Олександр НИКИФОРЧАК
Що не кажи, а таки нехороші оті давні римляни! Понакарбували на монетах оті написи, які ще легендами звуть, але нема щоб все по-людськи: “Дорогоцінна та рідкісна монета імператора на честь відвідин ним кафе у якомусь там році, дуже класна” – щоб там все було чітко і ясно, так ні: абракадабру якусь понавибивали: ” ТР П АВГ КОС ДЕС…” та подібне, не монета, а шифровка шпигуна “Юстас Алексу”. Та ще й не нашими літерами. Неграмотні якісь…
Це, звісно, “жарт гумору”, але для багатьох, не лише початківців та зацікавлених, а й для вже колекціонерів “зі стажем” оті закодовані легенди залишаються загадкою, яку щораз потрібно розгадувати. Між тим аж отакенної таємниці там немає, все просто, якщо зрозуміни суть та систему. До того ж це основа класифікації монет, розподіл їх, якщо спростити, на рідкісні та не дуже, про що ми почали говорити минулого блогу Портрет: нюанси.
Про суть: монети мають обмежену площу, а імператори полюбляли багато титулів та особливо похизуватись ними, вмістити все, чим хочеться похизуватись перед підданими, важкувато, тому в ходу були скорочення, оті “АВГ КОС…”, що вони означають (“АВГУСТ КОНСУЛ…) було загальновідомо в ті часи, адже нам не потрібно розшифровувати значення наших загальноприйнятих скорочень на кшталт “буд кв грн коп”.
Ще трішки суті: як вже згадувалось у блозі Мрія імператора (теж про імператора Коммода, про обставини при його народженні та мрії, що збулись – на добро?) всіма отими пишними титулами імператори “нагороджувались” в чітко визначену дату, тому ще одним “бонусом” нашої давньоримської абракадабри на легендах монет є їх чітке датування. У наших денаріїв-героїв розповіді один з “кодів” дає цілком конкретну (деякі титули були не щорічними, імператор міг бути “Героєм Радянського…”, тобто носити титул того ж таки імператора в якийсь там раз кілька років) дату карбування – 189 рік нашої ери.
Цю дату нам допомогло визначити скорочення DES: на монеті легенда COS VI DES VII – нашими словами КОНСУЛ ШОСТОГО РАЗУ, ВИСУВАЄТЬСЯ ВСЬОМЕ, такий собі “кандидат в депутати” по-давньоримськи.
А от деякі титули у визначенні дати не прийнятні, бо певні титули надавались один раз – обрали “Героєм Радянського…”, тобто Батьком Батьківщини (на монеті P P) чи Верховним Понтифіком (P M), все, зобов’язаний бути “лучшим другом дєтєй та олєнєводом” чи “давньоримським римським папою” до…, скажем – до кінця правління, яким вже воно буде.
Зрозуміліше стало? Чудово! Час застосувати знання на практиці. Прямо не терпиться, авжеж? Хай кортить – наступного разу, зараз про традицію не забуваймо: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.
