очікувати не меншого збитку, оскільки прогнозується більш істотне падіння економік провідних країн. Пам’ятаємо, що тоді з початку 2009-го всіх витягнув Китай зі своїми програмами стимулювання економіки за рахунок інфраструктурних проектів. При цьому відновлення почалось тільки в третьому кварталі 2009 року, тобто через рік після початку кризи. Сьогодні ж період відновлення може бути довшим, враховуючи, що світові центробанки вже вичерпали всі свої інструменти для підтримки економіки.
Відновлення Китаю
Внутрішній ринок Китаю починає відновлюватися. Місцеві гравці зберігають оптимізм, оскільки уряд оголосив про масштабні інвестиційні проекти для запобігання негативного впливу епідемії коронавируса на економіку. Наприклад, Національна комісія з розвитку і реформ покликана забезпечити старт великих проектів у сфері залізничних і автомобільних доріг. Міністерство промисловості та інформаційних технологій вимагає прискорити будівництво 5G-мереж. Також буде ініційовано понад 100 проектів у сфері охорони водних ресурсів.
Очікується, що всі ці ініціативи підтримають попит на сталь починаючи з березня. Тому ціни на ЗРС тримаються на високому рівні. Хоча є й інша точка зору. Наприклад, аналітики Citi очікують падіння котирувань залізорудної дрібноти в Китаї до $70 цього року.
Також Китай почав стимулювати експорт своєї продукції. Так, для низки продуктів підвищено рівень повернення експортного ПДВ, у тому числі для оцинкованого та прокату з покриттям, арматури, трубної продукції. Але з такими високими цінами на ЗРС і брухт у Китаї місцеві виробники не зможуть отримати з цього користь.
Зниження пропозиції
Разом з попитом знижується і пропозиція. Деякі виробники стали і прокату в Італії та Іспанії зупинили свої потужності, щоб не наражати на працівників небезпеки зараження. ArcelorMittal оголосив про зниження виробництва на заводах в Італії, Франції та Німеччини. Аналогічні заяви зробили Salzgitter та Thyssenkrupp. Серед покупців також невизначеність – а раптом інші вчинять так само? Тому ціни на прокат в Європі тримаються на доволі високому рівні. Так, квоти на імпорт арматури вже вичерпано, і крім внутрішніх виробників немає альтернатив. Також допомагає падіння курсу євро до долара. Але це ні про що не свідчить і плюсів вітчизняним виробникам не дає. По-перше, покупці наповнять свої запаси, і торговельна активність різко знизиться. По-друге, ціна пропозиції не означає угоду, тобто в принципі за такими цінами може не бути угод. По-третє, зниження цін на брухт все одно позначиться на цінах на готову продукцію.
Є інше важливе питання. Вітчизняні компанії працюють у тісній кооперації з європейськими переробниками. Італія – головний осередок епідемії та головний імпортер слябів з України. У 2019 році поставки сталевих напівфабрикатів до Італії становили 2,3 млн т. Якщо наші італійські партнери підуть на карантин – це безпосередньо зачепить українських виробників, і різко впадуть продажі напівфабрикатів.
Наслідки для ринку
Цього тижня вітчизняні виробники металопродукції відчули падіння цін на світовому ринку. Ціна заготовки – $350-360 FOB, слябів – $370-380 FOB Чорне море. Це практично рівень жовтня 2019-го, коли галузь різко скоротила обсяги виробництва. За поточних цін на ЗРС такі ціни на готову продукцію неприйнятні для українських виробників. Але ж це лише початок.
На сталеві котирування вплинуло зниження цін на брухт у Туреччині, яка зазнає труднощів з експортом. Якщо тиждень тому брухт коштував $270 за тонну, то цього тижня – $250. При цьому очікується подальше зниження. За даними ЗМІ, склади в ЄС переповнені брухтом. Якщо не виникнуть труднощі c доставкою, то ціни на брухт впадуть ще на $20-30, що означатиме пропорційне зниження цін на готову продукцію.
Цінова війна на ринку нафти разом з COVID-19 убила попит на труби для нафтогазової галузі. Продажі в цьому сегменті будуть дуже непевні. Для відновлення ринку потрібно нова угода ОПЕК. Деякі учасники ринку сходяться в тому, що її буде досягнуто доволі швидко. З досвіду минулої цінової війни, для відновлення цін знадобилося більше року.
Через падіння ціни на нафту фрахт став дешевше, що, теоретично, зробило можливими для вітчизняних виробників поставки в країни Азії. Це наразі єдиний регіон, де попит починає відновлюватися – в інших регіонах навпаки. Цими можливостями активно користуються наші конкуренти: турки та росіяни. Останні підвищили свою активність на експортному ринку після ослаблення продажів усередині країни. Безумовно, це підвищує конкуренцію і створює тиск на ціни.
Форс-мажор
Сьогоднішні ціни – це продажі травня. А як бути з продукцією з поставкою у квітні, коли через карантин закриті великі споживачі? Перші два місяці року для вітчизняних металургів були відносно успішними. Обсяг виробництва сталі в січні-лютому на 0,4% перевищив показники минулого року. Ціни в лютому давали заводам змогу активно продавати свою продукцію з поставкою в березні-квітні, тож можна було розраховувати на високий рівень завантаження в цей період.
Не виключено, що деякі покупці спробують відмовитися від замовлення, мотивуючи це форс-мажором через карантин. Складність в тому, що в усіх країнах трактування форс-мажору різне. Тому, цілком можливо, що доведеться свою правоту доводити в судах або піти назустріч покупцеві і знизити поставки. За даними Kallanish Commodities, на європейському ринку спостерігається практика перегляду умов уже укладених договорів. Нестабільність змушує переглядати договори.
Обмеження в логістиці
Наразі проблеми в транспортуванні вантажів не далися взнаки. Заходи карантину стосуються лише пасажирських перевезень. Обмеження вантажних перевезень в ЄС було б занадто жорстким заходом. Працює «Укрзалізниця», працюють європейські залізниці, морський транспорт, усі порти. Однак є низка ризиків. Головний з них пов’язаний з людьми, з доступністю локомотивних бригад, екіпажу суден. Захворювання одного члена команди означає карантин для всіх. Також, за даними ЗМІ, судновласники не зацікавлені відправляти до Італії судна з такої причини – у всіх портах світу судна, які заходили до порти Італії, отримують відмови на заходи або змушені відбувати 14-денний карантин з моменту виходу з Італії.
Резюме. Станом на 20 березня
Якщо абстрагуватися від епідемії, то аналогічні кризові періоди галузь проходить раз на п’ять-сім років. До поточної кризи готувалися і чекали її кілька років, і побоювання, здавалося, почали вщухати. Але прийшла біда, звідки не чекали.
Перший квартал року обіцяв бути відносно успішним для металургів порівняно з другою половиною минулого року. Але в другому кварталі катастрофічно впадуть усі показники, до рівня четвертого кварталу минулого року й нижче. Невелику підтримку може надати девальвація гривні.
Безумовно, нас чекає падіння попиту на 50% і більше протягом двох кварталів. Надалі занадто багато невідомого. Якщо другої хвилі епідемії вдасться уникнути, грошовий дощ дасть змогу швидко відновити ринки. Але потрібно бути готовими до того, що стагнація затягнеться на 18 місяців, як припускають у Вашингтоні.
Андрій Тарасенко
ДЖЕРЕЛО: https://gmk.center/ua/posts/prijshla-bida-zvidki-ne-chekali-yak-koronavirus-vplivaie-na-metalurgiju/
