Українські хутори є особливим форматом поселень, який суттєво відрізняється від західноєвропейських взірців. Ці поселення мають свої унікальні риси, що стали особливо виразними під час війни, коли на великих територіях проживає мало людей. Характерною особливістю є розкиданість населення: на 50 га землі можуть жити лише 3–5 сімей. Формат хуторів та індивідуальних домогосподарств передбачає незалежне життя із збереженням власного темпу та мінімальною потребою у взаємодії.
Історичні впливи та культурні передумови
1. Мрія про власну землю:
— Українці історично прагнули мати власну землю, а не жити в комуні. Це свободолюбство і незалежність можна простежити від часів козацтва, коли козаки створювали самоврядні громади на дикому полі та засновували січі.
— Старовіри, які шукали притулку від контролю влади, засновували свої хутори у віддалених місцях, таких як Вилкове на Дунаї.
Власна земля для українців завжди була символом свободи та незалежності. Історичний контекст показує, що ще з часів козацтва та далі, коли старовіри тікали від централізованої влади, люди шукали можливості для створення своїх автономних осередків. Віддаленість від великих міст та державних центрів забезпечувала цю автономію та безпеку, що було важливо під час історичних конфліктів і війн. Водночас, спільні простори теж розбудовуються, адже колективна діяльність і взаємодія важливі для спільнотного життя.
2. Розкиданість та віддаленість:
— Українські поселення часто розташовані далеко від великих міст та районних центрів, у безлюдних селах. Це пов’язано з історичними подіями, такими як контроль держави чи шляхти, небезпека війни та пошук безпечних куточків на великій території України.
— Процеси деурбанізації, еміграції та війни призвели до появи вимерлих сіл, де можна заснувати нові хутори.
Розкиданість українських хуторів пояснюється історичними умовами, коли люди уникали централізованого контролю та шукали віддалені місця для безпеки. Ці села часто залишалися незайнятими через міграції та війни, що створювало умови для нових поселенців. У наш час, процеси деурбанізації та економічної кризи також сприяють тому, що люди з міст повертаються до сіл, засновуючи нові хутори на місці вимерлих поселень.
3. Козацька демократія:
— Козацтво поєднувало військову демократію з традиційним українським укладом життя. Козаки створювали самоврядні громади, де важливими були принципи виборності і колективного управління.
Козацька демократія відігравала важливу роль у формуванні українських поселень. Козаки мали свої самоврядні громади, де рішення приймалися колективно. Це створило основу для розвитку сучасних екопоселень, де важливими є принципи виборності, співпраці та колективного управління.
4. Слов’янська традиція:
— Хутори мають своїм фундаментом слов’янську традицію комунального життя, де рішення приймалися спільно, а керівників обирали на основі їхніх заслуг і авторитету.
Слов’янська традиція відзначалася гуманізмом та схильністю до домовленостей. У цих громадах важливою була співпраця та взаємодопомога, а керівників обирали за їхніми заслугами та авторитетом. Це створювало умови для децентралізованої самоорганізації, де кожен член громади мав право голосу та можливість впливати на прийняття рішень.
5. Трипільська цивілізація та грецькі колонії:
— Ще до козацтва, на території України існували розвинуті землеробські культури, такі як Трипільська цивілізація, а також грецькі колонії на півдні, які внесли свої культурні та економічні впливи.
Трипільська цивілізація та грецькі колонії мали значний вплив на розвиток українських земель. Трипільці були першими, хто практикував землеробство на високому рівні, а грецькі колонії принесли нові технології та культури. Цей історичний спадок сформував основи землеробства та торгівлі, що згодом вплинуло на розвиток хуторів.
6. Галичина та кооперативний рух:
— У західній частині України, зокрема в Галичині, кооперативний рух мав великий вплив на розвиток громадських і економічних відносин. Вплив таких лідерів, як Андрей Шептицький та Іван Франко, сприяв створенню кооперативів і громадських ініціатив. Шептицький казав: “Через кооперацію, через організацію, через скупчення наших сил, через порядок і єдність ми вдесятеро множимо наші економічні сили, наш добуток.”
Галичина стала прикладом ефективного кооперативного руху, де співпраця між громадами та економічна взаємодопомога були ключовими. Лідери, як Андрей Шептицький та Іван Франко, сприяли створенню кооперативів, які об’єднували людей для досягнення спільних економічних цілей. Цей досвід вплинув на розвиток сучасних екопоселень, де принципи кооперації залишаються важливими.
7. Мистецькі хутори та креативні резиденції:
— В останні десятиліття виникли нові форми поселень, такі як мистецькі хутори (Обирок, Голока, Баранівка, Комизин) та креативні резиденції (MC6, Хата майстерня), які поєднують в собі мистецтво, культуру і стале життя в гармонії з природою.
Сучасні мистецькі хутори та креативні резиденції стали новою формою поселень, де поєднуються творчість, культура та екологічні принципи. Такі поселення як Обирок, Голока, Баранівка та Комизин створюють умови для розвитку мистецтва і культурного обміну, водночас забезпечуючи стале життя в гармонії з природою.
Перші концепції екопоселень та кооперацій
Григорій Сковорода:
“Світ ловив мене та не впіймав.”
Перший український дауншифтер та вегетаріанець, що популяризував ідею простого життя в гармонії з природою.
Сродна праця: Концепція “сродної праці” Сковороди акцентує увагу на важливості пошуку власного ремесла, яке приносить задоволення та відчуття самореалізації. Екопоселення мають на меті створення умов для співтворчості та відмови від рутинної праці.
Тарас Шевченко:
Перша концепція екопоселення виражена в його вірші “Садок вишневий коло хати”.
Іван Франко:
Перші кооперативи з гаслом “Свій до свого по своє”.
Нестор Махно:
Перша трудова комуна, заснована на анархістських принципах самоврядування та колективного господарювання.
Вплив ідеологій та географічного розташування
1. Ідеологічне походження мистецьких хуторів та пермакультурних центрів:
Від мистецьких резиденцій до аграрних спільнот, таких як пермакультурні центри.
Анастасійські поселення: Поселення, що виникають на чистому полі, базуючись на ідеях Мегре.
2. Географічне розташування:
Захід України: Впливи Галичини, кооперативного руху.
Центр: Розвиток самодостатніх поселень з акцентом на землеробство.
Схід: Впливи козацької демократії та контактів з іншими культурами через фронтир з диким полем.
Духовні та регенеративні спільноти
Духовні спільноти вайшнавів, ідеологічні активісти:
Вайшнавські громади, що практикують духовні та етичні принципи, спрямовані на гармонійне співіснування з природою.
Регенеративні проєкти у Безводному та Просторі Любові:
Відновлення землі та створення заказників: Проєкти, спрямовані на регенерацію деградованих земель та створення природоохоронних територій.
Філантропія та меценатство
Євген Чикаленко:
Відомий український меценат та філантроп, який популяризував ідею “Любити Україну до глибини власного гаманця”. Його діяльність сприяла розвитку національної культури та підтримці громадських ініціатив.
Так чи інакше світоглядні концепції формували активні видатні люди різних епох і поколінь і в багатьох епізодах ми знаходимо саме відлуння тих чи інших тез — як пояснень чому саме так у нас розвиваються хутори екопоселення.
Перевинайдення хутора
Хутір як давньогерманський термін можливо прийшов до нас з розвитком нових методів землеробства і ці поселення виникали у добу освоєння нових земель в Часи Козаччини та експансії в Дике поле та Причорноморя. Зараз це фактично перевинайдення хутора, коли люди з міст переїжджають і інтенсивно заселяють села. В умовах ковіду війни міграції мобілізації енергетичної блокади блекауту економічної кризи.
“ми, українські діти міста, виросли, щось заробили і почали вкладатися в село Як ми вміємо — по повній… ***
Так, спочатку була хата і садок навколо, з гамаками, в режимі «дача»
Потім з’явилися грядки
Потім повноцінний город
Цього року навесні мої знайомі вже щось сіяли і прибирали трактором І активно встановлювали системи автономного енергопостачання і опалення, зведені в дуже милий додаток в айфоні
А паралельно обговорювали груби, дрова і щось це про «перезимувати»
Село для мене раптом перестало бути спогадом дитинства
Воно стало певним чином образом майбутнього, як би дивно це не звучало Безумовно, перевигадане село ***
Точніше — хутір, хат на 10, перевигаданих Бо як тільки ми, міські і успішні, починаємо вкладатися в село — ми тягнемо за собою друзів і близьких, щоб розділити це архітипічне щастя із тими, кого любимо
І створюєми нейборхуд (по нашому — хутір) І називаємо його простим і світлим ім’ям
Ну, наприклад хутір «Ясний» або хутір «Світлий» Або на честь села мого дитинства (яке зараз окупована) — хутір «Розовка»”
Наталя Ємченко. CEO SCM (ДТЕК)
Соціократичні кола та конфлікти
1. **Соціократія та український волелюбний світогляд**:
— Соціократія є моделлю управління, що акцентує на колективному прийнятті рішень та рівноправності всіх учасників. Вона часто застосовується в екопоселеннях для забезпечення гармонійного співіснування.
— В українському суспільстві, де історично цінувалася свобода та індивідуальна автономія, можуть виникати конфлікти між ідеями соціократії та традиційним лідерством. Вільнолюбний український характер інколи ускладнює процес прийняття колективних рішень, адже кожен прагне мати власний голос і свободу дій.
Українська традиція вільнолюбства та індивідуалізму часом ускладнює процеси колективного управління в екопоселеннях. Соціократія, яка базується на рівноправності та колективних рішеннях, часто стикається з викликами, коли кожен прагне зберегти свою автономію і мати власний вплив. Це створює напругу між необхідністю співпраці та бажанням зберегти особисту свободу, що вимагає від спільнот високого рівня комунікації та взаєморозуміння.
Вплив національних ідеологій та рухів
1. Національні рухи та їх вплив:
“Ідея родових помість належить усім.” цитата розвитку українського руху поселень родових помість
— Ідеї незалежності та самовизначення стимулювали розвиток екопоселень як форм самостійного існування та господарювання.
— Закон про можливість отримати 2 гектар землі безкоштовно, а також реформа створення децентралізованих територіальних громад із власними бюджетами та самоуправлінням.
Рух за незалежність України та відродження національної самосвідомості значно вплинули на розвиток екопоселень. Ідеї самостійності та автономії стали основою для створення спільнот, що прагнуть бути незалежними від державних структур. Законодавчі реформи, які дозволяють отримувати землю безкоштовно та створювати децентралізовані громади, сприяли зростанню інтересу до таких поселень і забезпечили їхній розвиток.
Економічні та екологічні чинники
Економічні кризи та перехід до самодостатності:
— Економічні кризи 1990-х та 2000-х років підштовхнули людей до пошуку нових форм існування, де вони могли б бути менш залежними від державних структур і глобальної економіки.
— Розуміння важливості збереження довкілля та екологічно чистого способу життя стало важливим чинником для багатьох, хто обирає життя в екопоселеннях.
Далі світова криза 2008, локдаун, війна 2014–2022-…
Економічні кризи спонукали багатьох українців шукати альтернативні способи життя, менш залежні від держави та глобальної економіки. Водночас, зростаюче усвідомлення екологічних проблем і важливість збереження довкілля стали вирішальними чинниками для тих, хто обирає життя в екопоселеннях. Ці поселення пропонують не лише економічну незалежність, але й можливість жити в гармонії з природою.
Сучасні тенденції та міжнародні впливи
Міжнародні рухи та спільноти:
— Ідеї пермакультури, сталого розвитку та екологічного будівництва, поширені в усьому світі, знайшли відгук і в Україні.
— Мережа екопоселень GEN Ukraine є частиною глобальної екосистеми, сприяє обміну досвідом та ідеями між українськими та міжнародними спільнотами.
Сучасні екопоселення в Україні активно інтегруються у світові екологічні рухи. Ідеї пермакультури, сталого розвитку та екологічного будівництва, популярні в усьому світі, знаходять своє відображення і в Україні. Мережа GEN Ukraine допомагає українським екопоселенням долучатися до глобальних ініціатив, обмінюватися досвідом та втілювати передові практики сталого розвитку.
Освітня та просвітницька діяльність
Освітні проєкти та інституції:
— Важливу роль відіграють освітні заклади, що проводять дослідження та навчання в галузі екологічного землеробства та сталого розвитку. Серед них Університет “Україна” з факультетом пермакультури та прикладної екології, Поліський університет, а також Українська Природоохоронна група.
— Громадські організації та НГО сприяють поширенню знань та навичок серед населення, організовують семінари, тренінги та практичні заняття з пермакультури, екологічного будівництва та інших аспектів сталого розвитку.
Освітні заклади та громадські організації відіграють важливу роль у розвитку екопоселень в Україні. Вони проводять дослідження та навчання, сприяючи поширенню знань та навичок у галузі сталого розвитку. Університет “Україна” та Поліський університет є прикладами таких інституцій, які активно працюють у цьому напрямку. Громадські організації, своєю чергою, проводять семінари та тренінги, допомагаючи людям освоювати нові методи екологічного господарювання.
Альтернативні спільноти та “реальні утопії”
Ми говоримо не про лінійні поселення, а про альтернативні спільноти, так звані “реальні утопії”. Термін “утопія” часто сприймається як щось нереальне і непридатне до життя, але насправді мова йде про субкультури, які формують власні бачення всіх сфер буття — екологічних, соціальних, культурних, економічних та організаційних.
Українські альтернативні поселення не просто відтворюють формат автономних дач чи самодостатніх домогосподарств. Вони створюють нові моделі суспільства, де реалізуються інші принципи і цінності. Такі спільноти прагнуть досягти гармонії з природою, зберігаючи свої культурні традиції та водночас інтегруючи сучасні технології і підходи.
У сучасних умовах кризи, викликаної війною, пандемією, енергетичними та економічними проблемами, все більше людей шукають альтернативні шляхи розвитку. Вони прагнуть вижити, зберігаючи при цьому якість життя та власні цінності. Альтернативні спільноти стають прикладом того, як можна поєднати традиції з інноваціями, забезпечуючи сталий розвиток і гармонійне співіснування.
Висновок
Українські екопоселення та мережа GEN Ukraine мають багатогранне походження, що базується на історичних традиціях, культурних впливах та ідеологічних течіях. Вони базуються на принципах свободи, співпраці і гармонії з природою, а також враховують сучасні виклики і можливості для сталого розвитку. Конфлікти між лідерами та соціократичними колами можуть бути вирішені через відкритий діалог і взаєморозуміння, забезпечуючи подальший розвиток екоспільнот в Україні.
Вивчення історичного контексту та формування “реальних утопій” допомагає зрозуміти сучасні процеси і тенденції в розвитку екопоселень. Це дає змогу не лише зберегти історичну спадщину, але й інтегрувати її в сучасні моделі сталого розвитку, створюючи умови для гармонійного співіснування людини з природою.
Автор: Максим ЗАЛЕВСЬКИЙ
Джерело тут
